обговорення залікового позакласного виховного заходу

Захід провела студентка КППК Жигадло Ю.М. гр. 17БП

Дата проведення: 10.05.06р.

№ групи теоретичного навчання: 14БПпіт

Кількість присутніх учнів 16 студентів

Тема заходу: Друзі. Як їх знайти?.

__________________________________________________________________

Мета заходу: Пояснити що таке дружба, як розвинути дружні стосунки

з оточуючими.

Присутні:

1. Гомеля Н.С.

2. Свертока А.М.

3. Москалець З.М.

Заслухали:

Гомеля Н.С.: вважаю, що Юлія Михайлівна має організаторські здібності, вміє знайти індивідуальний підхід до учнів. Про це можна судить по активності учнів і гарного настрою. Тема допомогла реалізувати не тільки виховну мету, а й розвинути пізнання учнів. Я вважаю що мету заходу досягнено.

Свертока А.М.: на мою думку захід проведено на належному рівні, добре організований. Учні були активні. Бесіда їх дуже зацікавила. Студентка досяг своєї мети, завдяки своїм організаторським та творчим здібностям.

Москалець З.М.: захід було проведено на належному рівні, організований. Бесіда їх дуже зацікавила. Учні були активні. Жигадло Ю.М. досягла своєї мети.

Ухвалили урок оцінити на „відмінно”

Гомеля Н.С. ________________

Свертока А.М. ________________

Москалець З.М. ________________

АНОТАЦІЇ НА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНУ ЛІТЕРАТУРУ

1. Лихачев Б.Г. Педагогика: Курс лекций /Учеб. пособие для студентов педагог, учеб. заведений й слушателей ИПК й ФПК.- 4-е изд., перераб. й доп. -М.: Юрайт -М, 2001.-607с.

У даному посібнику автором викладені лекції по "Педагогіці" - одній із основних дисциплін, які вивчаються в педагогічних учбових закладах.

В основу структури змісту посібника покладена концепція різнобічного розвитку особистості школяра в учбово-виховному процесі. В якості основної форми учбово-виховного процесу розглядається дитячий виховний колектив. В його рамках реалізується весь зміст виховання і навчання. Книга складається з двох частин.

Перший розділ 1 частини присвячується аналізу громадських явищ виховання і навчання, педагогічній діяльності; цілям виховання, предмету і законам педагогіки як науки, взаємозв'язку педагогіки і психології; характеристиці вікового розвитку дітей, обґрунтуванню єдності виховання, навчання і життя.

Розділ 2 включає в себе теоретичне обґрунтування, змістову характеристику і проблеми організації учбово-виховного процесу. Поряд з цим в ньому розглядаються методи організації і майстерності педагогічної взаємодії з дітьми, впливу на них.

Розділ 3 дає змістовний аналіз основних функціональних виховних процесів, розкриваються проблеми формування у школярів наукового світогляду, духовно-ціннісного, економічного, екологічного виховання, трудового і фізичного розвитку, становлення естетичної, правової, моральної культури.

Друга частина являється теорією навчання дидактика. Тут розглядаються тенденції розвитку сучасного загально-середньої освіти, сутність навчання, система форм навчання, різноманітність методів навчання, а також виховні можливості навчання.

Книга направлена на створення у студентів цілісної уяви про закономірності, логіку педагогічного процесу. Особливу увагу приділено психологічним аспектам педагогічних явищ, розумінню дитячої особистості як суб'єкта виховання і навчання. Для зручності вивчення предмету кожна лекція супроводжується запитаннями і завданнями, літературою для самостійної роботи.

2.Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене, 2001р. - 608с.

У посібнику викладено нормативний навчальний курс з педагогіки. Загальні засади педагогіки, питання теорії навчання і виховання, управління загальноосвітнім навчальним закладом розкриті з урахуванням досягнень сучасної науки та досвіду розбудови національної системи освіти.

Рекомендується студентам і викладачам педагогічних університетів, інститутів, коледжів, учителям загальноосвітніх навчальних закладів.

Допоможе засвоїти теоретичні основи сучасної педагогічної науки, розвинути професійне мислення, оволодіти практичними уміннями і навичками. Навчання за ним будується відповідно до перевіреної класичної схеми викладу матеріалу з наступним закріпленням і контролем якості засвоєння. Кожна тема включає інформацію, завдання для самоконтролю, проблемні і практичні завдання, контрольний тест, список літератури для самоосвіти. Така структура теми допомагає краще засвоїти логіку і головні ідеї матеріалу що вивчається, формує уміння причинно-наслідкового мислення. Понятійно-термінологічний апарат закладений у посібнику призначений бути своєрідними опорними сигналами у засвоєнні педагогічної науки, викладеної в концепції різнобічного формування особистості в учбово-виховному процесі.

3.2. Рекомендації щодо організації командної діяльності у педагогічному колективі Київського професійного ліцею «Політехнік»

Київський професійний ліцей «Політехнік» є державним професійно-технічним навчальним закладом 2-го атестаційного рівня, який підпорядкований Міністерству освіти і науки та Київській міській державній адміністрації. Ліцей працює за Статутом, який розроблено відповідно до Типового статуту професійного ліцею, затверджуваного Міністерством освіти і науки України 21 березня 2003 року. Ліцей здійснює професійну підготовку кваліфікованих робітників за державним замовленням. Київський професійний ліцей «Політехнік» було створено у 1929 році як Фабрично-заводське училище при заводі «Фізик-хімік», нині − завод автоматики ім. Петровського. За свою історію ліцей пройшов декілька реорганізацій: 1944 рік − Реміснице училище №1, 1961 рік − Міське професійно-технічне училище №1, 1985 рік - Середнє професійно-технічне училище №1, 1995 рік − Професійно-технічне училище №1, яке Наказом Міністерства освіти і науки України від 19.03.2003р. №143 було реоганізоване у Київський професійний ліцей «Політехнік». Ліцей займає один чотирьохповерховий навчально-виробничій корпус на 520 учнівських місць, загальною площею 6030 кв.м.

Київський професійний ліцей «Політехнік» є державним професійно-технічним закладом 2-го атестаційного рівня, який здійснює первинну професійну підготовку кваліфікованих робітників за державним замовленням на базі повної загальної середньої освіту чи на базовій загальній середній освіті.

Стратегічною метою є забезпечення якісної первинної професійної підготовки майбутніх фахівців, підвищення їх конкурентоспроможності на регіональному ринку праці, працевлаштування за фахом та подальшого закріплення випускників на робочих місцях підприємств, організацій, продовжувати навчання у ВНЗ.

Колектив працює з учнями міських, районних та обласних шкіл, роботодавцями, державними установами та громадськими організаціями підтримки малого та середнього бізнесу, відділом управління освіти і науки міської державної адміністрації, навчально методичним центром професійно-технічної освіти, з метою забезпечення загального доступу до професійної освіти для надання випускникам навичок, необхідних для успішного працевлаштування в місті Києві та регіоні.

Ліцей надає освітні послуги з професійного навчання за 7-ма ліцензованими професіями за денною формою навчання. Відповідно до кожної професії розроблені навчальні плани і програми, які відповідають вимогам кваліфікаційних характеристик, державним стандартам та передбачають до 54-60% годин виробничого навчання, яке складається з двох етапів: перший - у виробничих майстернях ліцею, а другий – на виробництві.

Особливу увагу ми приділяємо при заключенні договорів на виробниче навчання та виробничу практику. Стараємося підбирати підприємства, де установлене сучасне обладнання, а також наближенню робочих місць проживання учнів, з метою закріплення на даних підприємствах та дальшого працевлаштування.

Пріоритетом навчання в Київському професійному ліцеї «Політехнік» є професійне навчання учнів з урахуванням замовлення роботодавців, потребі фахівців у місті Києві та його передмісті та бажання майбутніх фахівців, а також у наданні освітніх послуг з професійного навчання

Учням, які завершили курс професійного навчання й успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, за рішенням державної кваліфікаційної комісії видається документ встановленого зразка «Диплом кваліфікованого робітника», а учні які достроково випускаються з ліцею та за результатами проміжної кваліфікаційної атестації їм присвоєна відповідна робітнича кваліфікація одержують «Свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації».

Зазначимо, що досягнення високого рівня згуртованості педагогічної команди є стратегічною метою професійної педагогічної освіти. Проблема формування педагогічної команди ПТНЗ вирішується дослідниками з позиції різних підходів: системного, аксіологічного, технологічного, діяльнісного, професійно-особистісного, компетентнісного, контекстного та ін. Кожен з підходів, будучи типом наукового пізнання, відображає різні сторони об’єкта дослідження і тому найбільшу ефективність набуває під взаємозв’язку з іншими підходами.

Процес формування педагогічної команди ПТНЗ, є складним багатостороннім механізмом, тому застосування цього комплексу підходів до вивчення системи формування педагогічної команди, буде найбільш ефективним.

Застосування системного підходу в педагогічній діяльності, дозволяє побудувати узагальнену модель системи за допомогою методів системного аналізу і моделювання. Найбільш значимі досягнення системного підходу покладені в основу будь-якої педагогічної технології. Концептуальні основи технологічного підходу висвітлені в роботах В. Беспалько, Ю. Кабанского, Н. Кузьміної, Г. Селевко, Н.Ф. Тализіної та ін.

Визначення педагогічної технології, запропоноване Г. Селевко, є змістовним узагальненням, що вбирає в себе визначення різних авторів, і представлено трьома аспектами:

1. Науковим: педагогічні технології – частина педагогічної науки, що вивчає і розробляє цілі, зміст і методи навчання та проектує педагогічні процеси.

2. Процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту, методів і засобів для досягнення планованих результатів навчання.

3. Процесуально-дієвим: здійснення технологічного (педагогічного) процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів [12].

У зв’язку з цим, педагогічна технологія включає в себе наступні елементи:

1. Концептуальна основа.

2. Змістовна частина: загальні цілі навчання і мети навчання конкретних предметів, зміст навчального матеріалу.

3. Процесуальна частина: організація навчально-виховного процесу, методи і форми роботи викладача, діяльність викладача з управління процесом формування професійно важливих якостей.

4. Оціночна частина: оперативний зворотний зв’язок і здійснення відповідної корекції ходу навчання [52].

Згідно методологічного принципу С. Рубінштейна, особистість проявляється і розвивається в діяльності. Навчально-пізнавальна діяльність учителя, є тією діяльністю, в результаті якої формуються його професійні якості, тим самим розвивається і його особистість. Ця діяльність визначає область потенційного розвитку особистості, що пов’язано з об’єктивними вимогами до педагога.

Дослідження довели, що оволодіти майстерністю можна лише на індивідуально-творчому рівні і особистість засвоює професійні знання, уміння і навички в особистому контексті. Іншими словами, кожен вчитель має тільки йому властивий «педагогічний вхід» в професію. Індивідуально-творчий підхід до формування педагогічної команди ПТНЗ передбачає:

Особистісний підхід до розвитку професійної компетентності;

Виявлення і розвиток професійних поглядів;

Неповторна «технологія» діяльності.

Для досягнення цілей формування особистості вчителя, необхідно організувати таке навчання, яке забезпечує перехід, трансформацію одного типу діяльності (пізнавальної) в інший (професійний) з відповідною зміною потреб і мотивів, цілей, дій (вчинків), засобів, предметів і результатів.

При формуванні педагогічної команди ПТНЗ, одним із завдань є активізація пізнавальної діяльності вчителя, яка передбачає перенесення центру ваги з передачі готових знань на розвиток творчих.

Розв’язанню цієї проблеми сприяє побудова освітнього процесу з врахуванням культурологічного аспекту управлінської діяльності керівника ПТНЗ, який ми тлумачимо як позицію дослідника (керівника, управлінця), з якої ведеться аналіз предмету, явища чи поняття.

Культурологічний аспект діяльності ми розглядаємо як певну позицію, погляд, підхід керівників до здійснення основної місії – вирощування людини культури. Реалізується вона через принципи, способи організації культурного середовища навчального закладу, забезпечення умов для активної участі суб’єктів у культуротворчих процесах. Культурологічна складова є, на наш погляд, базовим елементом практично всіх складових системи управлінської діяльності, пронизує її структуру та зміст, визначає спосіб життя колективу. Основу культури навчального закладу, як цілісне явище, складає, насамперед, система цінностей, які мають бути зрозумілими, доступними і сповідуваними всіма членами колективу. Цінність означає переконаність людини у значимості даного об’єкту особисто для неї. Сформована цінність свідчить про небайдужість до того чи іншого аспекту дійсності. Педагогічні працівники, які є носіями місії інтелігенції як творця ціннісних орієнтирів у суспільстві, не можуть бути байдужими до таких базових цінностей як гуманізм, демократія
та ін.

Проголошена ідея демократизації суспільного життя – поки що декларація про наміри. Бо ця ідея має стати частиною національної ідеї, яку б усвідомили всі верстви. Без культури демократія перетворюється в охлократію. Формування такої культури – одна з центральних місій освіти. А отже створення певного взірцю демократичних відносин мають взяти на себе навчальні заклади. Це нагальна суспільна потреба. А, як наголошував у свій час С.Батишев, ПТНЗ має бути мобільним, адекватно реагувати на соціальні зміни та потреби. Демократизація та гуманізація освітніх процесів відкривають можливості для творчої співпраці, культурного діалогу. Одночасно ці процеси вимагають переорієнтації на культуру свободи. Бо без цього вона може перетворитися на хаос, безкультур’я. Демократія як цінність виявляється і в таких показниках, як самостійність (незалежність мислення і можливість приймати рішення, проявляти творчість тощо.); доброзичливість (турбота про збереження і підвищення благополуччя людей, з якими спілкуєшся); універсалізм (розуміння інших людей, толерантність) [52].

Отже, актуальною проблемою створення педагогічної команди ПТНЗ залишається формування системи її культурно-педагогічних цінностей. На це має бути спрямована управлінська діяльність керівника закладу, зокрема – культурологічний її аспект. Культурологічний підхід стає необхідним у контексті вирішення стратегічного завдання – гуманізації освітнього процесу. Адже результати ряду досліджень засвідчують, що в нашій системі освіти, практично в усіх її ланках, продовжує існувати авторитарний стиль взаємин. Це негативно позначається на характері взаємодії між суб’єктами педагогічної системи. Тому одним з пріоритетних завдань модернізації освіти є підготовка педагогів до діяльності з позицій гуманізму. Постійний розвиток, інноваційні зміни мають відбуватися у контексті соціокультурних процесів, відповідати потребам сучасного культурного розвитку суспільства. Ці та інші чинники обумовлюють здійснення культурологічного підходу до управління навчальними закладами.

Умовами, що забезпечують ефективне впровадження культурологічного підходу до формування педагогічної команди ПТНЗ вважаємо:

Наявність діагностичних даних щодо стану культури освітнього середовища для прийняття управлінських рішень.

Створення науково обґрунтованої концепції, чітко визначеної мети, які сприймаються переважною більшістю виконавців.

Участь у створенні концепції (проекту, моделі) культурного розвитку ПТНЗ, всіх його суб’єктів. Передбачається, що активність суб’єктів такий же необхідний чинник, як і наявність фактору автономності, самостійності (децентралізації управління)

Готовність цих суб’єктів до взаємодії в умовах гуманності, демократії, свободи творчості. Це означає наявність у них достатнього рівня культури, зокрема – управлінської.

Бажання суб’єктів управління опанувати суть культурологічного підходу до освіти, постійно поповнювати базові культурологічні знання, що складають основу розвитку культури навчального закладу.

Переконаність у тому, що реалізація наміченого проекту приведе до поліпшення якості діяльності навчального закладу, сприятиме особистісному культурному, професійному зростанню учасників.

Здатність управлінців до культурологічного аналізу навчально-виховного процесу, систематизації діяльності ПТНЗ), що дозволяє створити єдиний навчально-виховний та дозвіллєвий простір.

Застосування сучасних стилю, методів управління, адекватних поставленій меті та принципу культуровідповідності.

Моніторинг змін у культурному середовищі, корекція подальших дій згідно з визначеними критеріями.

Авторитет керівників ПТНЗ, здатність бути не лише формальними лідерами.

Розглянемо деякі шляхи та засоби реалізації культурологічного підходу при формуванні педагогічної команди у навчальних закладах професійно-технічної освіти.

Першочерговим завданням є аналіз навчання і виховання з культурологічних позицій. Алгоритм запровадження культурологічного підходу до управління навчально-виховним процесом передбачає етапи та методи, властиві будь-якому виду діяльності. Це – аналіз наявного стану, нормативно-правових аспектів, підготовка кадрів, визначення невикористаних потенційних можливостей змісту навчальних предметів, методичного забезпечення, посилення їх культурологічної спрямованості тощо. Ми спробували систематизувати їх (див. табл. 3.1.)

Таблиця 3.1.

Зміст, методи та форми реалізації культурологічного підходу до формування педагогічної команди ПТНЗ

Зміст	Методи	Форми
Ознайомлення керівників та колективу з суттю культурологічного підходу до організації життєдіяльності ПТНЗ, особливостями управління навчально-виховним процесом в умовах культурної взаємодії.	Аналіз стану дослідження проблеми, наявного практичного досвіду, актуалізація знань	Самоосвіта, консультації з науковцями, одержання інформації та колективне обговорення питань
Колективне прийняття ідеї культурологічного підходу, принципу культуровідповідності освіти	Переконання, генерація ідей, стимулювання	Обговорення з педагогами, учнями, батьками, громадськими структурами. Інтерактивні заняття, створення банку ідей
Діагностика стану реалізації культурологічного підходу у навчально-виховному процесі, рівня культури навчального закладу та наявності умов для забезпечення культурного розвитку суб’єктів. Виявлення потреб, інтересів суб’єктів, особливостей корпоративної культури.	Діалог, аналіз, опитування, тестування, експертні оцінки, спостереження	Аналіз документації, відвідування уроків, позакласних заходів з культурологічних позицій, проведення учнівських, студентських творчих робіт та інші форми навчально-виховної діяльності.

Продовження таблиці 3.1.

Визначення мети, завдань, технологій запровадження культурологічного підходу (підвищення загальної культури педагогів, освітніх процесів, в цілому культури навчального закладу, культури управління)	Проектні, програмно-цільові, моделювання	Створення культурних моделей розвитку, цільових програм посилення культурологічної спрямованості діяльності навчального закладу, організації сприятливого культурного середовища і т.д.
Виявлення основних проблем і потенційних можливостей навчальних дисциплін, різноманітних форм позакласної роботи та соціокультурних можливостей регіону для формування загальнокультурної компетенції вихованців. Внесення необхідних змін до планів, навчальних програм	Аналіз нормативних документів з позицій культурологічного підходу, метод творчих груп, самоаналіз	Засідання методичних об’єднань (кафедр), Робота творчих груп.
Науково-дослідна робота	Експеримент	Вироблення програми, вирішення організаційних питань (визначення кола дослідників, експериментальних та контрольних класів Підвищення науково-дослідницької компетентності учасників дослідно-пошукової роботи (семінари, майстер-класи).
Підведення підсумків науково-дослідної роботи, внесення необхідних змін до навчально-виховної документації, проектування.	Аналіз результатів	Створення підсумкових документів (аналітичної довідки, порівняльних характеристик, оновленої моделі тощо.)

Наші рекомендації пов’язані з власною професійною діяльністю у Київському професійному ліцеї «Політехнік» носять орієнтовний характер. Важливо врахувати культурні традиції, особливості як національні, регіональні так і навчального закладу. Але сподіваємось, що вони допоможуть тим колективам, які усвідомлюють гостроту проблеми формування педагогічної команди ПТНЗ.