Студента-практиканта

1. Школа, клас, в якому проводилася практика з іноземної мови, ПІБ вчителя іноземної мови, класного керівника.

2. Як планувалася робота з іноземної мови, з якими зіткнулися проблемами і труднощами?

3. Перший тиждень педпрактики. Враження про відвідані уроки і про роботу колективу школи (кількість відвіданих уроків).

4. Кількість уроків, проведених практикантом, тема, мета, в яких класах?

5. Підготовка до уроків. Допомога вчителя. Використання методичної літератури. Самостійність підготовки. Проблеми і труднощі..

6. Як проходили уроки іноземної мови? Які з них пройшли найвдаліше, чому? Які методи і прийоми давали позитивний ефект? Які типи уроків виявилися найбільш складними? Труднощі при проведенні уроків.

7. Позакласна робота з предмету, форми, види (перерахувати конкретно). Дати короткий аналіз цих заходів.

8. ТЗН, наочність на уроках. Перерахувати, що підготовлене практикантом. Ефект використанню дидактичного матеріалу.

9. Діяльність практиканта як класного керівника. Планування. Перерахувати проведені заходи, дати їх короткий аналіз. Визначити труднощі у виховній роботі.

10. Ознайомлення з керівництвом навчально-виховним процесом в школі і основними документами школи: статутом, планом роботи. Допомога в оформленні, поповненні наочним й іншими матеріалами кабінету іноземної мови.

11. Взаємини з учнями. Робота з учнями в закріпленому за студентом класі, форми індивідуальної роботи з учнями.

12. Що дала практика? Висновки, зауваження, пропозиції.

Документація, яку представляє студент:

1. Щоденник студента-практиканта.
2. Конспекти 14 уроків іноземної мови.
3. Конспекти 2 виховних заходів з учнями класу з іноземної мови.
4. Характеристика класу/учня.
5. Звіт про проходження практики.
6. Характеристика студента-практиканта з оцінкою.
7. Програма виконання практики.
8. Тематичний план.
9. Аналіз уроку (спостереження).
10. Зразки розробленої наочності, дидактичного матеріалу.

Ті студенти, що працюють вчителями іноземної мови (англійської) в загальноосвітніх школах у відповідній ланці повинні представити на захисті власну шкільну документацію: довідку з місця роботи, плани-конспекти уроків (14), виховні заходи (2), характеристику учня (класу), характеристика на вчителя, тематичні плани, зразки розроблених наочностей.

13. Оцінка педагогічної практики студентів

Після закінчення педагогічної практики і здачі необхідної документації студентам виставляється диференційований залік. У оцінку диференційованого заліку включається оцінка всіх видів завдань по методиці, педагогіці і психології.

При оцінці практики враховується:

· якість навчальної роботи, рівень володіння іноземною мовою;

· якість позакласної виховної роботи;

· уміння планувати і аналізувати навчальну і виховну роботу:

· педагогічні знання;

· уміння складати психолого-педагогичну характеристику класу;

· загальна культура і культура мови;

· виготовлення і застосування навчально-наочної допомоги;

· відношення студента до практики, його участь в житті школи.

13.1 Критерії оцінки уроків студентів-практикантів

Оцінка "відмінно"

Оцінка "відмінно" ставиться за урок в цілому бездоганний, якщо студент виявив уміння самостійно і творчо готуватися до уроку;. провів урок на високому методичному рівні, разом з пізнавальними і навчальними завданнями добре вирішував виховні завдання, успішно застосовував дидактичні принципи. Практикант підготував хорошу наочність і уміло її використовував на уроці. Студент при проведенні уроку проявив творчий підхід у використанні різних прийомів і методів навчання, правильно оцінив знання учнів, забезпечив активність учнів при перевірці їх знань, вивченні нового матеріалу, закріпленні; уміло поєднував роботу зі всім класом і індивідуальним підходом до окремих учнів.

Студент раціонально використовував час уроку, досягнув засвоєння учнями основного матеріалу. На уроці була зразкова дисципліна учнів, студент уміло керував їх увагою.

Оцінка "добре".

Оцінка "добре" ставиться, якщо студент проявив самостійність при підготовці до уроку, користуючись незначною допомогою вчителя, методиста. Проведений урок в основному відповідав методичним вимогам, що пред’являються до сучасного уроку іноземної мови в школі. Студент використовував ефективні методи і прийоми, але не проявив творчого підходу; на уроці мали місце невеликі методичні недоліки, які все ж таки не вплинули на нормальну роботу на уроці. Учні активно працювали, але їх активність була неоднаковою на всіх етапах уроку. Мети уроку студент досяг.

Оцінка «задовільно».

Оцінка "задовільно" ставиться, якщо урок за своїм змістом відповідає основним принципам дидактики, проте студент показав невисокий рівень знання мови або не відмітив помилки у відповідях учнів.

Студент не зумів організувати активну навчальну і трудову діяльність учнів на уроці. Наочність на уроці використовувалася в основному правильно, але мали місце окремі недоліки (невчасність використання, слабке керівництво процесом сприйняття). У проведенні уроку допускалися методичні помилки, що негативно позначилося на знаннях учнів. На уроці мали місце порушення дисципліни з боку учнів, а студент у ряді випадків не реагував на це або не зміг нічого зробити по відновленню дисципліни, не зміг зацікавити учнів роботою на уроці. В основному поставлені пізнавальні і виховні цілі досягнуті.

Оцінка "незадовільно".

Оцінка "незадовільно" ставиться, якщо урок проведений на низькому методичному рівні. Студент допускав грубі методичні помилки, що привело до низької якості засвоєних учнями знань. Мова студента безграмотна. Дисципліна на уроці погана. Мета уроку не досягнута.

13.2 Критерії оцінки підготовки і проведення

виховних заходів

Виховний захід оцінюється на "відмінно" за умови його актуальності, вдалого підбору літератури і наочності, педагогічно доцільної попередньої підготовки учнів класу (опора на актив, розподіл доручень, забезпечення самостійності і активності учнів класу), глибокого розкриття змісту теми, умілого зв'язку обговорюваного питання з життям, із завданнями класу, школи, використання методів етичного виховання; якщо студент проявив уміння забезпечити активність учнів при проведенні заходу.

Виховний захід оцінюється на "добре" при дотриманні тих же вимог, що при оцінці "відмінно", але при меншій активності класу, за наявності незначних помилок в методиці проведення заходу.

Позакласний захід оцінюється «задовільно», якщо не достатньо були розкриті тема і мета заходу, були погрішності у викладі, слабо залучалися учні класу до організації і проведення заходу.

Позакласний захід оцінюється "незадовільно" за умови слабкого знання практикантом питання, невміння встановити контакт з класом, непідготовленості класу, за відсутності наочності.

14. Вимоги до уроку іноземної мови

Основні вимоги до уроку іноземної мови:

1) Комунікативні (або лінгводидактичні) вимоги

· Створення необхідних умов для проведення уроку.

· Організація відповідної поведінки учнів перед уроком, створення атмосфери іншомовного спілкування.

· Уміння поставити комунікативне завдання.

· Повчальний початок уроку (фонетична зарядка — не самоціль), створення необхідного функціонального стану учнів, готовність до мовного спілкування.

· Уміле використання засобів управління спілкуванням (музика, фільми, відповідна обстановка, ілюстрації, поезія).

· Урок іноземної мови — урок спілкування. Учні повинні відноситися до вчителя як до мовного партнера.

· Комплексність уроку (взаємозв'язок всіх видів мовної діяльності при провідній ролі одного з них).

· Урок іноземної мови — урок без повторення (повторювати матеріал слід через постановку нових мовних завдань).

· Урок іноземної мови — урок контролю без контролю (контроль при комунікативному навчанні).

· Активна позиція учнів на уроках іноземної мови.

2) Психологічні вимоги

· Постановка психологічних завдань уроку (наприклад, розвиток пізнавального інтересу до предмету, стимулювання розумової активності, розвиток об'єму пам'яті, формування високих моральних якостей і т. д.).

· Психологічне обгрунтування завдань, етапів, форм роботи, методичних прийомів.

· Співвідношення індивідуально-психологічних особливостей вчителя (темп мови, емоційність і ін.) з умовами реалізації поставлених завдань і перш за все з особливостями учнів, з їх підготовленістю з предмету, навчанню.

· Облік основних мотивів навчально-мовної діяльності (пізнавальних, комунікативних, соціальних).

· Облік вікових і індивідуально-психологічних особливостей мислення, уваги, пам'яті і ін. психологічних процесів.

· Облік рівня мовної підготовки учнів.

· Облік міжособових відносин в групі.

3) Психолого-гігієнічні вимоги

· Організація роботи з навчальнми матеріалами на уроці відповідно до фаз, що відбивають зміну рівня працездатності учнів.

· Уміння швидко включити учнів в активну діяльність на уроці, організувати робочий настрій в класі.

· Насичення періоду оптимальної працездатності учнів такими видами навчальної діяльності, які сприяють максимально успішному оволодінню мовним матеріалом і стимулюють його мотивоване спілкування.

· Своєчасне ослаблення напруженості в роботі і зняття втоми шляхом виконання відповідних вправ.

· Відповідність часу і прийомів використання ТЗН психолого-гігієнічним нормам.

4) Структурно-організаційні вимоги

· Відповідність методів і прийомів роботи запланованим завданням уроку. Кожен момент уроку, кожна вправа, кожен вид роботи повинні бути підпорядковані певному завданню. При цьому завдання уроку повинні бути зрозумілі не тільки вчителеві, але і учням.

· Методично обґрунтоване визначення місця уроку в системі уроків по темі.

· Структурна чіткість уроку, відповідність його структури поставленим завданням. Доцільність вибору і розташування окремих етапів уроку, а також вибору і місця виконання певних видів роботи.

· Правильне і доцільне використання підручника під керівництвом вчителя, самостійна робота учнів з підручником: читання тексту про себе, робота з граматичним довідником і так далі.

· Використання вербальної і картинно-наочної наочності на уроці. Правильне і доцільне застосування ТЗН. Раціональне використання записів на дошці.

· Доцільність і різноманітність форм поточного і підсумкового контролю.

· Диференціація, чіткість пояснення домашнього завдання. Його виконання повинно бути під силу учням. Логічна завершеність уроку.

5) Засвоєння фонетичного матеріалу. Введення нового фонетичного матеріалу:

· З'ясуйте, на якому матеріалі автори навчально-методичного комплексу (НМК) рекомендують знайомити з фонетичним явищем. Відберіть мовні зразки, що містять нове фонетичне явище.

· Визначте спосіб введення даної фонеми (імітація, опис артикуляції, зіставлення з відповідним явищем рідної або такої, що вивчається мов і так далі).

6) Автоматизація фонетичного матеріалу (формування мовних фонетичних навиків):

· Нагадуємо, що провідний спосіб оволодіння вимовою — багатократне прослуховування і точне імітаційне відтворення звуку з подальшим вживанням його в мові.

· Формуючи вимовні навики, вправляйте учнів в слуханні, у відтворенні.

· Плануйте різні режими промовляння: зразок — клас — індивідуально; зразок — група — індивідуально; зразок — сильний учень — слабкий учень; зразок — індивідуально — клас і тому подібне.

· Передбачте необхідні пояснення для корекції вимови, для вироблення умінь самоконтролю і самокорекції.

· Не забувайте про підтримку і вдосконалення навичок слухання і вимовляння, в цьому вам допоможе фонетична зарядка, яка може мати місце на уроці кілька разів перед тими видами роботи, помилки в яких вона попереджає.

7) Засвоєння активного лексичного матеріалу. Введення нового лексичного матеріалу

1. Уточніть по тематичному плану кількість нових ЛО для даного уроку.

2. Проаналізуйте кожну ЛО з погляду труднощів її засвоєння:

а) форма (звукова, графічна, граматична),

б) значення (збіг (неспівпадання) об'єму значень в іноземній і
рідній мовах);

в) вживання (поєднання з іншими словами).
Підберіть мовні ситуації, в яких використаєте слово.

3. Виберіть і обгрунтуйте спосіб семантизації ЛО. Майте на увазі, що одним з найсучасніших способів семантизації ЛО є сюжетна розповідь вчителя, що супроводжується різними видами наочності.

8) Автоматизація активної лексики (формування мовних лексичних навиків)

Сплануйте роботу з новою ЛО, поєднуючи вправи в засвоєнні ізольованого слова з його засвоєнням в різних контекстах.

Виняткове значення має вживання нових ЛО у поєднанні з раніше вивченими, оволодіння навиками вибору і комбінування ЛО. Подивіться, чи передбачає НМК в достатній кількості відповідні вправи. Якщо немає, то підберіть вправи по різних асоціативних зв'язках. Наприклад:

а) виберіть із запропонованих слів ті слова, які необхідні для
розповіді про літні канікули;

б) хто швидше назве (пригадає) слова, що відносяться до теми;

в) виберіть із запропонованих нижче ті види транспорту (види
спорту, продукти харчування і тому подібне), які, на ваш погляд,
найбільш комфортабельні (цікаві, смачні і тому подібне);

г) хто швидше розшифрує знайдений і пошкоджений в декількох
місцях секретний лист.

Передбачте вправи, що включають використання слів у мові:

а) розкажіть про..., використовуючи ЛО, подані в таблиці;

б) назвіть приведені в дужках іменники, які можуть поєднуватися
з вказаними дієсловами (прикметниками);

в) складіть з приведених слів словосполучення і запишіть
(прочитайте) їх;

г) визначите, що (де, коли) має місце, використовуючи
словосполучення в колонках А і Б.

Підберіть вправи, направлені на розвиток уміння вживати ЛО в різних видах мовлення Наприклад:

а) доповните вислів, використовуючи нові слова
(словосполучення) по даній темі;

б) знайдіть відмінності в декількох картинках, що представляють
опис кімнати (зовнішності, пори року, вулиці і тому подібне), і
розкажіть про них, використовуючи нові ЛО;

в) опишіть вашу улюблену тварину (іграшку, плаття, книгу,
визначні пам'ятки міста і тому подібне). Хай ваші товариші вгадають,
про що (про кого) ви говорите.

Для збагачення словникового запасу учнів велике значення має оволодіння навиками словотворення. З цією метою придумайте серію вправ: а) на виявлення похідних слів; б) на утворення похідних від даних кореневих; в) на засвоєння складних слів.

9) Засвоєння активного граматичного матеріалу. Введення нового граматичного матеріалу

Виберіть, виходячи з принципів НМК, етапів навчання і характеру нового граматичного матеріалу, спосіб ознайомлення. Майте на увазі, що активний граматичний матеріал в НМК пред'являється у вигляді структурних груп (мовних моделей).

Основним способом введення граматичної структури в 5-9 класах є п-ідуктивнии підхід (від пред'явлення типових мовних зразків до виведення правила-інструкції). Пам'ятаєте, що введенню передує функціональна установка на реальні ситуації, в яких може використовуватися це явище.

Проаналізуйте граматичне явище з погляду труднощів засвоєння: його значення, форми і вживання. При аналізі скористайтеся зіставленням з рідною мовою і з раніше вивченими явищами граматики іноземної мови.

Підберіть можливу опору на мовний досвід учнів в рідній і іноземній мові. Підберіть мовні ситуації, що розкривають значення нової граматичної структури.

Передбачте, яку роль ви відведете таблицям і схемам.

10) Автоматизація граматичного матеріалу (формування мовних граматичних навиків)

Підберіть необхідні вправи і розташуйте їх в правильній послідОВності: диференційовані, імітаційні, трансформаційні.

Постарайтеся додати вправам комунікативний характер за рахунок формулювання завдань і підбору мовних ситуацій. Наприклад:

а) вгадайте, яку з трьох картинок я описую; б) скажіть, чи будете ви завтра робити те, що я зараз скажу; в) скажіть, чим ваші плани на завтра^ відрізняються від того, що робитиму я; г) вгадайте, що Незнайко малює; д) розпитаєте по телефону свого товариша про те, що він зараз робить; є) уточніть, що вже зробив Сергій, допомагаючи мамі в прибиранні квартири; ж) складіть прогноз на завтра.

Пам'ятаєте, що для автоматизації граматичних навиків і їх диференціації призначені вправи лінгафонного практикуму. Якщо в школі немає ЛФК, скористайтеся "Книгою для вчителя" по лшгафОННому практикуму і виконаєте ці вправи з учнями.

11) Навчання аудіюванню

Визначите, з якою метою ви хочете познайомити учнів з аудіотекстом: а) формування навиків аудіювання; б) розвиток умінь сприйняття мови на слух.

Проаналізуйте аудіотекст з погляду можливих труднощів для
учнів. Ними можуть бути: а) труднощі, обумовлені характером

мовного матеріалу; б) труднощі, залежні від умов сприйняття; в) труднощі, обумовлені змістом тексту і його структурою.

Сплануйте можливі підготовчі вправи залежно від мети навчання.

Пам'ятайте! При формуванні навиків аудіювання на передтекстовому етапі використовуються різноманітні вправи, що розвивають навики розчленовування потоку мови на смислові частини, слухову пам'ять і увагу, мовну здогадку і смислове промовляння і ін.

Для розвитку умінь аудіювання передбачається одноразове пред'явлення аудіотексту і варіювання цільових установок на слухання.

Сплануйте контроль розуміння аудіотексту. Для контролю розуміння учнями загального змісту тексту, що прослуховується, вам допоможуть наступні завдання: загальні питання; спеціальні питання непроблемного характеру; вибір правильної відповіді з декількох даних; передача короткого змісту тексту (на рідній або іноземній мові); ілюстрація на фланелографі почутого.

Продумайте, за допомогою яких вправ ви почнете навчати детальному розумінню аудіотексту на рівні розуміння. Можливі завдання: відповідайте на питання проблемного характеру; дайте оцінку фактам, що прослуховують, з погляду їх достовірності; знайдіть в тексті дані, що свідчать про відношення автора до своїх героїв і так далі.

Особливу увагу зверніть на тестові способи контролю тексту, що прослуховується.

12) Навчання діалогічної мови

Як вам відомо, існують два основні способи навчання діалогічної мови: а) варіювання і перетворення діалогу-зразка; б) покрокове навчання діалогічної мови. У шкільних умовах доцільно поєднувати обидва способи.

Майте на увазі, що учні повинні оволодіти різними функціональними типами діалогів (розпитування, обмін думками, прохання, запрошення і ін.) Крім того, необхідні знання певних діалогових кліше (вітання, прощання, подяка, знайомство, вибачення і ін.).

Для формування навиків діалогічної мови рекомендуємо використовувати комплекс підготовчих вправ, що включають: а) вправи по оволодінню мовними засобами діалогічного спілкування: повторення (імітація ДМ, ехо-повторення, відтворення по пам'яті); підстановлювальні (заміна частин реплік або окремих реплік залежно від пропонованої вчителем ситуації); трансформаційні (повідомлення інформації, підтвердження, обіцянка, запрошення, сумнів, здивування і ін. на основі запропонованої вчителем репліки); конструктивні (самостійна побудова учнями реплік з опорою на мовний матеріал); б) вправи на розвиток умінь реплікування: питально-відповідні; репліку вальні: виберіть з двох колонок репліки, відповідні по змісту; підготуйте у відповідь репліку до даної; уточните деталі; заперечте і поправте співбесідника; попросіть повторити питання і ін.; умовна бесіда: постарайтеся з'ясувати все про нового учня (події, що відбулася, і ін.); висловіть своє відношення (захоплення, радість, сумнів) в процесі бесіди по заданій ситуації і ін.

Для розвитку умінь ДМ використовуйте мовні вправи, що виконуються у формі індивідуальної або групової бесіди: тематичні бесіди; прес-конференції; інтерв'ю; дискусії і диспути; лінгвістичні ігри; рольові ігри.

Прагніть завершувати цикл уроків по темі рольовою грою, варіюючи її форми.

13) Навчання монологічного мовлення

Як вам відомо, навчання ММ в школі здійснюється на основі усних тем, мовних ситуацій і текстів для читання і слухання.

Пам'ятайте! У будь-якому випадку необхідно добитися від учнів поетапного засвоєння: окремих ключових для даної теми мовних зразків; надфразової єдності; зв'язного тексту.

Засвоєння окремих мовних зразків досягається за допомогою вправ в підстановці змінних елементів, розширенні, трансформації і завершенні заданих пропозицій.

Перш ніж перейти до навчання учнів зв'язного MM, запропонуєте їм виконати ряд вправ: логічне об'єднання 2, 3, 4 пропозицій у вислів; на розгортання висловів; на скорочення висловів; на складання ситуативних висловів на доказ і ін.

Працюючи над розвитком ММ по усній темі, дотримуйтеся наступних вимог: складіть текст передбачуваного монологу (усної теми); розділіть його на мікроситуації (надфразова єдність); у кожній ситуації виділіть ключові пропозиції.

Використовуючи тексти як опору і стимул для розвитку MM, прагніть скласти такий комплекс вправ, який би забезпечив творче використання прочитаного і прослуханого.

Якщо в школі недостатньо наочних засобів для стимулювання MM учнів, підберіть декілька картинок з нерозгорненою ситуацією. Скористайтеся наступними видами роботи над ними: самі дайте 2-3 ситуації як приклад; запропонуєте класу поставити вам питання для створення нової ситуації; попросіть клас поставити аналогічні питання ще одному учню; запропонуєте класу скласти ситуації колективно, по ланцюжку; хай окремі учні повідомляють класу свої варіанти ситуації і ін.

Пам'ятаєте, що потреба в говорінні (ДМ і MM) виникає при відмінності в об'ємі інформації у співбесідників. Ця відмінність може створюватися умовно, шляхом підбору ряду картинок, текстів, ситуацій, які відрізняються певними деталями, ознаками.

Зверніть увагу на можливість використання в навчанні MM опорних сигналів (символів, умовних позначень, аплікацій, схем, діаграм і ін.).