Методи науково-педагогічного дослідження

Метод науково-педагогічного дослідження - спосіб дослідження психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання.

Різноманітність методів педагогічного дослідження можна класифікувати на емпіричні, теоретичні, математичні та статистичні.

1. Емпіричні методи педагогічного дослідження зорієнтовані на пізнання безпосередньої дійсності, зовнішніх зв'язків і відношень.

Педагогічне спостереження - систематичне та цілеспрямоване сприйняття певного педагогічного явища, у процесі якого дослідник одержує й фіксує конкретний фактичний матеріал. Розрізняють кілька видів спостережень: пряме й опосередковане, суцільне й дискретне (вибіркове), відкрите й конспіративне, лонгітюдне, ретроспективне, а також самоспостереження.

Бесіда - метод безпосереднього спілкування з випробовуваними за попередньо складеним планом. У процесі застосування цього методу з'ясовується думка і ставлення співрозмовника до певних фактів, явищ, процесів.

Різновидом бесіди є інтерв'ю - метод отримання інформації за допомогою усного опитування випробовуваного щодо досліджуваного питання. На відміну від бесіди, яку проводять у природній, невимушеній обстановці, інтерв'ювання передбачає обов'язкове Дотримання заздалегідь намічених питань та запис відповідей. Інтерв'ю може бути вільним, стандартизованим, напівстандартизованим.

Анкетування - це письмове опитування. Цей метод сприяє підвищенню об'єктивності інформації про предмет дослідження, оскільки передбачає отримання інформації від якнайбільшої кількості опитаних.

Анкетування може бути контактним (дослідник безпосередньо спілкується з опитуваним) і заочним (за допомогою кореспондентських зв'язків); анкети - іменними та анонімними, очними та заочними, відкритими, закритими та напіввідкритими, полярними, прямими та непрямими.

Психолого-педагогічний експеримент - це метод, що забезпечує спостереження за змінами психологічних характеристик дитини в процесі педагогічного впливу на неї Педагогічний експеримент дає змогу штучно виокремити досліджуване явище від інших, цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу, ставити досліджуване явище в умови, які піддаються контролю. Залежно від мети дослідження розрізняють такі види педагогічних експериментів: констатувальний, формувальний (перетворювальний), контрольний; за місцем проведення - лабораторний і природний, за масштабом - глобальний, локальний і мікроексперименти.

Вивчення шкільної документації та учнівських робіт - це збір, систематизація, аналіз і тлумачення інформації про стан навчально-виховної роботи в школі загалом і за окремими її напрямами, а також про стан здоров'я дитини, її характер, успішність, ставлення до навчання тощо.

Метод рейтингу - це оцінювання окремих аспектів діяльності досвідченими й компетентними суддями (експертами). Умовами ефективності застосування цього методу є компетентність, креативність, об'єктивність експертів, їх позитивне ставлення до експертизи, відсутність схильності до конформізму.

Метод узагальнення незалежних характеристик передбачає узагальнення відомостей про учнів, одержаних із різних джерел (учителів, батьків, однолітків, друзів, осіб, що спостерігали за учнями у важливих для дослідника ситуаціях), зіставлення цих відомостей, їх осмислення.

Соціометрія - це метод вивчення структури й рівня міжособистісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення.

Тестування - використання спеціально розроблених стандартизованих запитань і завдань, що мають відповідну шкалу значень, з метою випробування учнів на певний рівень знань, загальну інтелектуальну розвиненість, ступінь обдарованості в найрізноманітніших галузях діяльності, професійну придатність і підготовленість.

2. Теоретичні методи педагогічного дослідження - це аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, узагальнення, абстрагування, конкретизація.

Аналіз і синтез. Аналіз є уявним або фактичним розкладанням цілого педагогічного явища чи процесу на частини. Синтез - відновлювання цілісності досліджуваного педагогічного явища чи процесу в усьому різноманітті його виявів.

Індукція та дедукція. За методом індукції на підставі одиничних та окремих знань роблять висновки про загальне. Метод дедукції передбачає формулювання висновків шляхом від загального до конкретного.

Порівняння полягає в зіставленні отриманих результатів дослідження з наміченими цілями, зі станом об'єкта до початку дослідження, що дає змогу простежити його динаміку.

Класифікація передбачає логічний розподіл педагогічних фактів, явищ, процесів за притаманною для певної групи ознакою.

Узагальнення - отримання загального висновку, положення на підставі окремих фактів, явищ.

Абстрагування - це виокремлення із сукупності ознак, властивостей явища ті, що становлять предмет дослідження.

Конкретизація передбачає надання предмету конкретного вираження, що сприяє збагаченню педагогічних понять новими ознаками.

3 Математичні і статистичні.методи використовують для кількісного аналізу фактичного матеріалу, отриманого в процесі дослідження. До математичних методів належать методи реєстрування, ранжування, шкалування, моделювання.

Реєстрування передбачає виявлення певної якості в явищах конкретного класу й обрахування за її наявністю або відсутністю.

Ранжування означає розміщення зафіксованих показників у певній послідовності (зменшення чи збільшення), визначення місця в цьому ряду об'єктів.

Шкалування - присвоєння балів або інших цифрових показників досліджуваним характеристикам відповідно до встановлених норм і правил.

Моделювання передбачає створення штучних ситуацій, у яких особливе значення мають ті ж зв'язки, ситуації, що і в реальному житті.