Стилі і типи управління сучасними освітніми закладами

Соціокультурна ситуація, що склалася у суспільстві і у сфері освіти, надзвичайно актуалізує проблему управління загальноосвітньою школою. Оновлення освіти на новому, якісно більш досконалому етапі може здійснитися через пошук нових механізмів управління на локальному і регіональному рівнях.

Ділові якості керівника характеризуються його здатністю знаходити в рамках своєї компетентності повноважень і засобів найкоротший шлях до досягнення мети, бути самостійним у мисленні і оперативно приймати обґрунтовані рішення, послідовно та ініціативно забезпечувати їх виконанням.

Польський журналіст Даніель Пасент уважає, що "директор повинен бути дипломатом - коли щось випрошує у вищестоячих інстанціях для свого підприємства, жорстким - коли вимагає виконання своїх розпоряджень і наказів від підлеглих

або виконання договорів від постачальників, гнучким - коли розмовляє з представниками преси, багатообіцяючим - при зустрічі з молодими працівниками, важливим державним діячем, коли приймає закордонні делегації, святим отцем - коли приймає скарги від відвідувачів". У цій фразі, хоч і жартівливій, є значна частка правди.

Вивчення стилю керівництва в останнє десятиріччя стало важливим напрямком у процесі оптимізації діяльності людини, а також в інтегральному вивченні особистості.

У соціальній і психолого-педагогічній літературі існує поняття "стиль керівництва" - стійка сукупність особистісних суб'єктивно-психологічних характеристик керівника, за допомогою яких реалізується той чи інший метод. Метод і стиль тісно пов'язані між собою, справляють уплив один на одного. "Методи і стиль можна порівнювати з нотами та манерою виконання музичного твору: ноти одні для всіх, але кожен виконавець трактує твір по-своєму. Теоретичними засадами стилю управління, на думку А. Омарова, є закономірності управління, специфіка сфери конкретної діяльності керівника, єдині вимоги до підлеглих, соціально-психологічні риси виконавців (вік, стать, кваліфікація, професія, інтереси, потреби), рівень ієрархії управління.

У стилі керівника синтезуються його індивідуальні риси, а також особливості колективу, яким він керує. Тому за стилем діяльності колективу можна визначити стиль його керівника.

Керівник кожного педагогічного колективу формує свій власний стиль, спираючись на загальні об'єктивні основи управління, зокрема: наукове, творче осмислення мети і завдань управління; глибоке знання проблем сучасного навчально-виховного закладу, перспектив його розвитку; знання умов діяльності і творчого пoтef^цiaлy колективу.

В умовах докорінних політичних і соціально-економічних змін у нашій країні, реформування всіх галузей господарства, переходу його до ринкових відносин, удосконалення системи господарювання та управління ним на основі впровадження пріоритетних ідей, механізмів і технологій важливого значення для формування стилю управління, зокрема навчальним закладом, набуває компетентність його керівника, а саме:

— знання 1 а визначення політичного курсу держави у галузі освіти;

— усвідомлення відмінностей мети освіти і виховання на сучасній стадії розвитку суспільс'і ва;

— знання пріоритетних напрямів реформування системи освіти та діяльності иавчально-виховних закладів;

— ознайомлення з прогресивними педагогічними ідеями і шляхами їх реалізації;

— поінформованість у справі використання новітніх вітчизняних і зарубіжних технологій навчання та виховання учнів;

— обізнаність з директивними і нормативними документами про освіту та навчально-виховні заклади.

Компетентність керівника школи тісно поєднується з такими його особистісними рисами, як: відчуття нового, висока вимогливість, діловитість, прямота, скромність, висока культура спілкування з учителями, учнями та батьками,- організованість і дисциплінованість, нетерпимість до бюрократизму і формалізму.