Зміст та організація діяльності студента-практиканта

Зміст навчальної роботи студента під час педагогічної практики складається з таких видів діяльності:

o ознайомлення зі специфікою діяльності школи даного типу (загальноосвітньої, ліцею, гімназії);

o планування навчально-виховного процесу та проведення уроків і позакласних заходів з фахових дисциплін;

o відвідування та наступний аналіз уроків і позакласних заходів з української мови і літератури, іноземної мови;

o участь у роботі методичних об'єднань учителів української мови, іноземних мов у семінарах, у засіданнях педагогічної ради школи, у підсумкових конференціях з педпрактики;

Зміст позакласної роботи студента-практиканта з української та іноземної мов складається з таких компонентів:

o вивчення системи роботи вчителя-словесника, спрямованої на формування в учнів стійкого інтересу до виучуваних предметів;

o оволодіння вміннями виховання учнів на уроці засобами мови;

o опанування знаннями та вміннями з питань підготовки та проведення позакласної роботи з української та іноземної мов: тижнів української та іноземної мов, вечорів (ранків), бесід, конференцій, диспутів, вечорів, екскурсій; випуск стіннівок тощо.

Зміст дослідницької роботи студента-практиканта складається з таких компонентів:

o вивчення наукової літератури;

o узагальнення досвіду викладання вчителів-словесників у даній школі;

o наукові спостереження, проведення елементів експериментального дослідження за темами курсових та дипломних робіт.

Педагогічна практика студентів уключає чотири етани:

o підготовчий,

o початковий,

o проведення практики (основний етап),

o підсумки практики (заключний етап).

1. Підготовка до проведення педагогічної практики розпочинається на лекційних та практичних заняттях з предметів лінгвістичного та мовознавчого циклу: сучасної української літературної мови, культури мови, методики навчання української мови, стилістики, вступу до мовознавства, історичної граматики, діалектології, ономастики, зарубіжної літератури, теорії літератури, історії літератури, усної народної творчості, дитячої літератури та предметів нелінгвістичного циклу (суміжних дисциплін): педагогіки, психології, безпеки життєдіяльності тощо.

Значне місце у фаховій підготовці студентів-практикантів належить курсу методики навчання української та іноземної мов, який охоплює широке коло питань психологічних та педагогічних основ навчання мови. Глибокі знання методики мови дають можливість студентам пізнати дидактичні принципи науковості та доступності виучуваного матеріалу, систематичності й послідовності в навчанні, зв'язку теорії з практикою, свідомості й активності, наочності, наступності й перспективності та міцності засвоєння знань; дає можливість простежити взаємозв'язок і взаємозумовленість мовних явищ, виявити закономірності у розвитку мови та з'ясувати причини відхилень, викликані позалінгвістичними чинниками.

Важливим етапом у підготовці студентів до педпрактики є вивчення й аналіз підручників з фахових дисциплін для 5-11 класів загальноосвітньої школи та методично-дидактичної літератури, а також огляд статей у фахових журналах.

Під час педагогічної практики студенти повинні усвідомити, що урок є основною формою організації навчально-виховного процесу; з'ясувати значення типізації уроків у системі занять; вивчити структурні елементи уроку, самостійно складати конспекти уроків різних типів; навчитися добирати дидактичний матеріал та урізноманітнювати види вправ.

Місце проведення педагогічної практики (базові школи) заздалегідь визначає ректорат, кафедра, що керує практикою, та деканат, який формує групи студентів.

На початковому етапі педагогічної практики, що триває один тиждень, студент-практикант здійснює таку діяльність:

1. Бере участь у настановчій конференції, на якій з'ясовується мета, завдання педпрактики, та організаційних заняттях в університеті та школі.

2. Знайомиться з класом, складає психолого-педагогічну характеристику класу, вивчає робочі плани з фахових дисциплін, класний журнал, розклад уроків та інші документи.

3. Обирає тему дослідження, визначає індивідуальні завдання залежно від проблеми, над якою працює педколектив школи.

4. Знайомиться з додатковою літературою, яку повинен опрацювати за час практики, зі змістом і формою звітності за педпрактику.

5. Складає індивідуальний план роботи педпрактики, подає його на підпис керівникам педпрактики.

6. Відвідує уроки вчителів, позакласні заходи, бере участь у їх аналізі, фіксуючи свої спостереження в щоденнику.

7. Складає тематичний план пробних та залікових уроків.

8. Складає план позакласної роботи з української мови.

9. Протягом перших п'яти днів педпрактики керівник від випускової кафедри та кафедри педагогіки і психології разом зі студентами та старостою групи з педпрактики складають загальний розклад:

а) уроків, які проводять студенти;

б) взаємовідвідувань пробних та залікових уроків студентів-практикантів, де вказуються студенти – основні рецензенти уроків;

в) методико-педагогічних семінарів із зазначенням їх тематики;

г) позакласних заходів з мови і літератури;

ґ) одного дня на тиждень для самостійної роботи студента;

д) проведення студентом наукового дослідження з зазначенням
тематики.

Загальний розклад – екран роботи студентів – подається керівникам педагогічної практики.

На основному етапі педагогічної практики студент-практикант здійснює таку діяльність:

1. Знаходиться в школі кожного дня не менше шести годин; проводить не менше п'яти уроків на тиждень.

2. Студента допускають до проведення уроків тільки за наявності повного конспекту уроку, підписаного вчителем (не пізніше ніж за день) або керівником від випускової кафедри.

3. За час педагогічної практики студент готує та проводить на належному методичному рівні заплановану кількість уроків: 12 уроків з української мови, 12 уроків з іноземної мови, 4 уроки з української літератури. Для цього необхідно:

а) ознайомитися з рекомендаціями науково-методичної літератури;

б) продумати всі етапи уроку, обравши ефективні й доцільні форми,
методи й прийоми роботи;

в) підготувати необхідні наочні посібники, роздавальний матеріал;

г) написати розгорнутий конспект уроку, погодивши його з учителем та методистом.

4. Студент відвідує уроки та бере участь у їх аналізі: не менше 40 уроків, шо проводять учителі-словесники, студенти-практиканти згідно з розкладом відвідувань та взаємовідвідувань.

5. Студент відвідує позакласні заходи з фахових дисциплін та класного керівництва, які проводять учителі та практиканти (не менше трьох заходів), і бере участь у їх аналізі.

6. Студент готує та проводить по 2 позакласні заходи з мови і літератури, 2 виховні години, представляє конспекти та сценарії їх проведення.

7. Студенти повинні відвідати усі засідання (мовознавчого, літературознавчого) гуртка, самостійно підготувати та провести по 2 заняття, представити конспекти.

8. Підготувати й випустити мовознавчу стіннівку.

9. Студент бере участь у методичних семінарах і виступає на них з доповідями.

10. Студент проводить дослідницьку роботу за темою курсової або
дипломної роботи, а також за визначеною темою дослідження. Для цього
необхідно:

а) систематично відвідувати засідання педагогічної ради школи;

б) брати участь у роботі методоб'єднань учителів за спеціальністю;

в) спостерігати й вивчати передовий педагогічний досвід навчально-виховної роботи вчителів, творчо використовувати його у своїй
роботі;

г) постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність як учителя-предметника шляхом опрацювання науково-методичної літератури.

Конкретна тема наукового дослідження визначається спільно з керівником. Під час практики студент збирає й аналізує фактичний матеріал з досліджуваної проблеми, узагальнює, осмислює його, теоретично обґрунтовує і формулює конкретні висновки, пропозиції.

Проаналізований та відповідно оформлений матеріал (реферат, наукова доповідь) використовується на підсумковій конференції з педпрактики, на заняттях проблемних груп, при написанні курсових та дипломних робіт.

11. Студенти виконують функції помічника класного керівника в
закріпленому класі:

а) систематично стежать за успішністю учнів, відвідуванням ними
уроків, перевіряють щоденники;

б) беруть участь у проведенні класних, батьківських зборів;

в) вивчають умови виховання учнів;

г) проводять індивідуальні бесіди з учнями, надають допомогу
батькам психолого-педагогічними порадами;

ґ) виступають перед батьками з доповіддю на одну з психолого-педагогічних тем;

д) беруть участь у нарадах класних керівників, засіданнях педрад.

Під час практики студент-практикант повинен:

o дати учням певне коло знань з мови і літератури для набуття відповідних умінь та навичок;

o навчити школярів користуватися всіма виражальними засобами української мови;

o забезпечити засвоєння учнями орфоепічних, граматичних, орфографічних та пунктуаційних норм української літературної мови;

o іноземної мови;

o формувати в учнів навички усного та писемного мовлення;

o виробляти міцні орфографічні та пунктуаційні навички;

o розвивати творче мислення учнів і формувати вміння самостійно поповнювати свої знання з предметів та удосконалювати культуру мовлення.

На заключному етапі педагогічної практики студент виконує таку роботу:

1. Готує звітні матеріали з педагогічної практики:

а) звіт про роботу;

б) по два конспекти уроків з української (іноземної) мови, з ескізами
допоміжних засобів навчання;

в) по одному наочному посібнику (з мови і літератури) з методичною
запискою до його застосування;

г) аналіз уроку мови і літератури, відвіданого у вчителя чи у студента-практиканта;

ґ) психолого-педагогічну характеристику на учня, учнівський колектив;

д) по 2 сценарії позакласного заходу (залікового) з української або
іноземної мови (літератури);

е) методичну розробку (або сценарій) виховного заходу (залікового), проведеного в класі;

є) самоаналіз виховного заходу та індивідуальні завдання.

2. Здає звітну документацію керівникам педагогічної практики для перевірки та оцінювання.

3. Захищає свій звіт з педагогічної практики на засіданні педколекгиву школи.

4. Бере участь у підсумкових заходах з педагогічної практики: засіданнях "круглого столу", науково-практичній конференції.