Поняття етнопедагогіки і народної педагогіки. Зміст, структура і особливості української етнопедагогіки

Народна педагогіка -це той фундамент,без якого неможлива будь-яка побудова наукової пед. системи. Основна мета народної педагогіки - засвоєння учнями рідної мови, яка найефективніше формує їхню ментальність – національну психологію, характер, світогляд, свдомість, самосвідомість та інші духовні надбання.

Етнопедагогіка - це галузь наукових знань, що грунтуються на здобутках педагогів того народу чий досвід вона узагальнює. Етнопедагогіка досліджує традиційний масовий досвід виховання дітей,з'ясовує можливості й ефективні шляхи реалізації прогресуючих ідей нашого народу в сучасній науково-педагогічній практиці. Структурними частинами частинами української етнопедагогіки є народне родинознавство, дитинознавство, батьківська педагогіка, національна деонтологія й народна дидактика. Народне родинознавство(фамілогія). Сім'я є і завжди втіленням найглибших людських почуттів—материнської та батьківської любові до дітей;пошани до старших. Українці впродовж тиячоліть виробили свій народний ідеал сім'ї, де жінка рівноправна з чоловіком. Позитивний потенціал народних звичаїв сім'ї, виховання дітей, поліпшення демографічної ситуації в країні. Народне дитинознавство. Виховання має починатись із перших днів її життя. На виховання дітей в укр сім'ї вирішальний вплив справляє родинна атмосфера. Величезне значення має авторитет батьків.

У структурі етнопедагогіки виділяють такі основні компоненти:

1. Народне дитинознавство, сутністю якого є вивчення дитини: особливостей її фізичного розвитку.

2. Народна дидактика — розкриває зміст народних повчань, напучувань, настанов, роз'яснень; допомагає дитині, молодій людині пізнати світ, природу, довкілля, зокрема соціальне середовище, надбання свого народу.

3. Педагогічна деонтологія— вивчає обов'язковість дотримання та виконання встановлених правил поведінки, які вироблені певним народом, соціальною спільнотою, членом якої є дитина, доросла людина.

4. Родинна педагогіка (фамілістика) має за мету надати допомогу батькам у вихованні дітей. На сучасному етапі розвитку суспільства родинна педагогіка набирає особливої ваги. Спроби обмежити роль батьків у сфері виховання і покласти цю важливу функцію на державні виховні заклади не принесли очікуваних результатів. Основним соціальним інститутом у системі виховання юні історично та природно покликана бути родина. Родинна педагогіка має формувати культ Матері і Батька, культ Роду.