Досвід Японії із запровадження статистичних методів управління якістю та уроки для України

Відоме явище під назвою «японське чудо», сутність якого полягає у стрімкому зростанні обсягів якісної промислової продукції у другій половині XX століття. Зруйнована після другої світової війни економіка Японії не тільки була відбудована за короткий час, але й зайняла одне із провідних місць у світі за рівнем конкурентоспроможності. Фахівці вбачають причину такого зростання у тотальному впровадженні у виробництво методів управління якістю продукції. Споживачі у всьому світі звикли до того, що продукція, вироблена у Японія – це обов’язково якісна продукція, починаючи від побутової техніки і закінчуючи автомобілями.

Історія успіху цієї країни у боротьбі за якість тісно пов’язана з іменем Е.Демінга – американського вченого, одного із розробників статистичних методів контролю якості. Запозичуючи після другої світової війни передовий закордонний досвід (головним чином американський), японські спеціалісти зосередили увагу не тільки на закупівлі ліцензій, але і на статистичних методах контролю якості. Вони виходили з того, що статистичний контроль якості – найбільш важлива частина американського досвіду, що забезпечує розвиток масового виробництва продукції. У 1949 році в Японії почалось широке впровадження «семи простих методів контролю якості» (так часто в Японії називають статистичні методи контролю якості продукції): 1) гістограма Парето; 2) діаграма причин і результатів; 3) розшарування даних; 4) контрольні листки; 5) гістограми; 6) графіки; 7) контрольні карти. На думку японських експертів, саме ці сім методів забезпечують вирішення 95 % проблем, що виникають у процесі виробництва.

У 1988 році американець Р. Уотермен так висловився про результати впровадження статистичних методів контролю якості в Японії: «Ніякого «японського чуда» ніколи не було і немає. Це ми задрімали, ми були самонадіяні. Нас перемогли і задавили тому, що наші керівники не піклувались про якість. Вони перестали інвестувати в технологію, натомість почали високомірно відноситись до людей, які працюють на них і споживачів».

Існує декілька причин успішного використання статистичних методів контролю якості в Японії.

1. У той історичний момент нація була одержима розумінням спільної мети – відбудувати країну і встати із колін.

2. Світоглядно японці були готові впроваджувати нові методи у виробництво. Їх усе «нове» зовсім не лякало, як це часто буває у інших країнах. У багатьох випадках новизна сприймається, як альтернатива існуючому, причому із необхідністю проведення суттєвих змін. Ми часто чуємо, що «закордонний досвід» у тій чи інший царині не прийнятний для нашої держави, оскільки не вписується в особливі «українські умови» і специфіку. Автору цих рядків приходилось перед вітчизняною аудиторією викладати переваги такого закордонного досвіду. Непоодинокою є наступна реакція українських виробничників: «Ми це вже проходили. Тут нічого нового нема. Приїхали «ситі» європейці нас вчити, зовсім не розуміючи вітчизняних особливостей». Необхідно зазначити, що у Японії статистичні методи контролю якості не копіювались буква у букву, а запозичувалось все раціональне, враховуючи місцеві особливості. У нас же часто «нове» відкидається тільки тому, що воно є загрозою існуючому і передбачає здійснення певної перебудови.

3. Тотальне впровадження статистичних методів контролю якості на підприємствах Японії базувалось на колективному усвідомленні корисності і всеохоплюючому залученню робітників, інженерів та менеджерів. Японський досвід роботи гуртків якості, що часто охоплюють близько 80 % працівників підприємства, викликає захоплення, але не завжди вдається організувати щось подібне в інших країнах. Саме у Японії колективна праця для вирішення одного спільного завдання практикується ще у дитинстві. Організація роботи із запровадження семи простих методів контролю якості дозволила зробити практично кожного робітника інженером, а інженера, що не знайомий із статистичним методами, спонукати до розвитку.

Серйозна проблема, що постає перед впроваджувачем статистичних методів контролю якості, пов’язана із концепцією детермінізму, що пронизує європейську культуру і базується на принципі причинності. На Сході існує поняття про пізнання через осяяння. Але, щоб бажане осяяння наступило, потрібна щоденна, рутинна пізнавальна робота. Те, що європейці називають випадковістю, для східного мислення, ймовірно, є головним принципом, а те що ми називаємо причинністю - не має ніякого значення. Очевидно, що у такому разі важливе значення має сама конфігурація випадкових подій у момент спостереження, а не гіпотетичні причини, які нібито обумовлюють випадковість. Звідси випливає і характерний підхід до самого процесу пізнання: щоб створити у собі знання, необхідно вивчати річ і зрозуміти її закон. Якщо зусилля будуть прикладені протягом тривалого часу, в один прекрасний день все у речах – їх лицева і зворотна сторона – стане, як осяяне світлом, ясним для серця і зрозумілим.

Чи актуальними для України є статистичні методи контролю якості? Чи є необхідність вивчати ці методи з метою подальшого впровадження, зокрема у деревообробній і меблевій галузях?

Якщо існує позитивний досвід застосування семи простих методів контролю якості, що підтверджує суттєве підвищення якості продукції, то очевидно, що для України це надзвичайно актуально. Відзначимо тільки те, що підвищення конкурентоспроможності промисловості України, зокрема шляхом забезпечення належної якості, претендує на роль національної ідеї. Мудрість з індійського трактату можна використовувати як гасло: «Незроблене є краще, ніж погано зроблене, оскільки погано зроблене потім мучить. Але краще зробленого - добре зроблене, адже зробивши добре, не відчуваєш жалю».

Запровадження статистичних методів контролю якості продукції не передбачає залучення суттєвих інвестицій, що дуже важливо для держави, яка розвивається. Вирішення проблеми лежить більше у психологічній, ніж у матеріальній площині. Нав’язування керівному складу менеджерів підприємства обов’язкового впровадження системи статистичних методів контролю якості нічого не дасть. Насамперед, повинно бути власне розуміння, а відтак, бажання застосування апарату підвищення якості продукції.

Стосовно деревообробної та меблевої галузей України, слід відмітити, що ефективність використання у цій царині статистичних методів контролю якості продукції вмотивована такими причинами:

· внаслідок використання природного анізотропного матеріалу-деревини, велика імовірність появи дефектних виробів;

· наявність об’єктивних передумов для успішного розвитку саме деревообробної і меблевої галузей: наявність ресурсу, попит на продукцію, кадрове забезпечення і глибинні історичні традиції.

Питання для самоконтролю до розділу 1

1. Проаналізуйте об’єкт досліджень у статистиці.

2. Проаналізуйте правила розгляду і аналізу будь-якого явища, виходячи із застосування статистичних методів.

3. Поясніть різницю між сучасним розумінням поняття «статист» і його значенням згідно з перекладом із латині.

4. Проаналізуйте відмінність у застосуванні детермінованих і статистичних методів.

5. Проаналізуйте дві основні причини невдач.

6. Проаналізуйте причини успішного використання статистичних методів управління якістю продукції у Японії.

7. Поясніть поняття «сім простих методів контролю якості».

8. Запропонуйте перелік заходів для успішного запровадження статистичних методів контролю якості в Україні.

9. Обґрунтуйте необхідність запровадження статистичних методів контролю якості в Україні.