IV курс

а) вивчення особистості учня;

б) складання психолого-педагогічної характеристики учня.

V курс

а) вивчення колективу;

б) складання психолого-педагогічної характеристики колективу.

VI. МЕТОДИЧНА І СУСПІЛЬНА РОБОТА

а) відвідування засідань предметно-методичної комісії і засідань педагогічної ради, методичних семінарів;

б) відвідування засідань батьківського комітету;

в) вивчення шкільної документації і ознайомлення з матеріалами досвіду навчально-виховної роботи вчителів школи.

2. Приблизна схема щоденника психолого-педагогічних спостережень студента-практиканта

Титульна сторінка

1. Прізвище, ім'я, по батькові студента __________

2. Факультет ___курс _____група______

3. Школа_____ _______ ______клас

4. Дата проходження практики.

Перша сторінка

Прізвища: а) директори школи; б) класного керівника; в) завуча школи з навчально-виховної роботи; г) вчителя-предметника.

Прізвища: а) керівника групи практикантів; б) методиста за фахом; в) методиста з педагогіки; г) консультанта з психології.

Друга сторінка

Склад класу, за яким закріплений практикант і розміщення учнів за партами:

Прізвища учнів, розміщених

в першому ряді (зліва направо)___________

в другому ряді________________________

в третьому ряді________________________

в четвертому ряді_______________________

Така схема допоможе швидше запам'ятати прізвища учнів.

Третя сторінка

Розклад занять класу, за яким закріплений практикант.

Дні тижня	Розклад уроків ____________класу
	перший	другий	третій	четвертий	п'ятий
Розклад дзвінків.
Понеділок Вівторок Середа Четвер П'ятниця Субота

Четверта сторінка щоденника

Записи рекомендується робити за схемою:

Дата	Зміст роботи	Аналіз і висновки про проведені психолого-педагогічні спостереження

3. Приблизна схема звіту практиканта

1. Загальні відомості про місце і час проведення практики.

2. Виконання індивідуального плану практиканта.

3. За якими розділами шкільного курсу проведені уроки і в яких класах.

4. Що саме зроблено практикантом і які методичні розробки і дидактичні матеріали передані в предметний кабінет школи.

5. Які труднощі зі спеціальної підготовки виникали у практиканта в процесі проведення уроків і чим вони обумовлені.

6. Розкрити зміст роботи, проведеної в допомогу класному керівнику.

Чи брав участь в роботі педради і методичної секції за спеціальністю.

7. Вказати напрями, зміст і форми виховної роботи з класом, активом класу, батьками, індивідуальної роботи з учнями.

8. Побажання щодо поліпшення педагогічної практики студентів.

4. Зразок конспекту залікового уроку

Урок української мови (8 клас)

Тема: Діалог. Розділові знаки при діалозі

Мета: надати знання про діалогічне (полілогічне) мовлення; виробляти вміння складати діалоги; розвивати пунктуаційну пильність при оформленні діалогів; виховувати любов до слова

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник “Українська мова” 8-9 клас /За ред. К.В. Черкаської. – К., 1993 рік. Вправи, індивідуальні карти.

ХІД УРОКУ

1. Актуалізація опорних знань

- Що таке цитата?

- Які види цитат ви знаєте?

- Як оформляється на письмі той чи інший вид цитат?

- Які розділові знаки ставляться при прямій мові?

1. Повідомлення нового матеріалу

Одним з різновидів передачі прямої мови є діалог (полілог).

Діалог (гр. "dia"– двоє, "logos"– слово) – розмова двох.

Полілог (гр. "роli"– багато, "logos"– слово) – розмова багатьох.

На письмі діалог передається системою нового ряду, тобто кожна репліка пишеться без лапок, з великої літери і з нового ряду, а перед нею ставитися тире. Наприклад:

– От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку – тиждень чухатимешся!

Ми лежимо в густих бур'янах, уткнувшись носами у землю, й не дихаємо.

– Вилазь, убоїще, бо гірше буде! Ти ж мене знаєш!

– Знаю, знаю, – ледь чутно зітхає мій друг і нарешті подає голос.

– Діду! – жалібно озивається він. – Ви одійдіть за хату, ми виліземо. Бо ж ви битиметесь!

Діалог може також передаватися системою лапок і писатися в одному ряду. Тоді кожна репліка береться в лапки, а між ними ставитися тире.

"Вони ще мені умови ставлять, вишкварки! Ану вилазьте!" – 'Та ми ж не хотіли, ми ж хотіли метро. Таке, як у Києві." – "Я вам покажу метра! Я вам такого метра дам, що..."

2. Закріплення нового матеріалу

Вправа 1. Записати текст у вигляді діалогу. Пояснити розділові знаки.

1. Лясков і досі стовбичив за спиною Яковенка.

– Тобі чого? – спитав той.

– Нудьгую, – позіхнув Лясков. – Ніколи не хотілося йти на пост, а тепер побіг би позачергово.

– Я думав – ти розумніший, – Яковенко повільно склав книжку, лягай спи... А на пост піду я.

2. – Саво, синку! – сказав тривожним шепотом. – Я йду до міста, до Михайла! Уважай на худобу.

– Що вам бог дав? Вчора не казали ви ще нічого! – відповів заспаний Сава.

– Та що з того, що не казав? Так прийшло, що мушу йти. Я боюся, що з ним сталося щось недобре!

– Та що б мало йому статися? – обізвався хлопець неохоче.

Вправа 2. Записати діалог системою лапок. Пояснити розділові знаки:

1. “У мене був собака, що чесну людину пізнає і не зачепить, а злодія відразу роздере!” – “Добрий собака!” – “Але я його продав.” – “Чому?” – “Бо вже на мене почав кидатися.”

(УНТ)

2. “А хто ваш улюблений поет?” – питала Віра. – “Не знаю. Хіба треба мати улюбленого? І неодмінно одного?” – “Ну, – Віра знов червоніла, – а людину ж собі вибираєш одну... ”

3. Перевірка засвоєних знань:

– Що являє собою діалог?

– Які системи запису діалогу ви знаєте?

– Як він (діалог) оформлюється на письмі?

4. Домашнє завдання: скласти діалог на етичну тему.

5. Зразок оформлення залікового виховного заходу

Зразок оформлення титульної сторінки

Міністерство освіти і науки України Криворізький державний педагогічний університет   Кафедра педагогіки     Літературна вітальня Друзі мої, прекрасний наш союз!     Підготувала студентка факультету української філології Величко Тетяна Олександрівна Перевірив методист кафедри педагогіки ___________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові)     Кривий Ріг 2007 р.

Порядок оформлення залікового виховного заходу:

- тема;

- виховна ціль;

- місце проведення;

- форма проведення;

- обладнання і оформлення;

- план проведення; зміст виховного заходу;

- список використаної літератури;

- аналіз заходу (відгук класного керівника і 2-3 студентів-практикантів).

6. Приблизна схема психолого-педагогічного аналізу виховного заходу

Психолого-педагогічний аналіз виховного заходу

можна здійснювати за такою схемою:

1. Загальні відомості про умови проведення виховного заходу:

дата….. школа …….., час проведення…...., склад учнів ………..., кількість ………………….., назва заходу………………………..

2. Актуальність і цілеспрямованість теми виховного заходу, відповідність його інтересам і запитам учнів, рівню їх розвитку.

3. Підготовка заходу: підбір матеріалу, своєчасність і систематичність підготовки, забезпечення принципу активності, ініціативи і самостійності учнів. Творчість вихователя.

4. Проведення заходу:

а) оцінка змісту: доступність матеріалу даному віку дітей;

б) реалізація вимог принципів виховання;

в) методи проведення: забезпечення організаційної чіткості, емоційності, активізації учнів;

г) поведінка учнів: увага, інтерес, дисципліна;

д) поведінка практиканта: уміння володіти аудиторією, стимулювати інтерес, активізувати дітей, тон;

е) які були труднощі і перешкоди і як вони долалися: педагогічний такт, зовнішність, культура мовлення, поза, жести міміка практиканта?

5. Здійснення поставлених задач. Наскільки організованим був початок виховного заходу. Наскільки зовнішній вигляд учнів і приміщення відповідали виховній задачі виховного заходу. Які масові явища спостерігалися в ході проведення виховного заходу (колективний настрой, натхнення і т.п.).

6. Загальний висновок щодо доцільності виховного заходу. Наскільки реалізована виховна ціль.

7. Урахування вікових і індивідуальних особливостей учнів. Цінність виховного заходу, його вплив на окремих учнів і на колектив в цілому. Які моральні, інтелектуальні і естетичні переконання пробуджувались у школярів цим виховним заходом? Яка його інформаційна цінність? Які спеціальні установки він викликав? Як вплинув цей виховний захід на поведінку окремих учнів і всього класного колективу, його вплив на удосконалення міжособистісних відносин в колективі: (вияв симпатії, пошани до учасників і виконавців). Загальна оцінка виховної і пізнавальної цінності виховного заходу.

8. Пропозиції щодо проведення подібних виховних заходів в майбутньому.

7. Схема спостереження і аналізу проведення екскурсії

1. З'ясувати тему і ціль екскурсії, чому керівник обрав саме цей об'єкт екскурсії.

2. З'ясувати:

а) як класний керівник готував учнів до проведення екскурсії (організаційно і методично). Ознайомитися з планом цієї екскурсії і записати його;

б) як вчитель ознайомив учнів з маршрутом екскурсії і які саме вказівки давав їм про те, як слід поводитися на екскурсії, за чим саме потрібно спостерігати в процесі екскурсії і на що слід звернути увагу під час огляду об'єкту, що записати і як записати (описати, змалювати, зробити схему); які матеріали узяти під час огляду і як це зробити.

3. Записати хід екскурсії:

а) маршрут;

б) що спостерігали учні і які пояснення їм давав екскурсовод (їх педагогічна характеристика);

в) що найбільше зацікавило учнів в екскурсії педагогічна оцінка їх інтересів.

4. Заключна бесіда екскурсовода з учнями після огляду всіх об'єктів (її зміст і педагогічна характеристика).

5. Обробка результатів екскурсії і їх обговорення в класі:

а) оформлення записів і експонатів;

б) бесіда з учнями за наслідками проведеної екскурсії.

6. Загальна характеристика проведеної екскурсії;

а) ступінь організованості проведеної екскурсії;

б) пізнавально-виховна цінність проведеної екскурсії (з точки зору виховних задач);

в) що сподобалося і що не сподобалося Вам в підготовці і проведенні екскурсії і чому;

г) як, на вашу думку, можна було б краще організувати проведення екскурсії.

8. Форми проведення класної години

– Лекція.

– Усний журнал.

– Урок мужності.

– Урок громадянськості.

– Бібліотечно-бібліографічний урок.

– Зустрічі.

– Екскурсія.

– Читацька конференція.

– Теоретична конференція.

– Година поезії.

– Година музики.

– Година живопису.

– Конкурс.

– Літературно-музична композиція.

– Заочна подорож.

– Відвідування кінотеатру, музею, драмтеатру.

– Трудовий десант.

– Туристичний похід.

– Спортивні змагання (різних видів).

– "Круглий стіл".

– Вікторина.

– Аукціон виробів.

– Розмова при свічках.

– Психологічний практикум.

– Турнір.

– Концерт.

– Виставка.

– Прогулянка.

– "Вечірній чай".

– День іменинника.

– Практичні заняття.

9. Розробки виховних заходів

Тема класної години:

"ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО"

Мета класної години: Показати роль і значення людини в суспільстві і роль суспільства в житті людини, взаємозв'язок емоцій і моральності, допомогти переглянути свою поведінку, емоційні реакції на вплив оточуючих.

Методичне забезпечення: посібник “Суспільствознавство”, грамплатівка Е. Рязанова, вірш “Как много дней, что выброшены зря”, малюнки школярів на тему: “Пізнай людей і самого себе”, вірші учнів.

Епіграфи: “Поведінка - це дзеркало, в якому кожний показує своє обличчя”; “Любити, поважати, розуміти людину, жаліти, допомагати людині – ось п'ять дієслів, які визначають духовне багатство людини”; “Зрозуміти – значить пробачити”; “Для людини немає вибору – вона повинна бути Людиною”.

ПЛАН КЛАСНОЇ ГОДИНИ

I. Вступне слово класного керівника. Представлення гостей.

II. Бесіда учнів і гостей за темою “Людина і суспільство”.

1. Обговорення питань про роль суспільства для людини і людини для суспільства.

2. Аналіз і обговорення змісту малюнків школярів.

3. Значення культури у відносинах людей.

4. Рекомендації психолога з формування емоційної культури.

5. Вчені і поети про культуру.

6. Музичний сюрприз “Фламінго”.

7. Вручення подарунків.

III. Заключне слово класного керівника.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

І.Вступне слово класного керівника.

Людина! Суспільство! Чи часто ми чуємо ці слова? Які вони знайомі й у той же час загадкові! А чи завжди ми вдумуємося в їхнє значення? Чи завжди усвідомлюємо те, яку роль вони відіграють у нашому житті. Яке значення має слово “Людина”? Що ми розуміємо під словом “Суспільство”? У якій залежності перебувають обидва ці поняття?

ІІ. Бесіда школярів і запрошених на класну годину.

Ведучий: Шановні гості! Пропонуємо вам взяти участь в обговоренні проблеми “Людина й суспільство”. Будемо дуже раді дізнатися про вашу думку з питань, що цікавлять нас.

Ведуча: Перш ніж приступити до діалогу, хочу попросити вас, шановні гості, представитися. Представлення гостей.

Ведучий: Дуже приємно відзначити, що у нас в гостях представники всіх куточків України! Давайте ж продовжимо обговорення запропонованої проблеми.

Ведуча: Хто хоче висловити свою точку зору? Що ж вкладається в поняття “суспільство”, “людина”?

Ведучий: Мені б хотілося доповнити сказане словами із книги А.Петровського “Бути особистістю”:

Людина – носій ролей, Людина як індивід, Людина як організм, Людина як індивідуальність. Людина як “Я”, Людина як особистість, Людина як фізичне тіло. Який же вплив робить суспільство на людину?

Ведуча: Про це можуть свідчити малюнки школярів. Шановні друзі! Подивіться на представлені вашій увазі малюнки ліцеїстів, на яких ними зображений навколишній світ. Проаналізуйте зміст цих малюнків і визначите, як навколишня дійсність діє на емоції, почуття, настрій людини?

Іде аналіз і обговорення змісту малюнків. Повідомляються оцінки, робляться коментарі, висновки.

Ведучий: Про що свідчать малюнки? Чим можна пояснити це явище?

Ведуча: Як ви вважаєте, чи всі люди інформовані про правила порядності?

Ведучий: чи Завжди знання цих правил відповідає розумінню, чому саме треба так поводитися?

Ведуча: чи Зможе людина змусити себе виконати те, що вимагає певних зусиль без розуміння, чому саме варто так поводитися?

Ведучий: Що ви могли б порадити людині для успішного оволодіння вміннями й навичками емоційно-моральної культури?

Ведуча: На мій погляд, ваші пропозиції заслуговують на увагу. І мені хотілося б погодитися з тими, хто вважає, що людина може виконувати, вірніше дотримуватись правил пристойності зі страху бути покараним за їх недотримання; зі страху здаватися невихованим; з почуття відповідальності; совісті; тому що інакше вчинити й почувати не може; тому що володіє собою в будь-якій ситуації. Але щоб досягти високого рівня емоційної культури, мені здається, необхідно засвоїти наступну формулу: знати – розуміти – відчувати – приймати – робити – відповідати за свої вчинки.

Ведучий: Я розділяю цю точку зору й на підтвердження сказаного хочу навести слова із книги Э.А.Гришина “201 заповідь з етики й етикету”: “Любити, поважати, розуміти людину, жаліти, допомагати людині – ось п'ять дієслів, які визначають духовне багатство людини”.

Ведуча: А я відповім словами Б.Пастернака:

“Жизнь ведь тоже только миг,

Только растворенье

Нас самих во всех других

Как бы им даренье”.

Ведучий: Мені хочеться зазначити, що Людина з великої букви тим і відрізняється від інших, що може знайти не тільки своє місце в житті, але і дарувати себе оточуючим. Кожному є що дарувати іншим, і мені здається, що сьогодні кожний з нас задумається про свою роль в суспільстві, в житті інших людей.

Пропонується прослухати грамзапис вірша Е.Рязанова “ Как много дней,что выброшено зря..."

Ведуча: А зараз пропонуємо вам обговорити проблему взаємостосунків між людьми, яка піднята у вірші Е.Рязанова.

Ведучий: Якщо дозволите, я прочитаю вам вислів з книги Е.Грішина і П.Загребельного “201 заповідь з етики і етикету”: “якщо ти за цілий день нікому не зробив нічого хорошого, то вважай цей день втраченим”. Чи не здається вам, що ці слова перекликаються із змістом вірша Е.Рязанова?

Ведуча: Я думаю, що заповідь змусить кожну людину переосмислити свою поведінку і відношення до оточуючих, звернути увагу на емоції і настрій, які двигають нашими вчинками і поведінкою. Важливо навчитися управляти своїми емоціями і настроєм, щоб не завдавати зайвого жалю оточуючим.

Ведучий: Емоційно-етична культура особистості – це важлива характеристика людини, засіб, за допомогою якого реалізується прагнення бути Людиною з великої букви. Високий рівень эмоційно-моральної культури – одна з умов благополуччя, здоров'я суспільства.

Ведуча: На прощання пропонуємо вам невеликий музичний сюрприз. Перед вами яхта “Фламінго”. Закрийте, будь ласка, очі. Постарайтеся в думках влаштуватися зручніше на борту яхти. Ви чуєте плескіт хвиль. Вас проводжають чайки. Їх пронизливі крики примушують вас задуматися про людину і навколишній світ. Слухайте, відчувайте, мрійте. Будьте щасливі і даруйте радість спілкування людям.

Звучить музика. Гостям вручають пам'ятні подарунки, вірші, написані школярами на уроці.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ: написати твір-роздум на теми: “Які ми – таке і суспільство”, “Людина – це слово як пісня...”, “Я гордо звуся людиною!”, “Я в світ дивний цей прийшов”.

Література:

1. Бим-Бад Б.М., Днепров Э.Д., Корнетов Г.Б. Мудрость воспитания. – М.: Педагогика, 1987. – 288с.

2. Гришин Э.А., Загребельный П.И. 201 заповідь по етиці і етикету. – Тернопіль, 1991. – 46с.

3. Гусейнов А. Золоте правило моральності. – М.: Молода гвардія, 1988. – 271с.

4. Дубровіна И.В. Ми живемо серед людей: Кодекс поведінки. – М.:Політіздат, 1989. – 383с.

5. Д.Карнегі. Як завойовувати друзів і робити вплив на людей. Як виробляти упевненість в собі і впливати на людей, виступаючи публічно.

6. Як перестати турбуватися і почати жити. – Л.: Леніздат, 1991. – 708 с.

7. Монтень М. Е. Досліди. – М.: Правда, 1991. – 656с.

8. Москаленко В.Д. Что угодно для души? – М.: Правда, 1991. – 49 с.

9. Рязанов Э. Внутренний монолог. – М.: Правда, 1988. – 32 с.

10. Фромм Э.Иметь или быть? (Пер. с английского) – М.: Прогресс, 1990. – 336 с.

Тема етичної бесіди:

"ЕТИЧНІ ОСНОВИ ВЗАЄМИН ХЛОПЦІВ І ДІВЧАТ"

Ціль: Розкрити сутність етичних основ взаємин хлопців і дівчат, понять “мужність” і “жіночність”, охарактеризувати хибні уявлення про ці поняття, показати роль самовиховання при розвитку кращих рис чоловічої і жіночої вдачі.

Основні поняття: мораль, моральність, етичні вчинки, мужність, жіночність.

Обладнання: репродукції картини Рафаеля “Сикстинська Мадонна”, вірш С.Островського “Пісня про жінку”; магнітофон, діапроектор, програвач.

ПЛАН БЕСІДИ:

1. Вступне слово класного керівника.

2. Бесіда: обмін думками і уточнення понять.

3. Дискусія на тему: “Риси, що складають основи морального характеру чоловіка і жінки?”

4. Практична робота.

5. Підведення підсумків бесіди.

ХІД БЕСІДИ:

1. Вступне слово класного керівника:

Сьогодні поговоримо про етичні основи взаємостосунків між людьми. Чим вони визначаються? Що можна вважати моральним або аморальним у відносинах людей?

2. Бесіда: обмін думками і уточнення понять.

Перш за все, давайте розберемося в змісті і сутності таких понять: “моральність”, “мораль”, “моральна діяльність”, “моральні вчинки”, “моральні поняття”.

Висновок: знання основних моральних понять не тільки допомагає молодій людині вибрати моральні орієнтири в своїх діях і вчинках, але і визначати зміст роботи по формуванню свого характеру.

3. Обговорення теми: “Риси, що складають основи морального характеру чоловіка і жінки?”

Питання для обговорення:

а) Які риси характеру властиві справжньому чоловіку?

б) Що містить в собі поняття “мужній”?

в)Яке значення міститься в словах “лицар”, “рицарство”?

г) Як впливають сім'я, школа на формування мужності як важливої риси характеру справжнього чоловіка?

д) Чи можна говорити про фальшиву мужність?

е) Які риси характеру властиві справжній жінці?

ж) Жіночність – що це таке? Чи можна говорити про жіночність сьогодні?

з) Які риси сучасної дівчини можна вважати негативними?

4. Практична робота: