Методики оцінки та характеристики психофізіологічних якостей

В навчальній діяльності студентів головними характеристиками вищої нервової діяльності постають психофізіологічні якості та психічні процеси. Психофізіологічними якостями вважаються властивості нервової системи й функціональні можливості аналізаторів.

Всі форми проявів вищої нервової діяльності реалі­зуються внаслідок взаємодії в корі головного мозку двох нервових процесів – збудження та гальмування. Основні нер­вові процеси мають специфічні властивості – силу, рухливість, рівновагу й оцінити їх можливо з допомогою прикладних методик – простої та складної сенсомоторних реакцій, реак­цій на рухомий об’єкт, рефлексу на час, критичної частоти світлових мигань і звукових коливань, тремометрії, тепінг-тесту та гідродинамометрії.

Специфіка діяльності спеціалістів проявляється в тому, що в процесі її виконання головне навантаження приходиться на вищі відділи центральної нервової системи (ЦНС). В практиці психології праці для характеристики функціонального стану ЦНС вико­ристовуються такі методики: проста сенсомоторна реакція, складна сенсомоторна реакція з вибором, реакція на рухо­вий об’єкт, критична частота зливання світлових мигань.

На думку М.Ф. Пономарьова (І958), ЛППСМР (латентний період простої сенсомоторної реакції) дозволяє судити про рівень збудливості ЦНС, а ЛП складної сенсомоторної реакції (ЛПССМР) з вибором в динаміці спостереження свідчить про силу процесу збудження, внутрішнього гальмування та рухливість основних нервових процесів. (Є.І.Бойко, І964; В.А.Бодров, 1969; К.С.Точілов, І970). Різниця між ЛПССМР та ЛППСМР характеризує “час прийняття рішення”. Цей показник за даними Ю.М.Боброва (І972) та М.С.Корольчука (І985) в динаміці професійної діяльності набуває суттєвих змін. На думку А.М.Волкова (1960, 1970) “час прийняття рішення” стає адекватним показником відносної зміни сили гальмівного процесу.