Методика “Рефлекс на час”

Відтворення заданих відрізків часу при дослідженні функціонального стану центральної нервової системи прийнято нази­вати рефлексом на час. Зміст методики полягає в тому, що об­стежуваний після попереднього візуального та слухового трену­вання повинен самостійно відтворити заданий відрізок часу. Для дослідження рефлексу на час можливо використовувати при­лад, для визначення латентного періоду сенсомоторних реакцій. Спочатку обстежуваному дається можливість п’ятикратного тре­нування для відтворення одного й того ж проміжку часу (І5 с.) при цьому він стежить за стрілкою секундоміра. Далі обстежу­ваний 5 разів відтворює задані інтервали часу, не дивлячись на циферблат. Експериментатор записує показники секундоміра після зупинки стрілки з точністю до 0,01с. Після проведення дослідження розраховується середня арифметична величина відхилень від часу 15 с., а також середня величина відхилень стрілки в % в 5 пробах по формулі

А = М • 100 %

де М – середнє арифметичне з п’яти замірів.

Вважається, що рефлекс на час з чутливим показником функціонального стану ЦНС й при розвитку втомлення суттєво порушується. В звичайних умовах середня величина відхилень від заданого відрізку коливається у операторів 10-15%, а після три­валої роботи цей показник дорівнює 20-25% (І.А.Сапов, А.С.Солодков, I980).

7.2.1.5.5 Критична частота злиття світлових мигань (КЧСЗД).

Методика дозволяє оцінити рухливість основних нервових процесів в зоровому аналізаторі. Дуже високою чутливістю до втоми людини, яке розвивається в процесі тривалої трудо­вої діяльності, володіє методика КЧСМ (Е.О.Дерев’янко, І973). На думку К.С.Точилова (І970), В.П.Загрядського, З.К.Сулимо-Самуйлло, (І976), І.А.Сапова з співавт. (1976) цей показник характеризує мобільність нервових процесів в центральній нервовій системі.

Для визначення КЧСМ застосовується спеціальний прилад, який складається з конденсатора, потенціометра з паралельно підключеною до них неоновою лампочкою (схема додається). Порядок визначення КЧСМ такий. Після 1-2 хвилин адаптації обстежуваного до яскравості неонової лампочки показник приладу встановлюємо на 50 од., а потім плавно й повільно повертаємо в бік зменшення частоти мигань до помітних для обстежуваного перших коливань світла в лампочці. Показники приладу записуємо в протокол. Таким методом (“спуску”) робимо 5 замірів і розраховуємо середнє арифметичне значення КЧСМ. Зменшення показників розцінюється як зниження рухливості нервових процесів в зоровому аналізаторі. Погіршення рухливості можливе в результаті дії несприятливих факторів й розвитку стомлення.

Середні показники КЧСМ для юнаків 18-22 років – 43 ± 2,1, для осіб 30-35 років – 42 ± 1,9 мигань за секунду.