Визначення максимального споживання кисню (МСК)

Фізичні можливості організму, його м’язова працездатність великою мірою залежать від споживання кисню. Що більша здатність організму використовувати кисень, то, за певних умов, вищі фізичні можливості організму, його здоров’я та опірність несприятливим чинникам довкілля. Ось чому визначенню МСК надають у функціональній діагностиці великого значення.

Дослідження цього показника прямими методами, що ґрунтуються на аналізі видихуваного повітря в умовах максимальних фізичних навантажень, може бути проведене лише в лабораторних умовах за допомогою газоаналізатора і є досить складною процедурою. Тому МСК частіше визначають за допомогою непрямих, розрахункових методів.

Найбільш поширеним методом визначення МСК є обчислення його за номограмою Астранда. Для такого визначення треба знати ЧСС в умовах дозованого, субмаксимального навантаження (степ-тест або велоергометричне зусилля) і масу тіла досліджуваного. Для дозування навантаження рекомендуємо сходинку висотою 33 см – для жінок і 40 см – для чоловіків. Темп сходження – 22,5 цикла/хв, (для того щоб кожний удар метронома відповідав 1 кроку, метроном установлюють на 90 уд/хв). Для велоергометричного дослідження навантаження вибирають таке, щоб ЧСС на 5-й, кінцевій хвилині навантаження сягала рівня між 120 і 170 пошт/хв. Якщо ж обстеження проводять за допомогою степ-тесту, тоді спочатку на шкалі «степ-тест» знаходять точку, яка відповідає масі досліджуваного, потім цю точку з’єднують горизонтально зі шкалою споживання кисню. На місці перетину знаходять величину фактичного споживання кисню. Цю точку, у свою чергу, з’єднують прямою лінією із зареєстрованою у досліді ЧСС на лівій шкалі «частота пульсу». Точка перетину останньої лінії шкалою «VO_2max» вкаже на МСК. Користуючись замість пікали «степ-тест» шкалою «велоергометричне навантаження», обчислюють показник МСК, використовуючи велоергометр (див. мал. 9).

Знайдену за допомогою но-мограми величину МСК коригують шляхом множення на «віковий показник», який наведено нижче (див. табл. 12).

Не рекомендуємо користуватися номограмою Астранда під час обсте-ження кваліфікованих спортсменів, які тренуються на витривалість, оскільки в них за умови дозованих навантажень ЧСС відносно низька і це призводить до неправильних ре-зультатів.

Для обчислення МСК (мл/хв) можна також використати дані тесту РWC₁₇₀ (кгм/хв) за такою формулою:

Оцінювання МСК у здорових і хворих

Оцінювання МСК проводять окремо для здорових нетренованих осіб (табл. 13) та осіб із порушенням стану здоров’я (див. табл. 14).

Мал. 9. Номограма Астранда для обчислення максимального споживання кисню (пояснення у тексті)

Таблиця 12. Вікові показники

Вік, роки	Вік, показник
		1,10	0,75
		1,00	0,71
		0,87	0,68
		0,83	0,65
	––	0,78	––

Таблиця 13. МСК та його оцінка у нетренованих здорових людей

Стать	Вік (роки)	МСК (мл/хв/кг)
дуже високе	високе	середнє	низьке	дуже низьке
Чололвіки	< 25	> 55	49 – 54	39 – 48	33 – 38	< 33
25 – 34	> 52	45 – 52	38 – 44	32 – 37	< 32
35 – 44	> 50	43 – 50	36 – 42	30 – 35	< 30
45 – 54	> 47	40 – 47	32 – 39	27 – 31	< 27
55 – 64	> 45	37 – 45	29 – 36	23 – 28	< 23
> 64	> 43	33 – 43	27 – 32	20 – 26	< 20

Стать	Вік (роки)	МСК (мл/хв/кг)
дуже високе	високе	середнє	низьке	дуже низьке
Жінки	< 20	> 44	38 – 44	31 – 37	24 – 30	< 24
20 – 29	> 41	36 – 41	30 – 35	23 – 29	< 23
30 – 39	> 39	35 – 39	28 – 34	22 – 27	< 22
40 – 49	> 36	31 – 36	25 – 30	20 – 24	< 20
50 – 59	> 34	29 – 34	23 – 28	18 – 22	< 18
> 59	> 32	27 – 32	21 – 26	16 – 20	< 16

Примітка:

1. Працездатність за умови будь-якого ступеня зниження МСК:

- необмежена;

- помірно обмежена;

- виражено обмежена;

- повна непрацездатність.

2. Потреба у догляді (допомозі) сторонніх:

- немає;

- немає;

- можлива;

- потрібна певною мірою;

- потрібна безумовно.

Таблиця 14. МСК та його оцінка у людей із порушенням стану здоров’я