II СЕМЕСТР. Тема: Куди ведуть нас пісня, танець, марш (10 год)

Тема: Куди ведуть нас пісня, танець, марш (10 год)

Основні завдання: сприяти засвоєнню ти­пових виразних засобів та інтонаційних комплексів пісні, танцю і маршу як провідників у світ музичної образності; підвести учнів до висновку, що той, хто навчився розрізняти у музиці пісню, танець і марш, може "увійти" до будь-якої "музичної країни" — опери, балету, симфонії, концерту; розвивати виконавські вміння і навички учнів.

Твори для хорового співу

М.Коваль. Хор "Семеро козенят", теми Топтушки, Бодайки, Всезнайки з опери "Вовк і семеро козенят"; І К.М'ясков. "Зимонька"; українська народна пісня в обробці Ф.Колесси "Козак"; російська народна пісня "Во по­ле береза стояла"; О.Колодуб. "Вишиванка".

Твори для слухання

Українські щедрівки і колядки у виконанні народних хорів України; П.Чайковський. "Танець маленьких ле­бедів" (фортепіанна п'єса), фрагмент із балету "Лебедине озеро", Четверта симфонія (фінал), Перший концерт для фортепіано з оркестром (фінал); І.Беркович. Другий кон­церт для фортепіано з оркестром (фінал); С.Прокоф'єв. Вальс із балету "Попелюшка" (фрагмент), сцена з бале­ту "Попелюшка"; український народний танок "Козачок"; невідомий автор першої половини XIX ст. "Сим­фонія" (козачок); українська веснянка "Вийди, вийди, Іванку"; М.Коваль. Сцена з другої дії опери "Вовк і семеро козенят".

Тема: Що таке музична мова (8 год)

Основні завдання: підвести учнів до осмислення виразного значення різних елементів музичної мови (мелодії, ритму, метру, ладу, темпу, тембру, динаміки, регістру, фактури, виконавських штрихів тощо) у їх взаємозв'язку і взаємозалежності; узагальнити музичнослуховий досвід та знання дітей; розвивати виконавські вміння учнів.

Твори для хорового співу

Українська народна пісня в обробці М.Дремлюги "Як діждемо літа"; українські веснянки "Розлилися води", "Вербовая дощечка"; В.Верменич. "Калинова пісня"; українська жартівлива народна пісня "А продай, бабусю, бичка".

Твори для слухання

Д.Кабалевський. "Зайчик дратує ведмедика"," Три подруга"; П.Чайковський. "Кіт у чоботях і Біла кицька" з балету "Спляча красуня"; С.Прокоф'єв. Симфонічна казка і "Петрик і Вовк", теми Петрика, Пташки, Качки, Кицьки, Вовка, Дідуся і Мисливців з симфонічної казки "Петя і Вовк".

Додатковий матеріал

В.Іванников. "Найкраща"; М.Лисенко. "Пісня Лисички", "Пісня Кози", хор "Ходім, братці, воювати" з опери "Ко-за-дереза"; В.Вермвнич. "Калинова пісня"; М.Завадський. "Українська шумка"; В.Косенко. "Поема-легенда"; М.Лисенко. "Враження від радісного дня"; М.Сільванський. "Пташка і кицька"; К.Стеценко. Опера "Лисичка, Котик і Півник"; українські веснянки "Кривий танець", "Ой ти рогуленько", "Просо", "Огірочки", "Катерина і Василь"; українські народні пісні "Журавель", "Три матусі", "Гей ви, дітки чорнобриві", "А ми просо сіяли", "Ми маленькі дударі"; українські народні пісні в обробці Я.Степового "Пчілка", "Ой ходила дівчина бережком", "Ягілочка", "Зи­ма і весна"; українська народна пісня в обробці Л.Ревуцького "Ягілочка"; П.Чайковський. Марш із балету "Лускунчик"; Р.Шуман. "Перша втрата".

З клас (35 год)

Уроки музики у 3 класі піднімають учнів на новий рівень осягнення особливостей музичного мистецтва.

Протягом вивчення першої теми семестру учні мають сприйняти й усвідомити пісенність, танцювальність і маршовість як найважливіші властивості музики, що виростають з пісні, танцю і маршу.

Тема "Інтонація" дає уявлення про зв'язки музики з мо­вою, про музику як мову, що виражає почуття людини. З інтонацій складається музика, тому наступна тема — "Розви­ток музики". Цей розвиток, у свою чергу, приводить до різної побудови музики, звідси тема останньої чверті — "Будова (форми) музики".

Засвоєння означених тем ґрунтується на набутих школя­рами знаннях і вміннях, виконавських навичках, на інто­наційно-слуховому досвіді дітей і передбачає постійне роз­криття життєвих зв'язків музики через зіставлення подібних і відмінних інтонацій і тем, елементів музичної мови, частин музичного твору, прийомів розвитку, жанрових особливостей тощо. Важливо, щоб музична мова твору ставала для учнів засобом сприймання й розуміння його образного змісту.

У 3 класі емоційність музичного сприймання поступово доповнюється прагненням учнів зрозуміти, що виражає му­зика, у чому її зміст. Школярі можуть досить повно визна­чити емоційний зміст музики, дати їй образне пояснення, а завдяки властивій спостережливості — почути окремі деталі музичної мови, відтінки виконання. Щоб допомогти учням глибше проникнути в суть музичного образу, в цьому класі слід приділити особливу увагу формуванню вмінь відчувати жанрові ознаки у більш розвинутих формах, виділяти інто­наційні зв'язки твору, стежити за розвитком основних інто­націй, виявляти змістовність функціонування використаних у творах засобів виразності.

Необхідно продовжувати привчати учнів обмінюватися враженнями, думками щодо прослуханого, роздумувати ра­зом з ними, порівнювати й оцінювати музику. Слід врахову­вати, що не можна змусити учня відчувати те, чого він з пев­них причин не схильний відчувати. Дійовими є лише обхідні шляхи, які наводять дітей на глибше сприймання музики.

Вокально-хорова робота спрямовується на подальший розвиток навичок дзвінкого, наспівного, легкого співу, по­ступове розширення співацького діапазону вгору і вниз. Щоб вокально-хорові навички виховувалися успішно, учні повинні усвідомлювати співацькі завдання і спосіб їх вико­нання. Це вимагає вмілого поєднання пояснень і практич­ного показу вчителя. Пояснення мають спиратися на співацький досвід учнів, на образні аналогії, порівняння з слуховими, зоровими, просторовими, руховими відчуттями.

До кінця навчального року, якщо робота вчителя буде правильною, яскраво виявлятимуться вікові особливості розвитку співацького голосу: з'явиться дзвінкість, посилить­ся звучання, збагатиться тембр, стане точнішою інтонація. Однак не треба поспішати з надмірним розширенням діапа­зону, оскільки це завдасть лише шкоди дітям. Співацький діапазон третьокласника на кінець навчального року має бу­ти в межах до першої — ре другої октави.

Особливу увагу слід приділити розвитку вокального слуху школярів, під яким розуміється здатність розрізняти якість звучання голосу, контролювати й оцінювати свій спів і спів товаришів. З цією метою необхідно частіше залучати учнів до оцінки якості співу, його діагностики, обговорення виконавсь­кої інтерпретації пісні. Головним критерієм правильного зву­чання має бути якість звука і невимушеність під час співу.

У цьому класі учні засвоюють елементарні правила нотопису, тривалості (чверть, восьма, половинна, шістнадцята, ціла) й відповідні їм паузи; дістають уявлення про тон і півтон, зна­ки альтерації, крапку біля ноти, стійкі та нестійкі ступені ладу; співають по нотах і за ручними знаками поспівки й пісні. Важ­ливо, щоб засвоєння нотної грамоти не стало самоціллю, а ор­ганічно пов'язувалося зі співом та грою на музичних інструмен­тах, було засобом розвитку музичної культури школярів.