Підходи до дослідження міжнародних систем

· Традиційно-історичний - кіссінджер, рузенкранц – використання поняття мс для визначення етапу розвитку мВ у той чи інший період чи в якомусь регіоні

· Історико-соціологічний – арон, джалілі, брайар – соц. Детермінізм, основні критерії аналізу мс – характер взаємодії між державами, норми поведінки держав, методи панування, тип соц. Структури та політ системи, правлячі еліти, домінуюча система цінностей

· Емпіричний – знання, досвід. Мс обумовлена наявністю функціональної взаємодії та постійних зв’язків елементів. На основі геополіт критерію виділяють глобальну (макрорівень), регіональну та субрегіональну системи.

· Евристичний (структурний) – структура визначає основні межі поведінки держав, форми взаємодії. Стабільність залежить від структури. – на основі емпіричних даних, конструювання абстрактних емпіричних моделей (Каплан, Розенау)

· Змішаний – поєднання

· Транссистемний наскрізний – Богатуров – ревізія існуючого підходу. + несистемне бачення. Є три види суспільств: - традиційні (лінійно-прогресивні, поведінка на традиціях, досвіді, ритуалі), - сучасні (раціональне мислення), - конгломеративні (+анклави як Китай, Японія, Росія, Туреччина)

· Синергетичний – самоорганізація

· Структурний – виокремлення елементів системи і зв’язків між ними

· Функціональний – система – сукупність функцій на збереження цілісності

· Макроскопічний – система нероздільна, взаємодіє з середовищем

· Мікроскопічний – система – сукупність взаємопов’язаних елементів та структури

· Ієрархічний – підсистеми

· Процесуальний – динаміка системи

9. Основні парадигми дослідження глобальних політичних процесів.

Парадигма – прийнята науковим співтовариством модель постановки та розв’язання проблем, наукова традиція. (Кун, 1962)

4 парадигми дослідження глобального розвитку:

- державоцентристська – межі обмежені, через сучасні тенденції до десуверенізації;

- формаційна – запропонована Марксом та Енгельсом, термін «формація» відноситься до геологічних наук; додержавна формація -> державна формація -> комуністична формація; або первісна фундація -> работорговська фундація -> феодальна фундація -> капіталістична фундація -> комуністична фундація (фундація - засіб виробництва і відповідно класова структура);

- цивілізаційна – глобальний розвиток розглядається, як розвиток цивілізації в глобальному, світовому або локальному їх розумінні; глобальна цивілізація складається із світових цивілізації, а вони в свою чергу з локальних цивілізацій; світові цивілізації (1-7) – неолітична (-8--4), ранньокласова (-4--1), антична (-1-1), середньовічна (6-15), ранньоіднустріальна (16-18), індустріальна (18-20), постіндустріальна (20-21); недолік цивілізаційного підходу – невизначеність категоріального апарату; поділ цивілізацій – індійська, китайська, євразійська, слов’янська, європейська, ісламська; цивілізаційні революції - антропічна(виникнення людини сучасного фізичного виду), неолітична(перехід від привласнюючого типу господарства до відтворюючого), урбаністична(виникнення міст, держав).

- світ-системна - виникла на стику неомарксизму та школи Анналів, основа – розгляд регіонів світу або світу в цілому як системи взаємодій, які складаються історично, де окремі держави, спільноти або цивілізації розглядаються тільки як тимчасовий результат з'єднання тих чи інших системних факторів; розгляд та розуміння сучасного людства як взаємопов'язаної спільноти, яка формується через взаємодію різних господарських та політичних структур; наявність значної кількості світ-системних концепцій свідчить, що теорія знаходяться на етапі формулювання та обґрунтування базових принципів і положень і стверджувати про нову парадигму історичного процесу можна поки що лише гіпотетично.