Критерії типології міжнародних систем

Існує багато типологій МС (Г.Кіссінджер, Р.Арон, Дж.Моделски, Ф.Ріггс, Дж. Розенау, М.Каплан, Р. Роузкранц та ін.). Незважаючи на різноманітність точок зору відносно критеріїв типології міжнародних систем, значна частина науковців віддає перевагу таким критеріям:

- структура МС;

- природа елементів МС.

Виокремлюються наступні 4 структурні виміри МС:

- Конфігурація співвідношення сил (М. Каплан) включає в себе наступні аспекти – межі системи; поділ сил між різними дійовими особами; в якій спосіб дійові особи розташовані на географічній мапі. Конфігурація співвідношення сил відображає існування центрів сили. Вона залежить від кількості головних акторів та характеру відносин між ними.

- Ієрархія акторів – відображає фактичну нерівність акторів з точки зору військово-політичних, економічних, ресурсних, ідеологічних та інших можливостей впливу на систему; місце та роль суб’єктів МВ у МС, критерії їх ранжування, субординації та міжнародного порядку досліджується теоріями ієрархії.

- Гомогеність або гетерогенність – відображає ступінь згоди, що існує у акторів відносно тих чи інших принципів або цінностей. Гомогенність системи сприяє стабільності системи, гетерогенність системи призводить до протилежних наслідків, посилює її нестабільність.Можна виокремити гомогенні та гетерогенні міжнародні системи. Р.Арон називає гомогенними системами такі, в яких держави належать до одного типу, сповідують одну й ту ж саму концепцію політики. Гетерогенними вважаються системи, в яких держави організовані за різними принципами і поділяють суперечливі цінності.

- Внутрішній режим – сукупність формальних та неформальних принципів та норм, угод та процедур прийняття рішень, до якого приводить конфігурація співвідношення сил.

Типологія елементів МС може здійснюватись в 3 головних якостях:

- як типологія конкретного елемента – певної країни (її місце в системі міжнародної стратифікації), міжнародної організації (за характером членства, географічним та функціональним вимірами) і т.д.;

- як типологія даного виду елемента – держав - демократичних або тоталітарних, цивілізацій - західного або східного, лінійного або циклічного типу розвитку;

- як типологія певного виду суб’єктності – зокрема зміна характеру та природи суб’єктності визначеної міжнародної системи. Так, якщо в Вестфальській системі держава була її головним елементом, то в епоху постбіполярності природа елементів міжнародної системи змінюється за рахунок посилення питомої ваги недержавних елементів.

Важливого значення набуває дослідження місця та ролі суб’єктів міжнародних відносин у рамках міжнародних систем, їх ієрархії.