ББК 36р3

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка

(протокол № 2 від 6 жовтня 2010 р.)

Ó Сердюкова О. Я., 2010

Ó ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010

Зміст

Вступ……………………………………………………………....
1. Мета та завдання педагогічної практики студентів...…..........................................................................................
1.1. Мета педагогічної практики……………………………......
1.2. Завдання педагогічної практики……………………………
2. Програма та зміст педагогічної практики………………..
2.1. Програма педагогічної практики…………………………...
2.2. Зміст педагогічної практики на ІV курсі (освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр)…………………………......
2.3. Зміст педагогічної практики на V курсі (освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст)…………………………...
3. Організація і порядок проведення практики……..……...
3.1. Загальні вимоги щодо проведення педагогічної практики.....
3.2. Обов'язки і права студента-практиканта…………………..
3.3. Обов'язки керівників педагогічної практики від ПТНЗ та ДЗ „ЛНУ імені ТарасаШевченка”……………………………...
3.4. Підведення підсумків педагогічної практики……………..
4. Структура і зміст звітної документації з педагогічної практики………………..……………………………………......
5. Методичні вказівки щодо складання звіту з практики…
5.1. Загальна частина………………………………………….....
5.2. Методична частина………………………………………….
5.2.1. План-конспект навчального заняття…………………......
5.2.2. Аналіз занять викладачів і студентів-практикантів….....
5.3. Виховний розділ………………………………………….....
5.4. Висновки………………………………………………….....
5.5. Бібліогафічний опис…………………………………………
6. Аналіз підсумків педагогічної практики……………….....
6.1. Самодіагностика рівня розвитку педагогічної компетентності…………………………………………………...
6.2. Самоконтроль і самоаналіз педагогічної діяльності………
6.3. Типові помилки студента-практиканта…………………....
7. Орієнтовні питання до диференційованого заліку……....
8. Заключні положення………………....…………………......
Список рекомендованої літератури…….…………………....
Додатки………………………………………………...………...

Вступ

У системі професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів важлива роль належить педагогічний практиці. Педагогічна практика студентів-випускників освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр" і "спеціаліст" є завершальним етапом у підготовці фахівців, вона засвідчує не тільки загальний рівень фахової, психолого-педагогічної та методичної компетентності, але й певним чином впливає на остаточне професійне самовизначення майбутнього інженера-педагога.

Методичні рекомендації підготовлені на основі "Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України", затвердженого наказом Міністерства освіти України (№93 від 8 квітня 1993 р.) із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 351, листом Міносвіти України від 14.02.1996 р., №3 1-5/97; "Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців", затвердженого наказом МОН України 23.01.2004 р., №48.

Тривалість та строки педагогічної практики зумовлені освітньо-професійними програмами за профілем підготовки "Технологія харчової промисловості та організація громадського харчування".

Педагогічна практика проходить у два етапи:

– перший етап на IV курсі – у сьомому (восьмому) семестрі;

– другий етап V– у дев”ятому семестрі.

Виконання робочої програми педагогічної практики ґрунтується на знаннях та уміннях, які набувають студенти при вивченні: психолого-педагогічних, природничонаукових і професійних дисциплін, а також на уміннях, набутих під час проходження технологічної практики.

Методичні рекомендації розроблені для студентів, що навчаються за напрямом підготовки "Технологія харчової промисловості та організація громадського харчування" і є системним викладом матеріалів, необхідних як студентам-практикантам, так і організаторам та керівникам педагогічної практики. В них визначено зміст практики, вимоги до організації навчальної, виховної і методичної роботи студентів-практикантів, методичні рекомендації щодо підготовки занять і виховних захолів та їх аналізу, вимоги до оформлення звіту з практики, критерії оцінювання кожного з видів роботи студента-практиканта.

Базою проходження практики можуть бути професійно-технічні навчальні заклади (ПНЗ), та вищі навчальні заклади (ВНЗ) 1-го та 2-го рівнів акредитації, які готують фахівців харчового профілю.

Згідно з навчальним планом студент інженерно-педагогічної спеціальності проходить дві педагогічні (виробничі) практики: одну як майстер виробничого навчання, другу – як викладач загально-професійних або професійних дисциплін. Педагогічна практика проводиться після засвоєння студентами теоретичної частини професійно-педагогічної підготовки, а також здійснення дидактичного проектування в рамках виконання курсової робіти з методики викладання спеціальних дисциплін за профілем підготовки.

Зважаючи на наступність та збіг у змісті і організації практик на IV та V курсах (у структурі, вимогах до навчальної та методичної роботи, правах і обов’язках студентів-практикантів тощо), декілька розділів методичних рекомендацій ідентичні для обох практик.

1. Мета та завдання педагогічної практики

1.1 Мета педагогічної практики

Педагогічна практики спрямована на забезпечення адаптації студента до професійно-педагогічної діяльності в умовах реального навчального закладу, а саме:

– залучення до безпосередньої професійної діяльності, сприяння формуванню об”єктивних уявлень про майбутню професію;

– поглиблення й збагачення спеціальних, технічних та психолого-педагогічних знань, удосконалення їх застосування на практиці;

– розвиток педагогічного мислення і творчого дослідницького підходу до педагогічної діяльності;

– формування уміння проектувати власну педагогічну діяльність і реалізувати її в реальних умовах ПНЗ;

– здійсненняи самооцінки та самоаналізу власної педагогічної діяльності.

1.2. Завдання педагогічної практики

Завдання практики полягають в наступному:

– ознайомитися з навчальним закладом, організацією педагогічного процесу, документацією, у якій відображено зміст професійної підготовки і вимоги до майбутніх фахівців;

– ознайомитися з основними напрямками роботи педагогічного колективу навчального закладу;

– вивчити досвід навчальної, методичної, виховної роботи викладача, майстра виробничого навчання;

– провести уроки й оцінити ступінь реалізації власного дидактичного проекту;

– удосконалювати техніку педагогічного спілкування;

– розробити дидактичний проект вивчення окремих тем навчального матеріалу із загально-професійних та професійних дисциплін;

– розробити й провести виховні заходи.

Після закінчення педагогічної (виробничої) практики студент, майбутній інженер-педагог повинен:

– мати уявлення:

1) про систему підготовки кадрів для харчового виробництва;

2) про методологічні основи теоретичного і практичного навчання ккваліфікованих робітників з професій харчового профілю;

3) про методологію проектування освітніх систем;

– бути здатним:

1) адаптувати методичні розробки до умов реального навчального процесу в професійних учбових закладах харчового профілю;

2) самостійно працювати з технічною і довідковою літературою;

– знати:

1) основні вимоги, зміст м етодики організації і проведення професійної підготовки кваліфікованих робітників і фахівців;

2) дидактичні можливості, принципи дії, технологію використання і методику застосування дидактичних засобів;

3) сутність, зміст і структуру освітнього процесу у професійних закладах освіти;

4) форми, засоби і методи професійно-педагогічної діяльності;

5) основи проектування змісту професійної освіти;

6) професійну лексику;

7) сучасні педагогічні і психологічні технології;

– уміти:

1) спрямовувати саморозвиток і самовиховання особистості учня;

2) організовувати процес професійного самовизначення особистості учня;

3) вибирати засоби і методи навчання, розробляти індивідуальну особистісно орієнтовану технологію навчання;

4) виявляти і оцінювати результати діяльності педагога і роботи учнів;

5) розробляти зміст навчання, планувати і проводити різні типи і види занять з теоретичного і професійного навчання в освітніх закладах харчового профілю;

6) розробляти різні види навчально-програмної і методичної документації для підготовки робітників харчової галузі;

7) розробляти комплекси дидактичних засобів навчання і адаптувати їх до реальних умов навчального процесу в професійних освітніх установах харчового профілю;

– володіти:

1) методиками проектування, організацією проведення занять з загальнотехнічнихі спеціальних дисциплін, практичному (професійному) навчанню;

2) методиками проектування педагогічних технологій і техніко-методичного забезпечення для підготовки сучасного робітника, фахівця харчовій промисловості;

3) уміннями аналізу, проектування, реалізації, оцінювання і корекції освітнього процесу у закладах професійної освіти.

В процесі виконання завдань педагогічної практики, у студентів, крім зазначених знань, умінь і навичок, мають бути певним чином сформовані такі види педагогічної компетентності:

1. Конструктивний:

- визначати конкретні навчально-виховні завдання з урахуванням вікових психолого-фізиологічних і індивідуальних особливостей особливостей колективу учнів;

- спостерігати, аналізувати і планувати навчально-виховний процес у дидактичних, психологічних аспектах;

- освоювати основні форми позаурочної виховної роботи|;

- проводити роботу з розвитку пізнавальної активності, інтересів і потреб учнів;

- здійснювати колективну, індивідуальну виховну роботу;

- вивчати функціональні обов'язки класного керівника;

- проводити індивідуальну роботу з учнями;

- здійснювати самоаналіз, самооцінку і корегування власної діяльності;

- складати конспекти, сценарії, проектувати педагогічні ситуації, проводити методичний аналіз педагогічної діяльності.

2. Комунікативний:

- використовувати різноманітні форми і методи педагогічного спілкування з учнями, батьками, колегами;

- будувати ділові і особисті стосунки зі всіма особами, що беруть участь у вихованні учнів;

- формувати і закріплювати уміння і навички з педагогічної техніки;

- розвивати здатність до педагогічної рефлексії;

- вміти створювати гуманні стосунки з учнями;

- вміти висловлювати й обгрунтовувати свою позицію;

- вміти охарактеризувати суть культури, її місце і роль в житті людини і суспільства;

- вміти мотивувати поведінку і діяльність;

- володіти власними емоціями і почуттями;

- вміти створювати міжособистісні стосунки на засадах емпатії.

3. Організаторський:

- організувати і провести конкретний позаурочний, позакласний виховний захід;

- брати участь у вихованні учнів, сприяти їх об'єднанню;

- організувати індивідуальну роботу з учнями, навчальною в цілому.

4. Дослідницький:

- вивчення особистості учня і навчального колективу вцілому з метою діагностики і проектування подальшого розвитку і виховання;

- вивчення плану роботи класного керівника, особистих справ учнів;

- вивчення передового педагогічного досвіду, новіх педагогічних систем, форм виховної роботи, сучасних технологій навчання і виховання, альтернативних, варіативних і авторських програм і підручників;

- вивчення психологічних аспектів навчально-виховної діяльності (урахування вікових, індивідуальних особливостей учнів, особливостей пізнавальної діяльності; особливостей спілкування у навчальному колективі);

Складові педагогічної компетентності, що мають бути сформовані у період навчання в університеті (в тому числі і в період проходження педагогічних (виробничих) практик), вимагають постійного розвитку в процесі всієї подальшої професійної діяльності.

2. Програма та зміст педагогічної практики

2.1. Програма педагогічної практики

Період практики	Програма проходження практики
Тиждень 1	Ознайомлення з навчальним закладом, його діяльністю та структурою. Знайомство з навчальною групою. Аналіз освітньо-кваліфікаційної документації, що регламентує процес підготовки конкретних фахівців. Аналіз документації з виховної роботи (планів виховної роботи ПНЗ, навчальної групи). Корегування плану виховної роботи навчальної групи ПНЗ відповідно до програми педагогічної практики. Знайомство з матеріально-технічною й навчально-виробничою базою навчального закладу. Ведення щоденника педагогічних спостережень.
Тиждень 2, 3	Вибір навчальних тем для методичної розробки. Підготовка і проведення навчальних занять. Студент самостійно проводить не менше 4-х годин навчальних занять, одне заняття з яких відкрите. Відвідування занять, проведених майстрами виробничого навчання, викладачами ПНЗ і студентами-практикантами (не менше 4-х навчальних занять). Відвідування й аналіз виховних заходів, проведених куратором закріпленої групи. Підготовка та проведення запланованих виховних заходів. Самоаналіз виховного заходу. Анкетування учнів. Профорієнтаційна робота з учнями ПНЗ на інженерно-педагогічні спеціальності ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”. Відвідування педагогічних рад, методичних комісій тощо. Складання звіту.
Тиждень 4,5 (для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр)	Аналіз і систематизація отриманих матеріалів, власного досвіду. Виконання завдань з науково-дослідної роботи. Складання звіту.

2.2. Зміст педагогічної практики на ІV курсі

(освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр)

Педагогічна (виробнича) практика студентів IV курсу триваєє 5 тижнів.

Практика проходить у ПНЗ м. Луганська та області на підставі укладених договорів.

Для проведення навчально-виховної роботи кожен студент закріплюється за однією навчальною групою. Керівництво практикою з навчальної та виховної роботи здійснюють викладачі кафедр педагогіки, психології та харчових технологій.

Педагогічна практика на IV курсі передбачає:

- ознайомлення студентів з напрямами, формами організації, методами навчальної, виховної роботи професійних навчальних закладів;

- планування студентами навчально-виховної роботи на весь період педагогічної практики;

- роботу студентів на посаді майстра виробничого навчання;

- підготовку студентами звітної документації та участі у підсумкових конференціях з педпрактики.

До змісту практичної діяльності студента-практиканта IV курсу входить:

а) навчальна робота:

- складання тематичного плану навчального заняття;

- планування окремих занять спільно з методистом або спираючись на їх консультації;

- проведення навчальних занять (не менше 4-х);

- відвідування уроків майстрів, викладачів та студентів-практикантів;

- ведення щоденника педагогічних спостережень;

б) виховна робота:

- спостереження та аналіз окремих видів виховної роботи, що проводять викладачі професійного навчального закладу;

- планування групових та масових форм виховної роботи;

- підготовка та проведення запланованої виховної роботи (не менше 2-х виховних заходів);

- відвідування й аналіз виховних заходів, проведених класним керівником (куратором) і студентом-практикантом;

- анкетування учнів.

в) дослідницька робота

- проведення тестування учнів;

- проведення опитування учнів для вивчення особистісної спрямованості та індивідуального стилю;

- вивчення наукової методичної літератури з метою удосконалення своєї роботи;

- вибір навчальних тем для методичної розробки;

- відвідування педагогічних рад, засідань методичних комісій;

- аналіз і систематизація отриманих матеріалів, власного досвіду.

За підсумками педагогічної практики студент-практикант складає звіт.

2.3. Зміст педагогічної практики на V курсі

(освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст)

Навчально-виховна практика студентів V курсу.

Педагогічна практика на V курсі передбачає:

- ознайомлення студентів з особливостями навчально-виховної роботи професійного навчального закладу, його навчально-матеріальною базою, системою роботи педагогічного колективу;

- роботу студентів на посаді викладачів професійних дисциплін;

- проведення науково-дослідницької роботи;

- підготовку студентами звітної документації та участь у підсумкових заходах з педпрактики.

Зміст педагогічної діяльності студента V курсу включає:

а) навчальна робота:

- складання тематичного плану навчальних занять;

- проведення 5-ти годин навчальних занять, 2 заняття з яких відкриті;

- спостереження за навчальними заняттями викладачів ПНЗ та студентів-практикантів, аналіз цих занять;

б) виховна робота:

- планування виховних заходів;

- підготовка та проведення запланованої виховної роботи;

- спостереження та проведення аналізу виховної роботи, що проводять студенти-практиканти;

- ведення щоденника педагогічних спостережень;

- профорієнтаційна робота з учнями ПНЗ та інших навчальних закладів;

в) дослідницька робота:

- вивчення наукової літератури з метою удосконалення своєї роботи;

- проведення анкетування та тестування для вивчення особливостей навчальної діяльності учнів;

- вибір навчальних тем для методичної розробки;

- відвідування засідань методичних комісій, педагогічних рад;

- аналіз і систематизація отриманих матеріалів, власного досвіду

- складання звіту.

3. Організація і порядок проведення практики

3.1. Загальні вимоги щодо проведення педагогічної практики

Напередодні практики представники кафедри харчових технологій, педагогіки та психології проводять настановчу конференцію. На конференції перед студентами ставиться мета та окреслюються завдання практики, надається інформація про організацію проходження практики, надаються рекомендації щодо підготовки звітної документації.

До практики допускаються студенти, які успішно виконали навчальний план попереднього семестру. Допуск оформлюється відповідним наказом по ІТОТТ ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка.

Перед початком практики студент надає методисту від кафедри харчових технології належним чином оформлену медичну книжку для її реєстрації у спеціальному журналі.

У кожній групі одного зі студентів призначають старостою, в обов'язки якого входить облік відвідування студентами-практикантами бази практики, повідомлення інформації про колективні консультації і семінари, виконання доручень керівників практики та ін.

Усі студенти зобов'язані щодня приходити на місце проходження практики за 15-20 хвилин до початку занять, тривалість роботи - не менш 6 годин на день. У межах цього часу допускається робота студентів у бібліотеці, методичному кабінеті або вдома, якщо це пов'язано з підготовкою до занять. Сумарна кількість годин, пов'язана з виконанням програмних вимог педагогічної практики, повинна складати 6 годин на день.

У навчальному закладі студент повинен дотримуватися правил його внутрішнього розпорядку, виконувати відповідні розпорядження директора, його заступників, викладача й майстрів. У випадку порушення дисципліни або внутрішнього розпорядку, невиконання вимог директора або керівників практики від навчального закладу, директорат відсторонює студента від подальшого проходження практики за поданням керівника практики.

Для надання допомоги студентам у вирішенні завдань з виховної роботи виділяються методисти з числа викладачів кафедри педагогіки та психології.

Від професійного навчального закладу керівництво педагогічною практикою здійснюють заступники директора з навчально-виробничої і навчально-виховної роботи, майстер виробничого навчання, викладач професійних дисциплін і класний керівник (куратор).

Протягом останнього тижня проходження педагогічної практики студент повинен підготувати звіт, який при виконанні усіх вищезазначених вимог є допуском до заліку. Залік складається в 10-денний строк після закінчення терміну практики. У цей же період викладачами кафедри харчових технологій, педагогіки та психології організується і проводиться заключна конференція, що передбачає присутність усіх студентів групи і керівників практики (від університету і навчального закладу – бази практики), з метою обговорення результатів практики, прийняття рішень щодо удосконалення педагогічної практики.

3.2. Обов'язки і права студента-практиканта

Протягом перших 3-4 днів перебування на практиці студент зобов'язаний скласти і погодити з керівниками практики від ПНЗ, а потім подати на затвердження керівникам-методистам індивідуальний план проведення усіх видів робіт на період практики. У випадку відсутності такого плану студент відсторонюється від проходження практики.

Студент зобов'язаний вести наступну документацію:

• щоденник практики з оцінкою щодо виконання робіт і щотижневим візуванням керівника від навчального закладу-бази практики;

• записи відвідування уроків і виховних заходів, їх аналіз;

• конспекти проведених або підготовлених занять;

Студент зобов'язаний щодня присвячувати виконанню програмних завдань практики не менш ніж годин, а саме:

• ознайомлення з навчальним закладом, його структурою, матеріально-технічною базою, кабінетами, лабораторіями та ін.;

• відвідування занять (не менше 3-х) викладачів загально-професійних і професійних дисциплін, навчальних занять (не менше 2-х) з виробничого навчання;

• робота над конспектами занять у бібліотеці, лабораторії;

• робота щодо розробки виховних заходів і виховних годин;

• самостійне проведення занять з виробничого (теоретичного) навчання, на одно з яких обов'язково запрошується керівник від кафедри харчових технологій;

• відвідування занять інших студентів-практикантів та складаня аналізу навчального заняття;

• проведення в позаурочний час культпоходів, диспутів, вечорів відпочинку, конкурсів та інших виховних заходів;

• проведення з учнями додаткових занять і консультацій;

• проведення індивідуальних бесід з учнями;

• присутність на педагогічних радах, засіданнях методичних, предметних (циклових) комісій тощо;

• проведення роботи з професійної орієнтації серед учнів.

Студенти мають право:

• звертатися з усіх питань, що виникають у процесі практики, до відповідних керівників практики від університету, адміністрації навчального закладу-бази практики, викладачів та майстрів виробничого навчання даного навчального закладу;

• користуватися, з дозволу завідувача навчальною частиною ПНЗ, навчальними планами, програмами й іншими методичними посібниками, а також бібліотечним фондом;

• вносити пропозиції щодо удосконалення навчально-виховного процесу, організації практики.

Для успішного виконання програми практики студенти повинні з перших днів включатися у життя навчального закладу-бази практики і стати активними помічниками майстрів виробничого навчання і викладачів. Бесіди із заступниками директора з навчально-виховної роботи та виробничої роботи допоможуть студентам скласти комплексне уявлення про навчальний заклад і налагодити контакти з педагогічним колективом.

Особливості організації і проведення педагогічної практики студентів заочного віділення

Студенти заочної форми навчання, що працюють за фахом, відповідним профілю «Професійне навчання», звільняються від проходження педагогічної практики. Залік ставиться при наявності такої документації:

1. Характеристика з місця роботи.

2. Копія трудової книжки.

3. Звіт з педагогічної практики.

Студенти, що не працюють за фахом, відповідним профілю навчання, проходять обов'язкову педагогічну (виробничу) практику в обсязі, передбаченому навчальними планами в освітніх установах в установленому порядку за планом ІТОТТ.

Завдання і зміст педагогічної практики, основні положення її організації, обов'язки керівників практики і студентів-практикантів, розподіл доручень, є однаковими для денної і заочної форм навчання.

3.3. Обов'язки керівників педагогічної практики від ПТНЗ і ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”

Діяльність керівників педагогічної практики – науково-педагогічних працівників університету, керівників ПТНЗ та викладачів – здійснюється у п’ять етапів: етап попередньої роботи, початковий, основний та підсумковий етапи, етап організаційної роботи після закінчення педагогічної практики.

Керівник з навчально-методичної роботи – викладач кафедри харчових технологій:

• разом з викладачем навчального закладу розподіляє між практикантами теми уроків і позакласних завдань;

• організовує відвідування практикантами занять зі спеціальних дисциплін;

• перевіряє, затверджує плани та конспекти занять, відвідує відкриті уроки і позаурочні навчальні заходи, аналізує й оцінює їх;

• контролює виконання індивідуальних планів роботи студентів-практикантів;

•надає науково-методичну допомогу студентам-практикантам;

• перевіряє звітну документацію студентів;

• виставляє загальну оцінку за практику.

Методист від кафедри педагогіки:

• планує навчально-виховну роботу студента-практиканта з відповідними записами в щоденнику практики;

• спрямовує проведення студентами виховної роботи з учнями;

• перевіряє, затверджує плани та конспекти позакласних занять, відвідує їх, проводить аналіз і дає їм оцінку;

• допомагає студентам-практикантам у вивченні індивідуальних особливостей учнів;

• бере участь в оцінці роботи студента-практиканта.

Методист від кафедри психології:

• допомагає студентам-практикантам у вивченні індивідуальних особливостей учнів, надає зразки діагностичних матеріалів для проведення психолого-педагогічного спостереження;

• бере участь в оцінці роботи студента-практиканта

Обов'язки адміністрації навчального закладу

(бази практики)

Директор навчального закладу (заступники директора з навчально-виробничої та виховної роботи):

• надає кожному студенту місце практики і закріплює його наказом;

• забезпечує нормальні умови проходження практики;

•знайомить студентів-практикантів з навчальним закладом, особливостями навчально-виховної роботи, складом викладачів, навчально-виховною документацією й учбово-матеріальною базою (кабінетами, майстернями, бібліотекою та ін.), з роботою педагогічної ради, методичних об'єднань;

• проводить із практикантами наради на початку і наприкінці практики;

• разом з викладачами здійснює методичне керівництво, розподіляє студентів за навчальними групами;

• відвідує уроки, що проводять студенти, і бере участь у їх обговоренні.

Заступник директора з навчально-виховної роботи

• знайомить студентів з планом виховної роботи навчального закладу;

• допомагає студентам у плануванні та проведенні уроків і виховних заходів;

• відвідує (вибірково) уроки й позакласні заходи, що проводять практиканти, і бере участь в їх обговоренні;

• забезпечує участь студентів у навчально-виховному процесі, відвідування уроків, що проводяться викладачами ПНЗ або технікумів.