Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Тодлтн. Аав:Энчн Ока Иванович Городовиков гидг күн



ЗУР – ЗУРГ – ЗУРАЧ

3. Соңстн. Умштн.

Фото памятник О.И.Городовикова

Көвүн: Аав, кенә зург чини хорад өлгәтә?

Аав: Энчн Ока Иванович Городовиков гидг күн.

Хальмгин баатр үрн.

Көвүн: Би меднәв, мини үр Городовиковин нертә уульнцд бәәнә.

Аав: Мел чик. Мана балһснд Городовиковин нертә талвң бәәнә.

Көвүн: Элст балһсна 4-гч микрорайонд кенә бумб зогсчана?

Аав: Энчн О.И.Городовиковин бумб. Эн бумб 1976-гч җил, үкр сарин 16-д

Элстд тәвгдлә. Эн бумбиг Н.А. Санджиев болн Роберманн Лев Марк ах-дү хойр кесн болдг.

Көвүн: Аав, би танд ик гидгәр ханҗанав.

Үүрмүдтән Ока Иванович Городовиковин бумб үзүлнәв.

а) Сурврмудт хәрү өгтн.

1. Кенә зург аавин хорад өлгәтә?

2. Кенә бумб Элстд бәәнә?

3. Бумбин автормуднь кемб?

4. Кедүдгч җил О.И.Городовиковин бумб Элстд тәвгдв?

ә) Кенә бумб Элст балһснд бәәнә?

4. Умштн:

Баатрин нерн мөңкрв…

Советск Союзин Герой генерал-полковник Ока Иванович Городовиковиг мана Таңһчд меддго күн гиҗ уга. Ока Иванович Городовиков 1880 җилд төрсмн. Хальмгуд дунд ик күндтә, тоомсрта бәәсмн. Тегәд чигн хальмгуд мана Ааку гиҗ келдг бәәсмн.

Дәәнд ик баатр, зөрмг керг-үүл күцәҗ йовсмн. Тегәд чигн цуг Таңһчар Аакуһан иигҗ магтдг бәәсмн:

Товин сумнас дөрвн цагт

тотхдг уга, даңддг уга,

бууһин сумнас дәәнә көлд

бултдг уга, даргддг уга.

Ока Ивановичин дәәнә халхар орн-нутгт күргсн ачнь дегд ик. О.И.Городовиков кесг орденәр ачлгдсмн. 1958 җил, моһа сарин 10-д Герой нер зүүсмн. Күндтә генерал сүл җилмүдт Москва балһснд бәәлә. 1960 җил, Лу сарин 26-д, найн негн нас күрәд, өңгрсмн.

1977 җилин сүүләр Элстд Ока Ивановичд күрл мөңгн бумб тосхгдв. Эн бумб ик холас үзгднә. Эн бумб бууһин ду соңсчкад, бухад цеглҗәх мөрн деерәс баатр Ааку цергтән дәврх заквр өгчәхиг үзүлҗәнә. Бумб Городовиковин баатр-зөрмг керг-үүлиг олн әмтнә седклд мөңкрүлхнь лавта.

а) Сурврмудт хәрү өгтн.

1.Хальмгуд О.И.Городовиковиг яһҗ нерәддг бәәҗ?

2. О.И.Городовиков ямаран цол зүүсмб?

3. О.И.Городовиковд Герой нер яһад зүүлһсмб?

4. О.И.Городовиковин бумб кедүдгч җил Элстд тосхгдв?

5. О.И.Городовиков кедүдгч җил төрсм?

6. О.И.Городовиков кедүдгч җил Герой нер зүүсмн?

7. О.И.Городовиков кедүдгч җил өңгрсмн?

ә) Чик эс гиҗ хаҗһринь заатн.

1. Ока Иванович Городовиков Әрәсән Герой. ___

2. Ока Иванович Городовиков ачта номт. ___

3. Ока Иванович Городовиков ачта дәәч. ___

4. Ока Иванович Городовиков зөрмг дәәч. ___

5. Ока Иванович Городовиковиг цуг хальмгуд меднә. ___

6. Ока Иванович Городовиковин бумб күрл мөңгәр кегдв. ___

7. Бумб 1978 җил кегдв. ___

8. Бумб О.И.Городовиковин нериг мөңкрүлх. ___

5. Шүлгин тасрха чееҗәр дастн.

Городовиковин туск дун

Теегәр хальмгуд дунд Хурц иртә үлдән

Тууҗ-туульс келгднә. Хүрүлн гилвкүлж дәврлә,

Кееһәр, хальмгин дунд Ардан тоос үлдән

Келмрчс Аакуг магтлдна. Атакт Ааку дәврлә.

Теегин адун дундас Харцх шовуна җивршң

Төөлтә кеериг тохла. Хаар занчнь делсв.

Хальмгин угатьнр дундас Харада хар сахлнь

Хальмг Чапай һарла. Халх деегшән давшв.

Дөрәһән ишклҗ босад Төөлтә хурдн кеернь

Дахулсн цергән дуудв. Тасрад өмн һарв.

Дуута Аакуһан дахад, Довтлад һарсн шүрүнднь

Дивизнь бүклдән довтлв. Делнь делсәд шуугв.

Мергн һарин шүрүнд

Мөртә офицер харһв.

Татн чавчад оркснд

Толһань өсрәд одв.

Сусен Аксен

а) Ирлцүлтн.

1. О..Городовиков Тууҗ-туульс келгднә

2. Харада хар сахлнь Дивизнь бүклдән довтлв

3. Хурц иртә үлднь Халх деегшән давшв

4. Дуута Аакуһан дахад Атакт Ааку дәврв

5. Хальмг угатьнр дундас Төөлтә кеериг тохв

6. Ардан тоос үлдән Хүрүллһнд гилвкв

7. Теегәр хальмгуд дунд Хальмг Чапай һарла

ә) Шүлгт ирлцҗәх үлгүрмүд темдглтн.

1. Сәәнәс сәнь хальддг, мууһас мунь хальддг.

2. Күн болх баһасн, күлг болх унһнасн.

3. Кесн үүл эзән темцдг, кецин усн һууһан темцдг.

4. Эрдмәс үлү эрднь уга.

5. Алтн шорад даргддго.

6. Залуһин зөргәс үүл бүтдг.

7. Олн-әмтнд туслхла, алдр нерн делгрх.

б) Ока Иванович Городовиковин заң-бәрц медүлҗәх үгмүд темдглтн.

модьрун, санамр, зөрмг, чидлтә, баатр, иньгч, худлч, чиирг, мектә, ухата, эргү, көдлмшч, үннч, тиньгр, ээлтә, шинҗләч, олмһа, ноолдач, хәрүч, шулун-шудрмг, аля, азд, ховч, хулхач.

6. Үгмүд олтн.

Ц В З Б Ш И З С Х
А И У А А К У Ю А
Х А Р А Т У У Җ Н
Ү Р Г Т Ө Ө Л Т Ә
З М Ө Р Н Ө Р Е М
Г Д Ә Ә Ч Р К Г Н

3-гч әңг Урһмл





Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 479 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.009 с)...