Динаміка скидів забруднюючих речовин, тис. Т

Басейн ріки, галузь				2000 р. до 1990 p., %
Україна	18 250	12 281
у тому числі: Дністер
Південний Буг
Дніпро
Сіверський Донець
Промисловість
Сільське господарство
Комунальне господарство

Таким чином, спад виробництва і зменшення попиту на воду сприяв позитивним тенденціям щодо зменшення негативного впливу на водні ресурси. Разом з тим, цей вплив залишається не відповідним відновлюваній здатності водних об'єктів.

Мінеральні ресурси. Гірничовидобувна діяльність пов'язана з багатостороннім впливом практично на всі компоненти навко­лишнього природного середовища. Ступінь та інтенсивність цих процесів визначається геолого-гідрогеологічними умовами тери­торій, видом корисних копалин, способом (технологією) видобув­них робіт, видом збагачення та деякими іншими чинниками. До основних негативних проявів належать:

• пониження рівня підземних вод і утворення так званих депре­сійних лійок при інтенсивних відкачках шахтних і кар'єрних вод;

• забруднення і засолення поверхневих і підземних вод шахт­ними водами та в результаті фільтрації з шламонакопичувачів;

• обрушення гірського масиву і просідання земної поверхні над гірничими виробками;

• нагромадження значних об'ємів відходів видобутку і зба­гачення;

• пилове і газове забруднення від вибухових робіт, горіння те­риконів, пилування відвалів і шламосховищ.

Значною мірою ці процеси доповнюють один одного і є харак­терними для більшості наявних в Україні гірничопромислових регіонів і районів. Найбільш загрозливих масштабів вони набули в Донбасі, Криворізькому районі та Передкарпатті.

У Донбасі обрушення гірського масиву над горизонтами роз­робки вугільних пластів охопило сотні квадратних кілометрів. Вони викликають руйнування і підтоплення житлових і промис­лових об'єктів, порушення режиму підземних вод і осушення джерел водопостачання. Великих масштабів досяг негативний вплив породних відвалів шахт та шламонакопичувачів на систе­матичне збільшення зайнятості землі, забруднення ґрунту і особ­ливо повітря, оскільки із приблизно 1200 териконів 397 горять. У басейні фіксується підвищений рівень алергічних, серцево-судин­них, легеневих та інших захворювань. Масове закриття нерента­бельних шахт, що супроводжує реструктуризацію вугільної про­мисловості, призводить до загострення еколого-гідрогеологічних проблем регіону.

У Криворізькому районі екстенсивна експлуатація родовищ залізних руд протягом тривалого часу зумовила катастрофічні порушення у навколишньому середовищі. Це проявляється, на­самперед, у: вилученні і пошкодженні сотень квадратних кіломет­рів орних земель і їх забрудненні цілою низкою хімічних елемен­тів та сполук; створенні техногенних рельєфно-ландшафтних ком­плексів, аналогів яким не існує серед природних; інтенсивному забрудненні поверхневих і підземних водотоків промисловими стоками (у тому числі високомінералізованими шахтними вода­ми), а атмосферного повітря — пилогазовими викидами. Усе це не­гативно позначається на здоров'ї людей.

Значною специфікою змін природного середовища у зв'язку з гірничими роботами характеризується Прикарпатський регіон. Видобутком сірки, калійних солей та деяких інших корисних ко­палин обумовлені карстові, суфозійні, провальні, просадочні та зсувні геологічні процеси. Внаслідок просідань і загострення кар­сту тут утворилися соляні озера, провальні лійки. Геологи прог­нозують виникнення у зв'язку з обрушенням порід землетрусів, а забруднення, пов'язані з діяльністю зазначених гірничовидобув-них підприємств, можуть набути транскордонного характеру.

Екологічна реабілітація регіонів з порушеним внаслідок гір­ничих робіт станом довкілля є в Україні однією з першочергових еколого-економічних проблем. Відповідні заходи плануються пе­редусім у рамках закриття шахт і кар'єрів. Створюється норматив­но-правова база у вигляді спеціального закону, урядом схвалено

«Концепцію поліпшення екологічного становища гірничовидобу-вних регіонів України», розробляється відповідна програма нау­ково-технічних, організаційно-економічних та конкретних прак­тичних заходів. До основних напрямів реабілітації належать: гір­ничо-технічна та біологічна рекультивація порушених земель, га­сіння породних відвалів, демінералізація і очистка шахтних вод і промислових стоків тощо.