Духовність

Духовність (#34) підкреслює відмінність людини від тварини. Екзестенціал – характерна риса людського буття. Духовність притаманна лише людині.

Духовність не треба редукувати до релігійності. Релігійність – прояв духовності. Тільки людина творить бога і поклоняється йому. Духовність теж не можна зводити до моральності. Аморальна людина – це деградація духовності. Але навіть у аморальної людини є деяка моральність. Духовність не можна ототожнювати з свідомістю. Духовність пов’язана з свідомістю але не зводиться до неї. Свідомість пов’язана з раціональністю, а любов – не раціональне почуття. Почуття совісті – теж прояв духовності. Почуття совісті теж не можна нав’язати. Духовність має і свідомий аспект і підсвідомий.

Є 3 виміри духовності:

1. інтелект, пізнавальна здатність – істина;

2. моральність (дотримання певних моральних норм і принципів) – добро;

3. почуття прекрасного – мистецтво.

Духовність пов’язана з усіма 3-ма типами діяльності. Духовно-практична діяльність виявляє творчій характер. Ще одна хар-ка духовності – здатність людини творити культуру. Духовність – категорія людського буття що виражає здатність людини для творення культури і самотворення.

Духовність означає що людина може не тільки пізнавати зовнішній світ а і творити його. Духовність пов’язана з самоосмисленням буття людиною. Висока духовність – спрямування на високі ідеали і зразки.