Організація процесу працевлаштування і побудови професійної кар’єри фахівця з маркетингу

Процес працевлаштування і власне інтерес до роботи молодого фахівця з маркетингу не в останню чергу підкріплюється реально діючим спектром кар’єрних можливостей, реалізацією ним творчої діяльності та інтелектуального потенціалу. Причому кар’єрні можливості не означають тільки підвищення на посаді, вони значно ширші і залежать від продуктивності праці, ініціативи, професійного навчання і самомаркетингу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» робочим місцем вважається місце (приміщення), на якому працівник постійно чи тимчасово перебуває в процесі трудової діяльності і яке визначене зокрема на підставі трудового договору (контракту).

Перше робоче місце молодого фахівця – це місце роботи молодих громадян після закінчення будь-якого навчального закладу, або припинення навчання в ньому, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби, або альтернативної (невійськової) служби. Згідно ст.1 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» до категорії «молодь», «молоді громадяни» відносяться громадяни України віком від 14 до 35 років. Згідно з положеннями вказаного Закону держава через державну службу зайнятості забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років з наданням дотації роботодавцю з дня прийняття молодих фахівців на роботу. Дворічний строк першого робочого місця обчислюється з урахуванням часу роботи молодого громадянина до призову на строкову військову, або альтернативну (невійськову) службу. Таким чином, держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю.

З метою забезпечення права на працю молоді, що отримала вищу або професійно-технічну освіту першим робочим місцем передбачено:

- встановлення місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування для підприємств, установ і організацій квоти робочих місць для працевлаштування молоді;

- надання роботодавцю дотації для забезпечення молоді першим робочим місцем. При цьому, роботодавець, якому надано дотацію, зобов’язаний забезпечити гарантії зайнятості прийнятих з дотацією осіб та не розривати трудовий договір з ними за скороченням чисельності штату працівників протягом двох років. У разі розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим з наданням роботодавцю дотації, у зв’язку зі скороченням чисельності штату працівників, невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору надана дотація має бути повернута роботодавцем у повному обсязі з урахуванням індексації на рівень інфляції.

Для працевлаштування зазначеної категорії громадян місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту робочих місць для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності та організаційних форм з чисельністю працюючих понад 20 осіб для бронювання ними до 5% загальної кількості робочих місць, у тому числі з гнучкими формами зайнятості. В разі відмови у прийомі на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти з підприємств, установ та організацій стягується штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну таку відмову. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для надання роботодавцям дотацій на створення додаткових робочих місць для молоді та її професійну підготовку і перепідготовку.

Дотація надається роботодавцю щомісячно протягом року в розмірі фактичних витрат на основну та додаткову заробітну плату прийнятої з наданням роботодавцю дотації молоді (але не вище середньої заробітної плати, що склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідному регіоні за минулий місяць, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць) та сум внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачують роботодавці відповідно до законодавства.

Перелік професій та спеціальностей, щодо яких може надаватися дотація роботодавцю для забезпечення молоді першим робочим місцем, визначається Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 223 «Деякі питання надання роботодавцям дотації для забезпечення молоді першим робочим місцем»).

З 1 січня 2013 р. набув чинності Закон України «Про зайнятість населення» (див. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5067-17), який повинен істотно знизити безробіття в Україні. Цей Закон передбачає, що роботодавець, який працевлаштовує молодь на перше робоче місце, а також осіб віком від 50 років строком не менше ніж на два роки, буде отримувати компенсацію витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного соціального внеску протягом першого року. Також Закон передбачає стимулювання місцевої влади до створення нових робочих місць шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу в частині збільшення нормативу відрахувань від податку на доходи фізичних осіб, який зараховується в доходи місцевих бюджетів, з 25% до 100%.

Крім того, документ передбачає надання стартових виплат молодим працівникам, які погодилися працювати в сільській місцевості. Закон також передбачає організацію професійного навчання безробітних на замовлення роботодавця під конкретне робоче місце. Згідно з новою редакцією Закону людина, яка звернулася до служби зайнятості, отримує статус безробітного з першого дня реєстрації, а допомога по безробіттю, яка тепер обмежена чотирма прожитковими мінімумами (у 2013 році – понад 4,4 тис. грн.), буде виплачуватися з восьмого дня реєстрації. Крім того, Закон забороняє стягувати плату за працевлаштування з громадян. Також згідно ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення» держава гарантує у сфері зайнятості:

1) вільне обрання місця застосування праці та виду діяльності, вільний вибір або зміну професії;

2) одержання заробітної плати (винагороди) відповідно до законодавства;

3) професійну орієнтацію з метою самовизначення та реалізації здатності особи до праці;

4) професійне навчання відповідно до здібностей та з урахуванням потреб ринку праці;

5) підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями;

6) безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку;

7) соціальний захист у разі настання безробіття;

8) захист від дискримінації у сфері зайнятості, необґрунтованої відмови у найманні на роботу і незаконного звільнення;

9) додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.

Традиційне розуміння процесу працевлаштування і планування професійної кар’єри фахівця з маркетингу ґрунтується на принципах забезпечення раціонального використовування особистісного потенціалу шляхом створення умов для його розвитку й реалізації. В умовах сьогодення молоді фахівці повинні розуміти, що при працевлаштуванні і плануванні своєї кар’єри вони повинні:

- визначитися з галуззю, в якій будуть реалізовувати знання, уміння та навички і виконувати роботу;

- правильно підготувати і розмістити резюме;

- пройти співбесіду з потенційним роботодавцем і презентувати себе як висококваліфікованого фахівця;

- при прийнятті на роботу пройти випробувальний термін та період адаптації;

- ознайомитися з виконуваними функціями, правами і обов’язками, рівнем оплати праці;

- якісно виконувати посадові обов’язки і самовдосконалюватись.

Зауважимо, що на процес планування кар’єри фахівця з маркетингу впливають декілька основних чинників, зокрема: державна економічно-соціальна політика та політика держави у сфері зайнятості; функції підприємства у плануванні індивідуальної кар’єри; організаційна структура підприємства; штатний розклад; стратегія розвитку підприємства тощо.

Розглядаючи кандидатуру фахівця з маркетингу, працедавці передусім звертають увагу на його знання за фахом і на особистісні якості. При цьому більша перевага буде віддаватися тим фахівцям, які добре навчались у ВНЗ, відвідували різні профільні майстер-класи, тренінги, приймали участь у наукових конференціях, володіють декількома іноземними мовами, мають спеціальні вміння і навички (керування авто, володіння на високому рівні ПК), читали спеціалізовану літературу і стажувалися закордоном.

Сучасні тенденції складання і розміщення резюме на спеціальних сайтах також передбачають наявність особистого блогу, посилання на який подається в резюме. В цьому блозі претендент на посаду висвітлює власний аналіз тенденцій в галузі, враження від прочитаної спеціальної літератури, ідеї, хобі та особисті досягнення. Наявність блогу дозволяє працедавцю більше дізнатися про претендента до моменту особистої зустрічі з ним, за необхідності повторно звернутися до інформації.

В сучасних умовах працедавці шукають не розумних і пасивних, а, навпаки, – в міру амбітних кандидатів, які зможуть пропонувати нові ідеї, самостійно приймати і відповідати за прийняті рішення тощо. Тому висвітлена в резюме і на блозі будь-яка громадська діяльність, наприклад, участь в організації проектів (благодійна акція або студентська конференція), буде тільки «плюсом». Це говорить про те, що у молодого фахівця досить добре розвинені організаторські і лідерські якості.

Останнім етапом працевлаштування молодого фахівця є співбесіда. Перед співбесідою необхідно якомога більше дізнатися інформації про діяльність компанії, це допоможе впевнено, чітко і конструктивно відповідати на питання HR-менеджера. При підготовці до співбесіди фахівець з маркетингу повинен навчитися презентувати себе в середньому за 60 секунд, встигнувши за цей час продемонструвати професійні навички і особистісні якості, розповісти найважливіше і найцікавіше, що в подальшому викличе інтерес у роботодавця і спровокує його задати додаткові питання. Людина, яка вміє лаконічно, але ємко представити себе, справляє враження впевненості.

Здійснюючи презентацію, фахівець-маркетолог не повинен забувати про свою міміку, жести чи позу під час розмови. Важливо почувати себе на співбесіді впевнено, гарно виглядати та посміхатися, це допоможе зробити спілкування менш формальним і викликати прихильність до себе.

Обов’язково, через день-два після співбесіди, доцільно надіслати короткого листа особі, що провела співбесіду, з вдячністю за приділений для знайомства і спілкування час. Також можна уточнити, коли саме варто чекати запрошення для другої зустрічі і, власне, для працевлаштування в компанію. Такий ввічливий і уважний хід буде тільки «плюсом» для молодого фахівця з маркетингу.

Контрольні питання, тести, завдання, задачі для розв’язання

При працевлаштуванні на посади в маркетинговій діяльності та побудови успішної кар’єри фахівці з маркетингу повинні володіти понятійно-категорійним апаратом, бути обізнаними в функціях маркетингового управління, зокрема:

- вміти здійснити сегментацію та визначити цільові ринки підприємства, розрахувати їх місткість, здійснити кон’юнктурні дослідження;

- вміти використати на практиці методики дослідження поведінки суб’єктів цільових ринків (споживачів, конкурентів, постачальників тощо) і на основі отриманих результатів здійснити прогнозування збуту продукції підприємства;

- вміти розробити маркетингові стратегії і тактичні заходи діяльності підприємства, адаптовані до умов ринку;

- вміти провести SWOT-, PEST-, SLEPT-, ABC-, GAP-аналіз, портфоліо- та івент-аналіз діяльності підприємства, на основі отриманої інформації запропонувати відповідні управлінські рішення;

- вміти розробити конкретні маркетингові програми діяльності підприємства;

- продемонструвати обізнаність у формуванні товарних, цінових, комунікаційних і розподільних політик підприємства, управління його товарним асортиментом і номенклатурою продукції;

- вміти налагодити та управляти інформаційно-комунікаційними процесами підприємства;

- вміти планувати канали розподілення, організувати збут продукції та ефективно управління ними;

- вміти створити та використати на практиці систему контролю за маркетинговою діяльністю підприємства.

Тренінгові завдання.

Основні вміння і навички фахівця з маркетингу можна перевірити під час виконання ним тренінгових завдань і розробки управлінських рішень за наступними напрямками:

1. Проведення маркетингових досліджень, інтерпретація отриманої інформації і розробка управлінських рішень;

2. Розробка плану маркетингу з визначенням прогнозної ефективності діяльності підприємства;

3. Розробка медіа-плану та розрахунок бюджету маркетингу і реклами.

Що стосується реалізації вміння провести маркетингові дослідження, доцільно взяти за основу наведені нижче принципи маркетингового дослідження. Наприклад, здійснити маркетингове дослідження регіонального ринку праці з метою виявлення можливостей власного працевлаштування.