Професійна підготовка фахівців сфери фінансів

Сучасні умови розвитку суспільства, демократичні перетворення, економічні та наукові реформи потребують висококваліфікованих фахівців у різних галузях економічної діяльності. Нині до молодих фахівців висувається цілий ряд вимог: вони повинні не лише мати достатньо високий рівень теоретичної та практичної підготовки, але бути соціально зрілою людиною, зберігати високу ефективність в умовах невизначеності та швидко адаптуватися до постійних змін умов середовища праці [1].

Вибір професії – один з найважливіших кроків у житті. Від того, чи правильно було обрано життєвий шлях, залежить суспільна цінність людини, задоволення роботою, фізичне та психологічне здоров’я. Чим вдаліше обрана професія, тим вища віддача у праці, тим більше можливостей для всебічного розвитку особистості та побудови успішної кар’єри. Невдалий же вибір професії призводить до небажаних наслідків: низької продуктивності праці, помилок і браку в роботі, невдалої кар’єри, безробіття, незадоволення собою та пригніченого стану людини (психічні розлади), матеріальних затрат на переучування та перекваліфікацію [2].

Людина у своєму професійному житті проходить декілька стадій розвитку: вибір професії → навчання → одержання робочого місця → професійне зростання → підтримка індивідуальних професійних здібностей і т. д. [3].

Ринкове формування української економіки торкнулося перш за все необхідності формування та становлення фінансово-ринкової системи. Фінанси – це економічні відносини, пов’язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання функції та завдань держави і забезпечення умов сталого розвитку країни. Розвиток економіки потребує аналізу нагромадженого досвіду, виявлення еволюційних процесів та кроків до ринкових реформ, методів, принципів фінансування та інвестування підприємницької діяльності. Таким чином, постає завдання підготовки фахівців щодо здійснення фінансової діяльності в ринкових умовах господарювання. Не секрет, що багато спеціальностей, які раніше були престижними, зараз втратили свою актуальність. Але наявні спеціальності на які завжди буде попит, які є і будуть затребувані. До них відноситься спеціальність «Фінанси», яка задовольняє сучасні потреби суспільства. Високий рівень заробітної плати, комфортні умови праці, високий професійний рівень економістів-фінансистів забезпечує зростання попиту на них в нашій країні.

Зміна пріоритетів в економічній та фінансовій системах України, зміцнення фінансово-кредитного сектору, посилення його впливу на активізацію структурної перебудови та забезпечення соціально-економічного розвитку крани зумовили необхідність змін у змісті фінансової та фінансово-аналітичної роботи.

Фінансистами з давніх-давен називали людей, які володіли значними сумами грошових коштів і були дуже багатими. Сьогодні зміст цього слова зовсім інший: фінансист – це особа, яка розпоряджається фінансовими ресурсами підприємства, що зумовлює в сучасних умовах ведення бізнесу перетворення фінансиста на ключову фігуру в будь-якій галузі господарської діяльності. Важливість і необхідність цієї професії для суспільства є об’єктивною: фінанси – основа економіки будь-якої країни, і професійне управління фінансами приносить користь усьому суспільству в цілому.

Фахівці фінансового профілю можуть працювати в аналітичних, економічних, фінансових, інвестиційних службах компаній реального сектору економіки; у відділах корпоративних фінансів і в аналітичних службах компаній фінансової галузі; в консалтингових компаніях, які спеціалізуються на управлінському та фінансовому консалтингу і оціночній діяльності; у фінансово-аналітичних агентствах, в аналітичних центрах, які займаються питаннями економічної політики та розвитку вітчизняного і міжнародного бізнесу, в академічних організаціях (інститути, лабораторії) та університетських кафедрах і центрах, які розробляють і вдосконалюють засади управління корпоративними фінансами та ін. Останнім часом спостерігається активізація професійної діяльності фінансистів у сферах консалтингу, прогнозування та аналізу [4].

Виходячи з традиційного підходу до визначення категорії «фінанси підприємств» як сукупності економічних відносин, пов’язаних із формуванням і використанням грошових доходів і нагромаджень підприємств, а також контролем за формуванням, розподілом і використанням цих доходів і нагромаджень [5], до фінансово-економічного сектору підприємства можна віднести підрозділи бухгалтерії, планово-економічного відділу, відділу праці та зарплати, відділу калькуляції продукції, а також інвестиційні та інші фінансові служби. Аналіз науково-методичних підходів до трактування сутності поняття «фінансова робота на підприємстві» (табл. 6.1) дозволяє зробити висновок, що фінансова робота складається з процедур різного рівня складності та відповідальності. Окрім того, фінансова робота виконується на двох рівнях:

• прийняття фінансових рішень за перспективами розвитку підприємства і поточної діяльності; залучення джерел інвестування та їх використання; проведення фінансової політики;

• здійснення фінансових розрахунків; оформлення фінансових документів; складання фінансової звітності тощо.

Таблиця 6.1