Сплата підприємствами непрямих податків

Практика оподатковування використовує кілька видів непрямих податків - універсальні та специфічні.

Універсальні акцизи відрізняються від специфічних тим, що мають ширшу базу оподаткування та уніфіковані ставки. Практика оподатковування знає три види універсальних акцизів, а саме: податок з продажу; податок з обороту; податок на додану вартість.

Об'єктом оподаткування є не валовий оборот, а додана вартість. При цьому застосовуються уніфіковані ставки, що полегшує обчислення податку і контроль за його надходженням. Обчислення і стягнення податку на додану вартість потребує відповідного визначення об'єкта оподаткування - доданої вартості. Можливі два способи ії обчислення: заробітна плата + прибуток; виручка від реалізації - матеріальні витрати. Цей податок набув значного поширення в європейських країнах.

Непрямі податки включають у ціни товарів, що реалізуються. Отже, ці податки є ціноутворювальним елементом і можуть суттєво впливати на загальний рівень цін. У відпускну ціну продукції підприємств виробничої сфери можуть бути включені два непрямі податки: акцизний збір і по­даток на додану вартість.

Акцизний збір, що включається в ціну, обчислюється: за став­ками у відсотках до обороту з продажу товарів; у твердих су­мах з одиниці реліалізованого товару (продукціі).

Податок на додану вартість, що включається в ціну, розра­ховується виходячи з відсоткової ставки податку до ціни вироб­ника і суми акцизного збору, включеного у відпускну ціну.

Сума акцизного збору, що включається в ціну, визначається у твердих сумах з одиниці товарів, що імпортуються, або за став­ками у вдсоткax до обороту, що включає митну вартість придба­них товарів.

Митна вартість придбаних товарів включає витрати: на їх придбання (контрактна вартість); на транспортування, вантаж­но-розвантажувальні роботи, страхування до перетину митного кордону; на сплату брокерських, агентських, комісійних та ін­ших видів винагород.

Податок на додану вартість, що включається в ціну, визна­чається у відсотках до обороту, що включає митну вартість при­дбаних товарів, ввізне мито, акцизний збір (якщо це підакцизний товар). Для обчислення ПДВ щодо імпорту в оподатковуваний оборот не включається оплата митних послуг.

Непрямі податки виконують в основному фіскальну функцію. Вони забезпечують формування доходів бюджету держави.

Реальними платниками непрямих податків є покупці (спожива­чі) товарів, робіт, послуг, у ціну яких можуть входити вказані по­датки. Отже, платниками можуть бути: фізичні особи (населення); юридичні особи; фізичні особи - суб'єкти господарської діяльно­сті; організації, установи, що не є суб' єктами господарювання.

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших nредметів, які переміщуються че­рез митний кордон країни. Це переміщення може бути пов'язане з увезенням або вивезенням товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну та регулювальну функції. Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється за перетину митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт є споживачі імпортованих товарів.