Аналіз організації виробництва

Оцінювання та аналіз організаційного рівня виробництва передбачають перш за все оцінку й аналіз спеціалізації та кооперування у виробництві. Оцінювання здійснюється за допомогою таких показників: коефіцієнти нелегальної, предметної та технологічної спеціалізації; широта номенклатури, тобто кількість видів, груп і типів виробів, що випускаються; коефіцієнт заводської спеціалізації (питома вага випуску основної продукції у загальному обсязі виробництва на підприємстві); питома вага уніфікованих, нормалізованих та стандартизованих деталей у загальному обсязі виробництва; коефіцієнт профілюючої продукції, тобто питома вага основної профілюючої продукції, за якою спеціалізується підприємство, у загальному обсязі випуску продукції тощо.

Оцінювання рівня кооперування виробництва здійснюється за допомогою таких показників: кількість підприємств, котрі виконують кооперовані поставки; кількість підприємств-суміжників, що кооперуються з головним підприємством; коефіцієнт кооперування, який визначається відношенням вартості вузлів, заготовок і напівфабрикатів, одержаних від спеціалізованих підприємств-суміжників, до собівартості товарної продукції; кількість найменувань матеріальних ресурсів, отриманих у результаті кооперації; коефіцієнт кооперованого постачання (відношення вартості кооперованих поставок до загальної суми матеріальних витрат) та ін.

Для проведення аналізу спеціалізації та кооперування виробництва застосовується інформація, що міститься у формах звітності щодо випуску продукції (форма № 1-НПП тощо).

Для оцінювання й аналізу організації виробництва використовуються також показники його концентрації та комбінування. Рівень концентрації виробництва можна характеризувати обсягом виробництва продукції на великих одиничних потужностях, а також кількістю високоекономічних значних одиниць машин й устаткування.

Показниками комбінування виробництва можуть бути кількість найменувань і обсяги виробництва поряд з основною продукцією супутна.

Організаційний рівень виробництва тісно пов’язаний з організацією праці на підприємстві та в його підрозділах.

При цьому слід мати уявлення про стан упровадження у виробництво заходів для наукової організації праці й розповсюдження колективних форм організації праці (кількість робітників, охоплених бригадами, кількість комплексних, спеціалізованих, змінних, цілодобових, госпрозрахункових, підрядних бригад).

Необхідний матеріал для аналізу можна знайти у планово-розрахункових і звітних документах відділу організації праці та заробітної плати підприємства.

Для визначення й оцінювання організаційного рівня виробництва на конкретному підприємстві вивчаються ступінь застосування передових прийомів і методів організації праці, дотримання трудової та технологічної дисципліни і т.п.

В аналізі використовується метод порівнянь фактичних показників ізбазовими.