Джерела інформації для економічного аналізу

Економічний аналіз базується на системі економічної інформації, що багато в чому визначає оптимальність управлінських рішень. Оптимальний інформаційний потік має низку принципів:

- об’єктивність (повинні бути відображені процеси виробництва, обороту, розподілу і споживання ресурсів);

- єдність;

- раціональність системи інформації;

- корисність інформації.

Необхідна для аналізу інформація являє собою сукупність відомостей, що характеризують досліджуваний об’єкт. Вона повинна бути накопичена, збережена, передана, систематизована й оброблена.

Для різних видів аналізу використовуються різні джерела інформації. Вони розподіляються на облікові й позаоблікові.

До облікових джерел інформації належать:

- бухгалтерський облік та звітність;

- статистичний облік та звітність;

- оперативний облік та звітність;

- вибіркові облікові дані.

У бухгалтерському облікові найбільш повно відбиваються й узагальнюються господарські засоби й господарські операції. В статистичному обліку відображають сукупність масових явищ і процесів. Оперативний облік проводиться за короткий проміжок часу, що дає можливість швидко втручатися в хід виробничого процесу. Вибіркові облікові дані дозволяють деталізувати інформацію.

Так, фінансово-економічний аналіз базується на використанні місячної, квартальної й річної бухгалтерської (Ф.1 «Баланс підприємства», Ф.2 «Звіт про фінансові результати», Ф.3 Звіт про рух грошових коштів», Ф.4 «Звіт про власний капітал» тощо) та статистичної звітності, а також оперативної звітності і вибіркових облікових даних. Поряд із типовими формами використовуються розшифрування звітних показників примітки до фінансових звітів.

Техніко-економічний аналіз базується на бухгалтерській і статистичній звітності (про виробництво, основні фонди, матеріальні ресурси й ін.), а також на техніко-виробничих та економічних показниках (характеризують склад, стан і використання устаткування, виробничих потужностей, технічний рівень продукції, що випускається тощо); ці показники надходять в основному від технічних служб та виробничих підрозділів підприємства.

Позаобліковими джерелами інформації є:

- матеріали ревізій, зовнішнього і внутрішнього аудиту;

- матеріали перевірок, проведених податковою службою;

- матеріали зборів і нарад, проведених у трудовому колективі;

- матеріали засобів масової інформації;

- відомості покупців, постачальників, кредитних органів та інших організацій;

- матеріали лабораторних досліджень тощо.

Доброякісність аналізу багато в чому залежить від якості звітних матеріалів. Тому перед тим, як користуватися інформацією, варто переконатися в її достовірності. При перевірці якості звітності варто керуватися «Практичним посібником по перевірці погодженості показників типових форм звітності підприємства». Метою перевірки звітних даних є встановлення: правильності оформлення звітів, повноти звітних матеріалів, правильності підрахунків і обчислень; повноти, якості та термінів проведення інвентаризації, правильності віддзеркалення її результатів в обліку; правильності показників звітності про платежі до бюджету.

Перевірка на достовірність здійснюється за такими напрямами:

1) перевірка планово-розрахункових показників із погляду їх ув’язування і взаємної погодженості в різних формах планів;

2) перевірка звітності шляхом:

а) перевірки дотримання правил укладання звітності;

б) перевірки погодженості показників різних форм звітності в результаті зіставлення їх і застосування таблиць ув’язувань річного звіту за формами, розроблюваними Мінфіном;

в) логічного контролю достовірності та реальності аналізованих показників;

3) порівняння показників аналізованого підприємства з показниками інших підприємств, що знаходяться в господарських зв’язках із ним;

4) перевірка стану обліку шляхом проведення документальних ревізій.