![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Вимірюють ширину і довжину площини сколювання штангенциркулем з похибкою не більше 0,1 мм. Встановлюють зразок у допоміжне пристосування, ставлять його на опорну плиту преса і підводять рухому опору до контакту зі зразком. Навантажують зразок рівномірно, зі швидкістю 40 кН за хвилину. Відхилення від вказаної швидкості повинно бути в межах ±25%. Руйнівне навантаження вимірюють з похибкою не більше 1%. Після випробування визначають вологість деревини.
Границю міцності при сколюванні вздовж волокон визначають за формулою, наведеною в п.16.3:
Границю міцності при даній вологості кожного зразка (МПа) необхідно перерахувати на вологість за формулою:
,
де – границя міцності деревини з вологістю в момент випробування, МПа;
– коефіцієнт зниження міцності деревини на стиск при сколюванні за рахунок вологості, що дорівнює 0,03 для всіх порід;
W – вологість зразка деревини в момент випробування, %.
Результати випробувань заносять до таблиці 16.3.
Таблиця 16.3
Визначення границі міцності при сколюванні вздовж волокон
№ зраз-ка | Порода дере-вини | Розміри площини, мм | Площа сколю-вання, ![]() | Руйнівне наванта-ження, ![]() | Воло-гість, ![]() | Границя міцності при сколюванні, МПа | ||
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | |||||
Середнє значення: |
Висновок повинен містити порівняння отриманих даних з даними довідкової літератури та раціональні галузі використання виробів з деревини.
Лабораторна робота № 17
Визначення властивостей жаростійкого бетону
Короткі відомості
Жаростійкий бетон відноситься до спеціальних видів бетону, який здатний зберігати в заданих межах основні фізико-технічні і термо-механічні властивості при тривалій дії високих температур.
Жаростійкі бетони можуть бути особливо важкими, важкими, легкими або полегшеними, ніздрюватими. Їх отримують на основі як гідравлічних, так і повітряних в’яжучих речовин: портландцементу з тонкомеленими домішками, шлакопортландцементу, глиноземистого і високоглиноземистого цементів, рідинного скла з отверджувачем, фосфатної зв’язуючої речовини, лужного цементу.
В якості тонкомелених добавок, дрібного та крупного заповнювачів застосовують матеріали, які мають сталі характеристики в умовах високих температур: керамзитовий гравій, аглопоритовий щебінь, вермикуліт, шамот, мулліт, кварцит та інші.
Головними характеристиками жаростійкого бетону є:
- середня густина;
- міцність на стиск:
марочна – після твердіння в пректному віці; контрольна – після сушіння при t = 105…1100С; залишкова – після нагрівання при t =8000С (за цим показником встановлені класи: В 1… В 40, для яких границя міцності при стиску знаходиться в межах 0,8…50 МПа);
- максимально-допустима температура застосування, яка визначається за показником 4…40% деформації зразка за умов сталого навантаження 0,2 МПа (за цим показником жаростійкі бетони поділяють на класи:
И3-И18, температура застосування яких знаходиться в межах t =300…18000С);
- термічна стійкість – здатність витримувати градієнт температур (t =200С [повітря або вода] – t =8000С) (за цим показником встановлені класи: Т 15… Т 140, тобто від 5 до 40 водних термозмін або Т 25- Т 225, тобто від 5 до 25 повітряних термозмін);
- вогнева усадка, яка визначає збільшення (+) або зменшення (-) розмірів зразків бетону за умови нагрівання до максимально допустимої температури застосування.
Метою роботи є вивчення методів випробування жаростійких бетонів.
Дата публикования: 2015-03-26; Прочитано: 241 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!