Порядок виконання роботи. У чашу для замішування висипають попередньо зважену наважку порошку цементу (400 г), виливають визначену кількість води ( вона може складати 2228% від маси

У чашу для замішування висипають попередньо зважену наважку порошку цементу (400 г), виливають визначену кількість води (вона може складати 22...28% від маси цементу), витримують приблизно 30 секунд і потім ретельно перемішують протягом 5 хвилин лопаткою. Кільце приладу Віка заповнюють цементним тістом і ущільнюють постукуванням об стіл. Надлишок тіста зрізають ножем урівень з краями форми. Товкачик приладу Віка опускають у дотик з поверхнею тіста посередині та фіксують положення стопорним гвинтом. Звільняють товкачик відкручуванням гвинта і дають йому можливість вільно падати у цементне тісто протягом 30 секунд. Після цього фіксують положення товкачика та, якщо він не дійшов до дна на 5...7 мм, то отримане тісто вважається за тісто нормальної густоти, а кількість води відповідає водопотребі даного портландцементу. При невідповідній консистенції цементного тіста змінюють кількість води і повторюють випробування за наведеною методикою. Результати випробувань заносять до таблиці 6.3.

Таблиця 6.3

Визначення водопотреби цементного тіста

Висновок повинен містити порівняння отриманого результату з вимогами стандарту.

6.3. Визначення строків тужавлення

Строки тужавлення – це час, протягом якого цементне тісто (суміш цементу та води) втрачає свою пластичність, переходячи майже в твердий стан. Розрізняють початок тужавлення (початок втрати пластичності) і кінець тужавлення (повна втрата пластичності).

Матеріали: портландцемент, вода.

Прилади: чаша для замішування, лопатка для замішування, мірний скляний циліндр, ваги, прилад Віка з голкою, ніж, секундомір.