Список використаних джерел. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи, міжнародних і державного стандартів.

Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".

До цього списку включаються усі використані джерела, які розташовуються у такому порядку: вказуються розглянуті законодавчі та нормативно-правові акти в порядку ієрархії, згодом джерела монографічної, періодичної, довідкової літератури за алфавітом. Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Ці дані вказуються в кожному виданні.

Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо є два чи три автори, у переліку літератури подають спочатку прізвище та ініціали першого автора, а потім за назвою за косою лінією подають прізвища всіх авторів, починаючи з їх ініціалів. Назву місця видання необхідно подати повністю у називному відмінку; можна скорочувати назви тільки двох міст: Київ (К.), Москва (М.).

Дані про статтю із періодичного видання мають вказувати: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки, на яких розміщена стаття. Заголовок статті подається у тому вигляді, як вказано у періодичному виданні. Назву серії пишуть після скороченого слова "сер". Номери сторінок, на яких розміщена стаття, розділяють рискою, наприклад, С.32-39.