Конституційно-правовий статус людини і громадянина відображає закріплене в основному законі держави (конституції) становище людини і громадянина в суспільстві і державі

Цей статус обумовлюється, насамперед, існуючими у суспільстві відносинами власності і характером праці, формою державного правління і політичним режимом.

Структуру конституційно-правового статусу людини складають такі елементи:

• правосуб'єктність людини;

• його принципи;

• права і свободи людини і громадянина та гарантії їх реалізації (центральний елемент цього статусу);

• обов'язки людини та гарантії їх виконання.

Отже, конституційно-правовий статус людини - це сукупність правосуб'єктності людини, його принципів, прав, свобод і обов'язків людини та їх гарантій.

Конституційно-правовий статус громадянина, крім названих елементів, включає також певний зв'язок між людиною і державою, із якого випливають додаткові права, свободи й обов'язки особи та їх гарантії.

Певні особливості має конституційно-правовий статус іноземця і особи без громадянства. Він також означає сукупність елементів, що складається із правосуб'єктності людини, принципів, прав, свобод і обов'язків людини та їх гарантій, але, крім того, включає, по-перше, деякі додаткові права і свободи іноземця та особи без громадянства, що випливають із тимчасового правового зв'язку з державою, їх додаткові обов'язки, гарантії цих прав, свобод та обов'язків і, по-друге, що стосується лише іноземця, - наявність певного правового зв'язку між ним та іноземною державою, що не може ігноруватися державою перебування.

Конституційна дієздатність - це здатність людини і громадянина своїми діями набувати для себе конституційних прав та свобод і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе конституційні обов'язки, самостійно їх виконувати і нести відповідальність за їх невиконання (наприклад, конституційний обов'язок сплачувати податки несуть особи, які реалізували своє право на працю або на підприємницьку діяльність).

Права людини - це її правові можливості.

Права і свободи людини і громадянина окреслюють певну сферу автономного існування індивіда, його життєдіяльності як члена суспільства. Ці правові можливості мають розцінюватися як своєрідні юридичні блага, зміст яких полягає у встановленні і гарантуванні певних меж свободи чи несвободи особи.

Конституцією України закріплено такі обов’язки людини та громадянина:

• захист Вітчизни;

• захист незалежності та територіальної цілісності України;

• шанування державних символів України;

• обов’язок не чинити шкоди природі, культурній спадщині;

• обов'язок відшкодовувати завдані збитки;

• обов’язок спланувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (при тому всі громадяни щорічно зобов’язані подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік);

• обов’язок неухильно дотримуватись Конституції та законів України;

• обов'язок не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей (ст. 65-68);

• обов’язок виконувати судові рішення (ст. 124, 129, 150);

• обов’язок знати закони (ст. 68);

• обов’язок набути загальну середню освіту (ст.53);

• нести обов’язки у сім’ї, піклуватися про дітей та про непрацездатних батьків (ст. 51)