Система законодавства: поняття та структура

В широком смысле этого слова система законо дательства характеризуется как система нормативно-правовых актов.

В узком смысле система законодательства опре ся как система законов.

Распространенной дефiнiцiею системы законодательства является характеристика ее как системы всех упорядоченных определенным образом нормативно-правовых актов определенного государства. А если это система, то она имеет свою структуру (т.е. внутреннюю организацию упорядоченных нормативно-правовых актов).

Структура системы законодательства делится на два основных вида.

1. Отраслевой. Области законодательства могут:

а) совпадать с отраслями права (например Уголовное, семейное законодательство);

б) в основном совпадать с пiдгалузямы права (автор ское, изобретательских, бюджетное законодательство);

в) в определенной части совпадать с несколькими отраслями права (морское законодательство, законодательство об охране приро ды).

Следовательно, количество отраслей законодательства превышает умы кiсть отраслей права.

2. Субординацiйний, или иерархической. Этот вид предус ет распределение нормативно-правовых актов по юридической силе (законы, указы и т.п.).

Систему законодательства следует отличать от системы права. Между ними есть существенные отличия. Это выражается прежде всего в том, что первичным элементом системы законодательства выступает нормативно-правовой акт, а первичным элементом системы права - норма права. Кроме того, законодательство по объему материала, содержащегося в нем, шире систему права, поскольку включает в себя положения, которые в собственном смысле не могут быть отнесены к правовой нормы (разнообразные определения, программные положения, указiвкы на цели и мотивы издания актов и т.п.).

Таким образом, система законодательства - это его струк тура, которая характеризуется, с одной стороны, органично единством всех действующих в государстве нормативно-правовых актов, а с другой - делением на области и институты законодательства.

Між системою права і системою законодавства є відмінності. Вони спостерігаються в структурних елементах, змісті, обсязі.

1. Система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню будову права, а система законодавства є видимою, зовнішньою формою системи права.

2. Система права є сукупністю правових норм, а система законодавства - сукупністю нормативно-правових актів.

3. В системі права норми права логічно розподілені за галузями, підгалузями та інститутами. Як правило, норми галузей права - будівельний матеріал, із якого (у різному наборі та різному поєднанні) складається конкретна галузь законодавства. Можливим є варіант, коли галузь права є, а галузі законодавства - немає (фінансове право, право людини на соціальне забезпечення та ін.). У цьому випадку галузі права не кодифіковані, а нормативний матеріал розосереджений по кількох правових актах, які потребують на уніфікацію.

У системі законодавства нормативно-правові акти об'єднані за галузями законодавства, які поділені на інститути законодавства. Галузі законодавства створюються як з урахуванням галузевого принципу, так і без його врахування: галузь законодавства може містити норми різних галузей права (комплексні галузі) або створюватися на підґрунті інституту або підгалузі права. Можливим є варіант, коли галузь законодавства існує без галузі права (митне законодавство та ін.).

4. Система права складається з галузей права, які мають свій предмет і метод правового регулювання, а система законодавства включає галузі законодавства, в яких відсутній метод регулювання, а предмет регулювання не завжди однорідний, як у галузей права.

5. Система права має лише галузеву, горизонтальну будову, а система законодавства може мати будову і горизонтальну (галузеве), і вертикальну (ієрархічне). У федеративних державах іс-нує законодавство федерації і законодавство її суб'єктів (вертикальна будова).