Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Юрисдикція щодо справ окремого провадження



Ч.1 ст.234 ЦПК 1. Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав і інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Загальним об'єктом судового захисту в окремому провадженні виступає: законний інтерес, а предметом судової діяльності – встановлення юридичних фактів або станів
Відмінність окремого провадження від позовного провадження.
На відміну від позовного провадження, де діяльність суду має, так би мовити, розрішальний характер (вирішується спір про право), в окремому судовому провадженні – установчий характер (встановлюються юридичні факти та стани). Фактично суд в межах цивільного судочинства здійснює різні функції. У зв'язку з цим деякі науковці правильно вважають, що в окремому провадженні цивільного процесу відсутні правосудні начала і воно не може бути віднесено до правосуддя, оскільки не пов'язано з розв'язанням спорів про право. Намагання законодавця віднести справи окремого провадження до юрисдикції цивільних судів не відповідають предметній характеристиці судової влади, адже предметом судового розгляду в цивільному процесі можуть бути тільки справи по спорах щодо захисту суб'єктивних прав. Установлення фактів, що мають юридичне значення, як юридична діяльність за своєю спрямованістю є управлінською, а не правосудною. Розгляд справ окремого провадження пов'язаний із здійсненням, так би мовити, “судового управління” у випадках, коли законодавець покладає на суд не властиву йому функцію встановлення тих чи інших обставин без вирішення спору про право. Законодавець виходить із доцільності цього, покладаючи встановлення юридичних фактів на суддю (суд), який має спеціальний правовий статус суб'єкта судової влади, та поширюючи на процедуру цих справ форму цивільного процесу. Таким чином, окреме провадження як унікальне явище є сурогатом судового провадження, феноменом у структурі цивільного судочинства.
Ч.2,ч.3 Ст.234 ЦПК 2. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; (Пункт 10 частини другої статті 234 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4565-VI від 22.03.2012) 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. 3. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом. 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. 3. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Ч.6 ст.235 ЦПК 6. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Наслідки виникнення спору про право в порядку окремого провадження.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р.№5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” У п.3 ППВСУ зазначено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення факту пов’язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні.
1)Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.  
 
Ч.1,ч.2 ст.36 ЦК. Стаття 36. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи 1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. 2. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. (Ч.2 ст.36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4416-VI від 21.02.2012
Ч.5 ст.32 ЦК 5. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.
Ч.1 ст.39 ЦК Стаття 39. Визнання фізичної особи недієздатною 1. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
2)Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
 
Ч.1-ч.3 ст.35 ЦК Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності 1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини. 2. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. 3. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.
Неповнолітня особа, яка досягла шістнадцятирічного віку може звернутися до суду із заявою про надання їй повної цивільної дієздатності у випадках передбачених законом (розділом IV гл.3 ЦПК).  
3)Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відсутність громадянина в місці його постійного проживання може порушити інтереси інших осіб, що перебувають з ним у певних правовідносинах. З метою захисту інтересів названих осіб встановлено і судовий порядок визнання відсутньої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Так, в ст. 43 ЦК передбачено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання нема відомостей про місце її перебування. Фізична особа може бути оголошена в судом померлою, якщо в місці її постійного проживання нема відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропав безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, — протягом шести місяців. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. (частини. 1, 2 ст. 46 ЦК).
4) Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
В цій категорії справ законодавець також встановив виключне право суду розглядати ці справи (розділ 1У гл.4 ЦПК). Усиновлення -прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду (розділ 1У гл.5 ЦПК). З цього загального правила є виняток: усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України (ст.282 СК). Усиновлення допускається щодо дітей та виключно в їх інтересах. Посередницька, комерційна діяльність щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім’ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства забороняється (ст.216 СК). Усиновленою може бути дитина: малолітня (дитина до досягнення нею чотирнадцяти років) або неповнолітня (дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років). У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.
5) Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
Цивільним процесуальним законодавством дається не повний перелік справ про встановлення фактів, що підлягають юрисдикції суду. Суд розглядає справи про встановлення: родинних відносин фізичних осіб; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва в зв’язку з виконанням державних чи громадських обов’язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому, державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації факту народження органом державної реєстрації актів цивільного стану; смерті особи в певний час при неможливості реєстрації факту смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів цивільного стану, судовому розглядові в окремому провадженні не підлягають (ч.3 ст.256 ЦПК).
6)Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;
Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивіденів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, інщим особам (ст.1 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”). Цінні папери можуть бути іменними або на пред’ячвника. Відновлення втрачених іменних цінних паперів провадиться державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що випустили ці папери. Щодо цінних паперів на пред’явника, то будь – яка особа, яка втратила цінний папір на пред’явника або вексель може звернутися до суду з заявою про визнання їх недійсними і про відновлення її прав на втрачений цінний папір або вексель(розділ IV гл.7 ЦПК).
7) Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;
В судовому порядку розглядаються справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність (розділ IV гл. 8 ЦПК). Наприклад, безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана рішенням суду у комунальну власність (ч.2 ст.335 ЦК).   Згідно розділуIV глави 9 ЦПКв судовому порядку визнається майно безхазяйним. Безхазяйноює річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
8) Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою;
В порядку окремого провадження розглядаються справи про визнання спадщини відумерлою (розділ IV гл. 9 ЦПК). Згідно ст.1277 ГК у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд за заявою відповідного органу місцевого самоврядування визнає спадщину відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.  
9) Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
Так, згідно ст.279 ЦПК за умов, визначених Законом України “Про психіатричну допомогу”, суд може розглянути справу про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку і про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку. А психіатричний заклад може порушити справу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку, а також про продовження такої госпіталізації.  
10) Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
(Пункт 10 частини другої статті 234 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4565-VI від 22.03.2012) (див.розділ IV гл.11 ЦПК)
11) Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
(розділ IV гл.12 ЦПК)
Стаття 60. Банківська таємниця Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку,є банківською таємницею.

В порядку окремого провадження справи про розкриття банками інформації розглядаються у випадках, встановлених законом (ст.287 ЦПК).

Ч.3 ст.234 ЦПК 3. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи, які тільки поіменовані ЦПК, однак особливості їх розгляду визначені іншими актами законодавства. Такими є справи про: -надання права на шлюб (ст.23 СК); - розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК); - поновлення шлюбу після його розірвання (ст117 СК); - встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя (ст.119 СК) - та інші справи у випадках, встановленних законом (частина 3 ст.234 ЦПК).



Дата публикования: 2015-01-24; Прочитано: 1614 | Нарушение авторского права страницы



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.006 с)...