Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Стаття 17. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒


1. Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

2. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

(Статтю 17 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2979-VI від 03.02.2011)

Із змісту статті 15 ЦПК,а також ст.17 ЦПК випливає, що суди розглядають, перш за все, справи по спорах про право. Справи, де відсутній спір про право, законодавець виключає із судової юрисдикції чи встановлює спрощений порядок їх розгляду. В справах окремого провадження, оскільки в них відсутній спір про право, порядок їх розгляду судами дещо спрощений. Н:До ведення державних органів РАЦС віднесені справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке не має дітей (ст. 106 СК України). Заяви громадян, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності розглядають відповідні відповідні органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування (ст.118 Земельного кодексу України- зміни від 02.07.2013!!!).
Питання про можливість судового розгляду.
Для вирішення питання про можливість судового розгляду справи наявність спору про право є обов’язкова, оскільки звернення до суду в порядку позовного провадження за захистом свідчить про наявність спору про право цивільне. Відсутність спору про право між сторонами унеможливлює звернення до суду.    
Судова практика.
Так, гр. К. звернувся з позовом до будівельно-монтажного управління Кримської споживспілки про зобов”язання виконати договір. Позивачка зазначила, що рішенням виконкому Сімферопольської міської ради будівельно-монтажному управлінню було дозволено провести реконструкцію будинку у м. Сімферополі з надбудовою двох-трьох поверхів. В зв’язку з цим вона уклала з будівельно-монтажним управлінням договір, відповідно до якого сплатила гроші з тим, щоб після здійснення реконструкції їй було надано двокімнатну квартиру. Посилаючись на те, що відповідачі не виконали умов і поселили в квартиру інших мешканців, позивачка просила суд зобов'язати їх виконати договір. Відмовляючи в прийнятті позовної заяви суддя Центрального р-ну м. Сімферополя послався на те, що К. пред'явила позов про зобов'язання відповідачів надати їй жилу площу в реконструйованому будинку, а вирішення цього питання до повноваження суду не входить. Проте погодитися з таким висновком не можна. Як видно із справи позивачка свої вимоги обґрунтовувала наявністю укладеного між нею та будівельно-монтажним управлінням договором, обов'язки по якому відповідачі не виконали. Отже, в даному разі йшлося не про розподіл жилої площі, що не підлягає судовому розгляду, а про порушення спору про право цивільне, який підвідомчий суду.

Таким чином, наявність спору про право слід розглядати як одну з ознак, яка характеризує судову юрисдикцію, а юрисдикційний процес – це процес по розгляду правового спору. Спір про право є базовим поняттям юрисдикційного процесу і цивільного процесу зокрема.

Спір потрібно розрізняти як явище:

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒


Дата публикования: 2015-01-24; Прочитано: 284 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!

studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.01 с)...