Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини

èВимоги принципу законності, як зазначалося, направлені і на правильне застосування судом норм процесуального права і здійснення учасниками цивільного процесу своїх процесуальних прав відповідно до процесуальної форми і належне виконання ними процесуальних обов'язків. При цьому провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій,розгляду і вирішення справи. Закон, який установлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі (ст. 2 ЦПК). Тобто принцип законності в цьому відношенні означає дотримання цивільної процесуальної форми в цілому.

Судова практика

Так, рішенням Київського районного суду м. Сімфе­рополя від 8 травня 2001 р. в задоволенні позову відмовлено. Судова колегія в цивільних справах Верховного суду Автономної Республіки Крим 22 серпня 2001 р. зазначене рішення скасувала і постановила нове — про задоволення позовних вимог С. У касаційній скарзі представник Б. просив скасу­вати рішення судової колегії в цивільних справах Вер­ховного суду Автономної Республіки Крим і направи­ти справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуаль­ного права. Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга підлягає задово­ленню з таких підстав. Відповідно до змін, одночасно внесених у Закон від 5 червня 1981 р, № 2022-ХІ «Про судоустрій Ук­раїни», Верховний суд Автономної Республіки Крим набув статусу апеляційного суду і за новою процеду­рою з 10 липня 2001 р, повинен був переглядати су­дові рішення згідно з гл. 40 ЦПК 1963 р., якою передбачено порядок розгляду справ судом апеляційної інстанції. Проте Верховний суд Автономної Республіки Крим, розглядаючи 22 серпня 2001 р. скаргу С. на рішення Київського районного суду м, Сімферополя, змін до ЦПК не врахував і нового процесуального закону не застосував. Як вбачається, апеляційний суд скасував рішення першої інстанції і постановив нове, розглянувши справу без дотримання процедури, передбаченої гл. 8 ЦПК і ст. 15 ЦПК, і таким чином грубо порушив процесуальні права сторін.

Що стосується осіб, що беруть участь у справі, та інших учасників цивільного процесу, то вимога принципу законності означає належне здійснення ними своїх процесуальних прав (для осіб, що беруть участь у справі) та виконання процесуальних обов'язків (для осіб, що беруть участь у справі, та інших учасників процесу). Відповідно до ч.3 ст. 27 ЦПК особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. Добросовісне здійснення прав означає заборону зловживання процесуальними правами, тобто неможливість задовольняти своїх інтереси «за будь-яку ціну». Тому процесуальні права повинні реалізовуватися відповідно до їхнього законного призначення, а не всупереч йому. Зловживання правом може виявлятися в пред’явленні безпідставного позову, систематичній протидії правильному й швидкому роз’ясненню справи тощо. Що стосується виконання процесуальних обов'язків, покладених на учасників цивільного процесу, то за їх невиконання закон передбачає можливість застосування заходів процесуального примусу(ст. 91 ЦПК).