Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод)

Зародження феодалізму (6-8 ст) у Фр. мало такі ознаки:

- спадковий наділ перетворювався на алод - приватну власність невеликої сім’ї.

Ця власність вільно заповідалася, продавалася, купувалася без дозволу громади. Громада трансформув. у сусідську. З утвердженням прив. власності і зміцнення алоду розпочалося відчудження землі. Король роздавав із свого земельного фонду наділи графам, церкві, роздавав право на збирання держ. доходів. процес становлення залежн. селянства охопив рабів, колонів, вільновідпущених. Невеликі зем. власники переворювалися на залежних.

- У 8-9 ст відбувся переворот у франкському сусп., що прискорив створення феод. сусп. Гол. роль у війнах відігравали рицарі. Воїни-рицарі почали отримати пожиттєві зем. дарування - беніфіцій - за умови виконання військової служби і васальної присяги. Частину цих земель бенефіції віддавали свої васалам. Склалося бенефеціальне - умовне-службове, тимчасове землеволодіння, що грунтув. на васальних відносинах. Право власності на землю зберігалося за сеньйором, що надав її. Відмова від служби призводила до конфіскацї бенефіція.

В 9 ст. васальна служба була визнанна спадковою. Бенефіцій перетворився на феод. Формув. феодально зал. селянство. Цьому сприяли великі податки та примуси, борги, насильне захоплення громадських земель і алодів, натур. госп., війни. Перетвор. вільних селян на залежних і втрата ними землі відбувалася по-різному. Стали поширеними прекарські угоди, їх змістом було відчудження алоду дрібного землевласника на користь магната або церкви, а потім повернення його в користування селянинові. Спочатку в прекарських угодах вказувалися строки користування землею і розмір плати за це, поступово прекарії ставали спадковими, обумовлювалися сплатою ренти, панщинними роботами. Заг. ознаками селян була особиста, судова залежність від власн. землі.