Шляхи естетичного виховання школярів

Виділимо найбільш суттєві напрями естетичного виховання:

1. Оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навча­льних предметів. «У будь-якій науці, — зазначає К.Д. Ушинський, — більше чи менше існує естетичний елемент, передачу якого учням повинен мати на увазі наставник».

Особливе навантаження лежить на предметах художнього цик­лу: музиці, живопису, літературі. їх завдання — розвивати образне мислення, забезпечувати розуміння школярами прекрасного, ви­ховання естетичного ставлення до дійсності, включення дітей у ху­дожню дійсність.

Наприклад, музичне виховання школярів дозволяє вводити їх у світ музичного мистецтва, знайомити з музичною культурою народів, що формує інтерес і любов до високохудожньої музики, сприяє збагаченню індивіда знаннями законів музичного мистецтва, необхідними для розуміння його сутності, формуванню смаку, музичних здібностей, виробленню навичок і вмінь, які дозволяють школярам бути активни­ми слухачами, вмілими виконавцями, а в окремих випадках — твор­цями музики. Торкаючись емоційної сфери людини, музика впливає на формування її моральних і естетичних смаків та ідеалів.

Образотворче мистецтво дозволяє не тільки знайомити школя­рів зі специфічним видом мистецтва, яке має свої засоби, свою мову, розширюючи тим самим знання і уявлення про мистецтво, але й включати учнів у художню діяльність з урахуванням віку дітей і особливостей розвитку їх особистості. Практична діяль­ність поєднує традиційну роботу на площині (малювання) з навичками об'ємно-просторового зображення і художньої орієн­тації середовища (ліплення, художнє конструювання, архітекту­ра). Художні знання розглядаються як частина художньої куль­тури людини і як засіб формування духовної культури.

Художня література є найбільш освоєним масовою школою за­собом формування естетичної культури школярів. Вивчення літе­ратури в школі сприяє виробленню в учнів критеріїв оцінки худож­ніх творів, дозволяє включати школярів у творчу художню діяль­ність, вчить їх сприймати прекрасне у природі, музиці, живописі, висловлювати свої судження про те, що сприйняли.

Особливе місце в системі естетичного виховання займає укра­їнське народознавство, яке дозволяє знайомити школярів з духов­ними надбаннями народу: піснею, казкою, образотворчим мистецт­вом, фольклором, виробами народних умільців, обрядами, звича­ями.

2. Великі можливості на формування естетичної культури шко­лярів має організація факультативів. У деяких школах факультативно введено курс «Світова художня культура», в якому вивча­ються питання літератури, музики, образотворчого мистецтва, те­атру, кіномистецтва. При цьому програма передбачає синхронне визначення вказаних напрямів, що дає можливість встановлювати зв'язки між предметами гуманітарного циклу, визначити роль, місце українського мистецтва у світовому просторі.

3. Естетичне виховання у позакласній та позашкільній роботі. Основні завдання позакласної та позашкільної роботи — це: а) залучення школярів до прекрасного; б) ознайомлення їх з тво­рами мистецтва; в) організація естетичної діяльності дітей.

Одні форми роботи охоплюють великі групи учнів, інші — за­довольняють їх індивідуальні запити, нахили, інтереси: мистецт­вознавчі гуртки любителів живопису, музики, літератури та ін.; лекторії, класи любителів мистецтва, шкільні лялькові театри, дра­матичні гуртки; олімпіади, конкурси, виставки, огляди талантів; організація і функціонування малих художніх музеїв.

Одні форми тісно пов'язані з навчальними предметами, по­глиблюють і поширюють естетичну підготовку учнів, інші ж фор­ми є новими: календарні українські свята, різноманітні ярмарки, «козацькі змагання» тощо.

4. Великі можливості впливу на формування естетичної куль­тури школярів має сім'я, але, на жаль, на базі мистецтва явно недостатньо спілкування дітей і батьків у сучасних умовах життя суспільства.

5. Спонукання школярів до естетичного самовиховання.

У цілому в школі необхідна система естетичного виховання, що охоплює різні боки формування особистості через навчання, працю, суспільну діяльність, дозвілля, спілкування з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Так, наприклад, підлітки намагаються не тільки сприймати прекрасне, але й передавати свій емоційний стан, хоча часто не можуть висловити свої почуття. Окремі школярі-підлітки прояв­ляють свої здібності в тому чи іншому виді мистецтва, але в основ­ному вони наслідують дорослих і нерідко переймають у них пога­ний смак в одязі, поведінці тощо.