Системний та ситуаційний підходи в управлінні міжнародною конкурентоспроможністю

управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, спрямоване на максимально можливе задоволення потреб споживачів, випередження конкурентів у досягненні поставлених цілей економічної діяльності підприємства та та постійне підвищення ефективності функціонування підприємства, можна визначити як складову менеджменту підприємства, що спрямовується на формування, розвиток і реалізацію конкурентних переваг та забезпечення життєдіяльності підприємства як суб’єкта міжнародної економічної діяльності. Воно спрямоване на подолання або обмеження кількості негативних чинників впливу на рівень конкурентоспроможності підприємства шляхом формування захисту проти них, використання позитивних зовнішніх чинників впливу для нарощування та реалізації конкурентних переваг підприємства, відтворення та нарощування конкурентоспроможності підприємства на основі розвитку його ключових компетенцій, ринково-рподуктової та просторово-часової його адаптації до змін зовнішнього середовища, забезпечення гнучкості управлінських дій та рішень, їх синхронізації з динамікою дії негативних та позитивних чинників конкуренції на певному ринку. Серед домінуючих концепцій управління підприємством виділяють наступні: системний, маркетинговий, динамічний, ситуаційний, процес ний та ресурсний підходи. Зупинимося детальніше на двох із них.

Отже, системний підхід передбачає, що управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства базується передовсім на використанні системного підходу, згідно якого підприємство розглядається як складна динамічна соціотехнічна відкрита та не детермінована економічна одиниця. Суб'єкт управління має чітко уявляти основні функціональні елементи підприємства як системи, враховувати їх роль у формуванні нових топ-характеристик та конкурентних переваг підприємства. Використання системного підходу в управлінні міжнародною конкурентоспроможністю підприємства дозволяє виявити характеристики діяльності підприємства і взаємозв'язки між ними, розвиток яких забезпечує досягнення ефекту важеля і синергії.

В межах ситуаційного підходу до управління МКП увага зосереджується на застосуванні специфічних прийомів та методів управління МК конкретного підприємства, враховуючи конкретні економічні фактори та ринкову ситуацію, які впливають на рівень конкур-ті підприємства в конкретний період часу. використовується лідерами міжнародного бізнесу починаючи з 60-х років XX ст. Цей підхід, не відкидаючи концептуальних положень традиційних шкіл управління, акцентує увагу на застосуванні специфічних прийомів та методів управління міжнародною конкурентоспроможністю конкретного підприємства — об'єкта управління, тобто набір обставин, які впливають на рівень конкурентоспроможності підприємства в конкретний період часу.