Умови визначення проектного грошового потоку

Понятійний апарат. Грошовий потік, грошові притоки, грошові відтоки, ординарний грошовий потік, неординарний грошовий потік, чистий грошовий потік, дисконтований чистий грошовий потік, кумулятивний грошовий потік, дисконтований кумулятивний грошовий потік, операційний грошовий потік, приріст чистих капітальних витрат, приріст чистого робочого капіталу, приростний грошовий потік.

Список рекомендованої літератури [20], [26], [27], [32], [34], [36], [40], [41], [50], [56], [57], [61], [65], [69], [72], [81], [82], [83].

6.1. Поняття і методика розрахунку грошового потоку.

Основним результатом проекту є грошовий потік. Практично будь-який результат проекту можна виразити у вартісній формі, а, отже, за будь-яким проектом можна порахувати грошовий потік.

Грошовий потік – це різниця між притоками грошових коштів і їх відтоками впродовж певного періоду часу.

Грошові притоки – це надходження грошових коштів. Наприклад, притоком є виручка від реалізації, отримана орендна плата, зменшення запасів.

Грошові відтоки – це витрачені грошові кошти. Наприклад, до відтоків відносяться витрати на виробництво і реалізацію продукції, придбання устаткування і так далі

Загальний грошовий потік підприємства відображає ефективність діяльності всього підприємства і складається з:

Грошового потоку по активах – загальна сума грошового потоку кредиторам і акціонерам.

Грошового потоку кредиторам.

Грошового потоку акціонерам.

Грошовий потік по активах можна розділити на три складові частини - операційний грошовий потік, приріст чистих капітальних витрат, приріст чистого оборотного капіталу.

CF_t = OCF_t - NC_t - NWC_t, (6.1)

де CF_t - грошовий потік в році t;

OCF_t - операційний грошовий потік в році t;

NC_t - приріст чистих капітальних витрат в році t;

NWC_t - приріст чистого робочого капіталу в році t.

Грошовий потік може бути ординарним і неординарним.

Ординарний грошовий потік за проектомреалізується у тому випадку, коли негативний грошовий потік планується тільки в нульовому році, а в подальші роки грошові потоки будуть позитивними.

Неординарний грошовий потік характеризується нерівномірним чергуванням негативних і позитивних грошових потоків.

Грошові потоки різних років не можуть бути підсумовані - спочатку їх необхідно продисконтувати для того, щоб привести до зіставного вигляду, врахувати зміну вартості грошей в часі.

Дисконтований грошовий потік(Discounted Cash Flow, DCF) – це грошовий потік, приведений до нульового року за допомогою дисконтування.

(6.2)

де DCF_t - дисконтований грошовий потік в році t;

CF_t - грошовий потік в році t;

r – ставка дисконтування в коефіцієнтній формі.

Залежно від призначення грошового потоку і особливостей його розрахунку іноді виділяють окремо чистий грошовий потік (Net Cash Flow, NCF), дисконтований чистий грошовий потік (Discounted Net Cash Flow, DNCF), кумулятивний грошовий потік, кумулятивний дисконтований грошовий потік.

Чистий грошовий потік (NCF) – це грошовий потік, що відображає рух грошових коштів і що показує наскільки притоки грошових коштів перевищили відтоки (або навпаки), але що не враховує схему фінансування, яку буде використано. Чисті грошові потоки зазвичай негативні на початку проекту, а надалі стають позитивними. Як правило, саме чисті грошові потоки за кожен рік проекту використовуються для розрахунків критеріїв ефективності проекту.

Дисконтований чистий грошовий потік(DNCF) – це чистий грошовий потік кожного року, який приведено за відповідною ставкою дисконтування.

(6.3)

де DNCF_t - дисконтований чистий грошовий потік в році t;

NCF_t – чистий грошовий потік в році t;

r – ставка дисконтування в коефіцієнтній формі.

Кумулятивний грошовий потік – це сума грошових потоків за всі роки, що передують року, в якому обчислюється кумулятивний грошовий потік, включаючи грошовий потік цього року. Це грошовий потік наростаючим підсумком. Так, кумулятивний грошовий потік першого року розраховується як сума грошового потоку нульового року і грошового потоку першого року. А кумулятивний грошовий потік п'ятого року – сума грошових потоків з нульового року по п'ятий.

(6.4)

де CumCF_t – кумулятивний грошовий потік в році k;

CF_t - грошовий потік в році t.

Кумулятивний дисконтований грошовий потікв році t – це сума грошових потоків, кожен з яких приведено до зіставного вигляду за допомогою дисконтування, за t років.

Між прибутком і грошовим потоком дуже багато загального, але в той же час є і принципові відмінності.

1 Амортизація враховується як витрати при розрахунку прибутку, а при розрахунку грошового потоку – ні.

2 При розрахунку прибутку вигоди і витрати відбиваються у момент здійснення операції, а при розрахунку грошового потоку – у момент надходження грошових коштів або їх відтоку.

3 При розрахунку прибутку витрати на придбання устаткування частинами переносяться на собівартість, а при розрахунку грошового потоку – витрати враховуються повністю у момент оплати.

6.2. Визначення операційного грошового потоку.

Операційний грошовий потікOCF (Operating Cash Flows) - це грошовий потік, який є результатом щоденної роботи підприємства по виробництву і реалізації продукції, робіт або послуг.

Для розрахунку операційного грошового потоку необхідно визначити різницю між притоками від операційної діяльності і відтоками від операційної діяльності.

До притоків від операційної діяльностіOCIF (Operating Cash In-flows) відносяться:

§ виручка від реалізації продукції (робіт, послуг);

§ отримувана орендна плата;

§ отримувані ліцензійні платежі;

§ збільшення вигод (доходів) унаслідок реалізації проекту;

§ зменшення витрат унаслідок реалізації проекту.

До відтоків від операційної діяльностіOCOF (Operating Cash Out-flows) відносяться:

§ витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг);

§ податкові платежі;

§ зменшення доходів унаслідок реалізації проекту;

§ збільшення витрат унаслідок реалізації проекту.

Не дивлячись на схожість в методиці розрахунку операційного грошового потоку і методиці розрахунку прибутку від операційної діяльності, між ними існують і значні відмінності.

Так, значення має момент виникнення вигод і витрат. За правилами бухгалтерського обліку витрати і вигоди відбиваються у момент здійснення операції. Так, якщо було проведено відвантаження реалізованої продукції - дохід нараховується незалежно від того, було проведено оплату чи ні. При розрахунку операційного грошового потоку порядок обліку зворотний – незалежно від того, коли було здійснено операцію, вигоди і витрати враховуються у момент надходження грошових коштів.

Іноді ця відмінність не має значення, оскільки, як правило, грошовий потік розраховується за рік і станом на кінець року. Але іноді вибирається менший період розрахунку, або кошти так і не були перераховані, і тоді значення операційного грошового потоку змінюється.

Важливим моментом при розрахунку операційного грошового потоку є облік амортизації. Амортизація – це грошовий вираз зносу основних активів. Амортизаційні відрахування включаються в собівартість, а, отже, на суму нарахованої амортизації зменшується прибуток, що оподатковується і сума податку на прибуток підприємства.

Проте, не дивлячись на те, що амортизація відноситься до витрат, ніякого реального руху грошових коштів не відбувається. Рух відбивається лише в бухгалтерських документах, тобто це «віртуальний» рух. Тобто, амортизація не є грошовим відтоком за проектом, не включається до складу витрат проекту. Амортизація використовується тільки для того, щоб правильно розрахувати суму податку на прибуток підприємства.

Формування амортизаційного фонду на підприємстві можна вважати за застарілу традицію і на практиці реалізується рідко. Формування амортизаційного фонду було пов'язане з тим, що в одержавленій системі економіки СРСР, коли і підприємства і банки перебували в державній власності, створення амортизаційного фонду і зарахування його на особливий рахунок (як це передбачалося законодавством) справді давало змогу з певною підставою розглядати амортизаційні відрахування підприємства як джерело інвестицій. В умовах транзитивної або ринкової економіки, подібне перерахування коштів на особливий рахунок означало би для власників підприємств відволікання оборотних коштів. Таким чином, на даний час необхідності в створенні амортизаційного фонду немає.

Для результатів проекту також має значення те, який метод нарахування амортизації використовується для проекту – рівномірної або прискореної амортизації. Використання методу прискореної амортизації, як правило, є доцільнішим. Це обумовлено тим, що вартість грошей на початку проекту більше, ніж наприкінці, а, отже, зменшення суми податків на початку проекту вагоміше, ніж наприкінці.

Якщо за проектом передбачається заміна основних активів, які не були до кінця амортизовані, то як відтоки має бути враховано різницю між сумою податку з урахуванням амортизації старого устаткування і без амортизації старого устаткування.