Аналіз беззбитковості проекту

Стриктура витрат проекту

Всівитрати за проектом поділяються на інвестиційні та поточні.

До |інвестиційних належать витрати на інвестиції до основного капіталу (придбання землі, будівництво приміщень та споруд, купівля або оренда технології та обладнання), передвиробничі витрати та потреби в обіговому капіталі.

Поточні витрати — це витрати на випуск продукції, що містять витрати на придбання сировини, основних та допо­міжних матеріалів, оплату праці, загальнозаводські та накладні витрати.

Поточні витрати проекту належать до валових витрат, що враховуються як при розрахунку податку на прибуток підпри­ємств, так і при проектуванні грошових потоків. Розрахунок планових поточних витрат є однією з найскладніших процедур, що передбачає послідовне визначення кожної їх статті. Для цього необхідно дотримуватися певної класифікації поточних витрат.

Поточні витрати поділяють на прямі та непрямі (залежно від можливості віднесення витрат безпосередньо на одиницю продукції), а також на змінні та постійні (залежно від зміни витрат пропорційно обсягу виробництва).

Непрямі витрати у значно меншому ступені пов'язані з об­сягом виробництва, тому їх часто називають умовно-постійними. До таких витрат належать, приміром, витрати на освітлення цехів або на утримання канцелярії.

Непрямі витрати діляться на два підвиди: експлуатаційні та адміністративно-збутові. До перших відносяться витрати на експлуатацію обладнання, паливо й енергію, на допоміжний пер­сонал тощо. Ця номенклатура витрат приблизно відповідає но­менклатурі загальноцехових витрат. До другого підвиду непря­мих витрат належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, на рекламу тощо. Тобто, це приблизно ті витрати, які раніше називалися загальнозаводськими.

Непрямі витрати можна поділити за ознакою переносу вар­тості в часі на продукцію: на амортизацію (основних фондів і не­матеріальних активів) та операційні витрати. Амортизація озна­чає, що зроблені раніше витрати списуються у поточному періоді на валові витрати, а операційні витрати здійснено саме в поточ­ному періоді.

Існує також поняття "загальні витрати". Вони включають операційні витрати мінус витрати на виплату процентів по кре­дитах, оскільки проценти за кредит за своїм змістом є специфічним видом витрат, пов'язаним з фінансовою діяльністю підприємства.

За видами виробничих факторів поточні витрати прийнято ділити на чотири групи:

* матеріальні витрати;

* витрати на персонал;

* калькуляційні витрати;

* оплата послуг сторонніх організацій.

До матеріальних належать витрати на:

* основні й допоміжні матеріали;

* паливо та енергію;

* куповані напівфабрикати й комплектуючі вироби.

Витрати на персонал включають:

* почасову й відрядну заробітну плату;

* надбавки й доплати (понаднормові, за шкідливість тощо);

* відрахування на соціальне страхування та до пенсійного фонду;

* оплату відпусток, матеріальної допомоги, днів оплачува­ної відсутності на роботі тощо;

* інші витрати (вихідні допомоги, підйомні тощо).

До групи калькуляційних витрат входять:

* амортизаційні відрахування;

* витрати на виплату процентів по боргових зобов'язаннях;

* витрати на страхування;

* лізингові витрати.

Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", до валових витрат відносяться суми будь-яких ви­трат виробництва й обороту в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які набуваються (виготовляються) для їх подаль­шого використання у власній господарській діяльності. Таким чином, з погляду оподаткування поточні витрати проекту відносяться до валових витрат.

У ході аналізу проекту при розрахунках поточних витрат окремо плануються поточні грошові витрати та поточні витрати в матеріальній і нематеріальній формі.

Для планування поточних витрат найприйнятнішою є така їх структура.