ТЕМА 19. Злочини проти правосуддя

Правосуддя як об’єкт кримінально-правової охорони. Кон­ституція України про загальні засади здійснення правосуддя в державі. Особливості механізму кримінально-правової охоро­ни правосуддя в Україні.

Загальна характеристика злочинів проти правосуддя за чин­ним кримінальним законодавством України. Проблеми систе­матизації юридичних складів злочинів проти правосуддя.

Злочини проти правосуддя, що вчинюються службовими особами, які здійснюють чи забезпечують здійснення право­суддя. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт: особ­ливості юридичних складів злочину. Притягнення завідомо не­винного до кримінальної відповідальності: аналіз юридичних

складів злочину. Примушування давати показання: особливості юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з інши­ми злочинами. Порушення права на захист: аналіз юридичних складів злочину. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови: особ­ливості юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під за­хист; розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист: аналіз юридичних складів злочинів.

Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, на яких покладені обов’язки зі сприяння у здійсненні правосуддя. За-відомо неправдиве показання: аналіз юридичних складів злочи­ну. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків: особливості юридичного складу злочину. Розголошення даних досудового слідства або дізнання: особливості об’єктивної сто­рони та суб’єкта юридичного складу злочину.

Злочини проти правосуддя, вчинювані засудженими. Ухи­лення від відбування покарання у вигляді обмеження волі та позбавлення волі: особливості юридичних складів злочину. Ухи­лення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі: особ­ливості об’єктивної сторони та суб’єкта юридичних складів зло­чину. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної устано­ви: особливості юридичного складу злочину, відмежування від інших злочинів. Дії, що дезорганізують роботу виправних уста­нов: особливості об’єктивної сторони та суб’єкта юридичного складу злочину. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти: аналіз юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу: особливості об’єктивної сторони юридичного складу злочину. Порушення правил адміністративного нагляду: аналіз юридичного складу злочину.