Облік виробничих витрат

Облік прямих та загальновиробничих витрат. Складність процесу виробництва, його значимість у господарській діяльності підприємства, велика кількість різних витрат потребує використання в обліку багатьох рахунків.

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції призначений рахунок 23 “Виробництво”.

На субрахунках рахунку 23 ведеться облік витрат основних, допоміжних і обслуговуючих виробництв. Кількість субрахунків рахунку 23 визначає підприємство самостійно, виходячи із умов кожного підприємства.

За дебетом рахунку 23 і його субрахунків відображаються прямі матеріальні, трудові та інші виробничі витрати:

− прямі матеріальні витрати

Дт 23 “Виробництво”

Кт 20 “Запаси”

− прямі витрати на оплату праці

Дт 23 “Виробництво”

Кт 661 “Розрахунки за заробітною платою”

− витрати на соціальне страхування

Дт 23 “Виробництво”

Кт 65 “Розрахунки за страхуванням”

− витрати на тепло- і електроенергію, отримані від сторонньої організації

Дт 23 “Виробництво”

Кт 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

− загальновиробничі витрати (розподілені)

Дт 23 “Виробництво”

Кт 91 “Загальновиробничі витрати”

За кредитом рахунку 23 “Виробництво” списується вартість:

− готової продукції, яка призначена для реалізації

Дт 26 “Готова продукція”

Кт 23 “Виробництво”

− напівфабрикатів, технологічно завершених продуктів, які не призначені для продажу

Дт 25 “Напівфабрикати”

Кт 23 “Виробництво”

− виконаних робіт і послуг

Дт 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”

Кт 23 “Виробництво”

− браку продукції, який за своєю якістю не відповідає встановленим стандартам і не може використовуватись за призначенням

Дт 24 “Брак у виробництві”

Кт 23 “Виробництво”

− інструменту

Дт 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

Кт 23 “Виробництво”

− обладнання для власних виробничих потреб

Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

Кт 23 “Виробництво”

Витрати на незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів залишаються в дебеті рахунка 23 “Виробництво”. Іншими словами, дебетове сальдо за цим рахунком на кінець звітного періоду є величиною незавершеного виробництва.

Облік загальновиробничих витрат ведеться на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”, за дебетом якого відображається сума визнаних витрат, за кредитом – щомісячне списання за відповідним розподілом на рахунки 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”.

Приклад 7.1. Прямі матеріальні витрати за звітний період склали 10000 грн., прямі витрати на оплату праці 8000 грн., нарахування на зарплату (до Пенсійного фонду, фонду безробіття, на соціальне страхування) – 3000 грн., інші прямі витрати – 2000 грн. Загальновиробничі витрати за звітний період склали 20000 грн., з них 11000 грн. – змінні, 9000 грн. – постійні.

Нормальна потужність підприємства – 10000 одиниць продукції за звітний період. Цій потужності відповідає 8000 грн. постійних загальновиробничих витрат. У звітному періоді підприємство виготовило 9000 одиниць готової продукції.

Необхідно визначити виробничу собівартість виготовленої продукції у звітному періоді і зробити відповідні записи у бухгалтерському обліку.

Визначимо спочатку, скільки припадає постійних загальновиробничих витрат на одиницю виготовленої продукції, якщо обсяг випуску відповідає нормальній потужності:

8000:10000 = 0,8 (грн.)

Оскільки фактичний обсяг виробництва продукції у звітному періоді становить 9000 одиниць, то загальновиробничі витрати за нормативом (по відношенню до нормальної потужності) розраховуються: 0,8 грн.×9000 = 7200 (грн.)

Ця сума постійних загальновиробничих витрат відноситься на виробничу собівартість і називається постійними розподіленими витратами.

Всього постійні загальновиробничі витрати звітного періоду - 9000 грн., розподілені загальновиробничі витрати за проведеними розрахунками - 7200 грн., тоді залишок постійних нерозподілених загальновиробничих витрат - 1800 грн.

Отже, виробнича собівартість виготовленої продукції включає:

1. Прямі матеріальні витрати – 10 000 грн.

2. Прямі витрати на оплату праці – 8 000 грн.

3. Нарахування на заробітну плату – 3 000 грн.

4. Інші прямі витрати – 2 000 грн.

5. Загальновиробничі витрати – 18 200 грн.

в т.ч.: змінні загальновиробничі витрати – 11 000 грн.

постійні загальновиробничі витрати – 7 200 грн.

6. Всього виробнича собівартість – 41 200 грн.

Для визначення виробничої собівартості виготовленої продукції за звітний прикладі слід зробити наступні записи:

1. Списано матеріали у основне виробництво

Дт 23 “Виробництво” − 10 000

Кт 20 “Виробничі запаси” − 10 000

2.Списано прямі витрати на оплату праці робітників основних цехів

Дт 23 “Виробництво” − 8 000

Кт 661 “Розрахунки за заробітною платою” −8 000

3. Відображено витрати з соціального страхування робітників основних цехів

Дт 23 “Виробництво” − 3 000

Кт 65 “Розрахунки за страхування” − 3 000

4. Віднесено на виробництво інші прямі витрати

Дт 23 “Виробництво” − 2 000

Кт 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” − 2 000

5. Віднесено на виробничу собівартість розподілені загально-виробничі витрати

Дт 23 “Виробництво” − 18 200

Кт 91 “Загальновиробничі витрати” −18 200

Після здійснення цих записів очевидно, що за дебетом рахунку 23 “Виробництво” зібрані всі витрати, які слід включити до складу виробничої собівартості.

Приклад 7.2 Використаємо дані попереднього прикладу за винятком показника обсягу випуск готової продукції, який у звітному періоді складе 12 000 одиниць.

Визначимо, скільки постійних загальновиробничих витрат у цьому випадку слід віднести на виготовлену продукцію. За нормативом, визначеним у першому прикладі, сума розподілених витрат визначається: 0,8 грн. × 12 000 = 9 600 (грн.).

Згідно умови постійні загальновиробничі витрати складають 9 000 грн. Оскільки їх величина менша за суму постійних загальновиробничих витрат при нормальній потужності, то всю суму постійних загальновиробничих витрат звітного періоду слід віднести до виробничої собівартості.

Якщо фактична потужність бази розподілу постійних загальновиробничих витрат більша чи дорівнює нормальній потужності, то постійні загальновиробничі витрати повністю розподілені.

Розподілені постійні загальновиробничі витрати в повному обсязі включаються до виробничої собівартості. В обліку така операція відображається записом:

Дт 23 “Виробництво”

Кт 91 “Загальновиробничі витрати”

Змінні загальновиробничі витрати відносяться до виробничої собівартості повністю.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати відносяться до витрат періоду, в якому вони були здійснені.

Дт 90 “Собівартість реалізації”

Кт 91 “Загальновиробничі витрати”

Облік втрат від браку. У процесі виробництва продукції може бути виявлений брак. Як правило, такий брак називають внутрішнім браком. Причини браку різні: використані невідповідна сировина і матеріали, робочі відхилились від заданого технологічного процесу, ін.

Бракована продукція може бути виявлена покупцем, такий брак вважається зовнішнім браком.

Залежно від характеру відхилень від встановлених нормативів брак може бути остаточним або виправним.

Для обліку втрат від браку у виробництві в бухгалтерському обліку застосовується рахунок 24 “Брак у виробництві”. За дебетом рахунку відображається вартість внутрішнього браку, що складається з вартості остаточно забракованих матеріалів, деталей, вузлів, готової продукції, а також витрат на виправлення браку.

За кредитом рахунку – суми, що зменшують втрати від браку (вартість відходів з бракованої продукції, суми, що підлягають відшкодуванню за рахунок осіб, винних у виробництві бракованої продукції, тощо).

Невідшкодована вартість браку списується на витрати виробничої собівартості продукції.

Основні операції з обліку браку у виробництві відображаються такими бухгалтерськими записами:

1. Списано вартість матеріалів, запасних частин, витрачених на виправлення браку

Дт 24 “Брак у виробництві”

Кт 20 “Запаси”

2. Нарахована заробітна плата робітникам, зайнятим виправленням браку

Дт 24 “Брак у виробництві”

Кт 661 “Розрахунки за заробітною платою”

3.Проведено нарахування на заробітну плату

Дт 24 “Брак у виробництві”

Кт 65 “Розрахунки за страхуванням”

4. Відображено вартість виконаних робіт з виправлення браку сторонніми організаціями

Дт 24 “Брак у виробництві”

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

5. Оприбутковано матеріальні цінності, що залишилися після виправлення браку і списано остаточно забраковану продукцію

Дт 209 “Інші матеріали”

Кт 24 “Брак у виробництві”

6. Визначено суму втрат від браку, що підлягає відшкодуванню винною особою

Дт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”

Кт 24 “Брак у виробництві”

7. Здійснено утримання суми матеріального збитку із заробітної плати працівника підприємства, який допустив брак

Дт 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Кт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”

8. Відображено у складі дебіторської заборгованості суму втрат від зовнішнього браку, що підлягає відшкодуванню постачальником за неякісну поставку

Дт 374 “Розрахунки за претензіями”

Кт 24 “Брак у виробництві”

9. Зменшений методом “сторно” податковий кредит з ПДВ на суму податку, нарахованого на суму матеріальних втрат, що підлягають відшкодуванню постачальником

Дт 641 “Розрахунки за податками”

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

10. Втрати від браку включено до виробничої собівартості продукції

Дт 23 “Виробництво”

Кт 24 “Брак у виробництві”