Порівняння прибутку, отриманого при різних методах оцінки вибуття запасів

Методи   Показники	Метод ідентифікованої собівартості	Метод ФІФО	Метод середньозваженої собівартості
Виручка від реалізації
Собівартість реалізації
Прибуток

Для відпуску виробничих запасів та МШП на власні потреби характерні наступні проводки:

для підприємств, що не використовують рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Відпущені зі складу виробничі запаси (МШП) для власних потреб відображаються за кредитом рахунків запасів та дебетом рахунків відповідних витрат.

Запаси відпущені на:

− виробництво продукції

Дт 23 “Виробництво”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

− загальновиробничі потреби

Дт 91 “Загальновиробничі витрати”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

− адміністративні потреби

Дт 92 “Адміністративні витрати”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

− забезпечення збуту продукції

Дт 93 “Витрати на збут”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

− капітальне будівництво та виготовлення об’єктів основних засобів

Дт 15 “Капітальні інвестиції”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

для підприємств, що використовують рахунки класу 8 “ Витрати за елементами ”

а) виробничі запаси (МШП) відпущено зі складу для власних потреб:

− операційної діяльності:

Дт 80 “Матеріальні витрати”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

− капітального будівництва та виготовлення об’єктів основних засобів:

Дт 15 “Капітальні інвестиції”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

б) відображено на відповідних рахунках витрат матеріальні витрати, пов’язані із списанням виробничих запасів для:

− виробництва продукції

Дт 23 “Виробництво”

Кт 80 “Матеріальні витрати”

− адміністративних потреб

Дт 91 “Загальновиробничі витрати”

Кт 80 “Матеріальні витрати”

− загальногосподарських потреб

Дт 92 “Адміністративні витрати”

Кт 80 “Матеріальні витрати”

− забезпечення збуту продукції

Дт 93 “Витрати на збут”

Кт 80 “Матеріальні витрати”

При продажу запасів іншим юридичним чи фізичним особам на вартість реалізації збільшується дохід (в момент їх відвантаження) та виникає дебіторська заборгованість.

Приклад 6.13. Підприємство продає запаси бензину у кількості 1 000 л за 5 040 грн. (в т.ч. ПДВ). Облікова вартість бензину 3 900 грн. Дана операція таким чином відображається на рахунках бухгалтерського обліку:

1. Відвантажено бензин покупцю

Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” − 5 040

Кт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” − 5 040

Одночасно на суму ПДВ

Дт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” − 840

Кт 641 “Розрахунки за податками” − 840

2. Списано балансову вартість реалізованого бензину

Дт 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” − 3 900

Кт 203 “Паливо” − 3 900

Отже, фінансовий результат від реалізації бензину дорівнює 300 грн. (4 200 грн.-3 900 грн.).

На підприємствах роздрібної торгівлі при оплаті за товари готівкою в касу дебіторської заборгованості не виникає.

Приклад 6.14. Торгове підприємство придбало товари вартістю 144 000 грн. (в т.ч. ПДВ). Торговельну націнку встановлено в розмірі 35%. За звітний період було реалізовано покупцям товари на суму 95 000 грн. Необхідно визначити залишки на кінець звітного періоду на рахунках 282 “Товари в торгівлі” та 285 “Торгова націнка”, якщо на початок періоду вони становили 170 000 грн. та 45 900 грн. відповідно. Середній відсоток торговельної націнки визначається:

Торгова націнка реалізованих товарів становить 25 175 грн. (95 000 грн.×26,5%)

Отже, на кінець звітного періоду залишок на рахунку 285 “Торгова націнка” визначається:

(грн.)

Собівартість вибулих товарів – 69825 грн. (95000 грн.-25175 грн.)

Залишок на рахунку 282 “Товари в торгівлі” на кінець звітного періоду становить 237 000 грн. (170000 грн.+162000 грн.-95000 грн.).

В бухгалтерському обліку операції з придбання та реалізації товарів слід відобразити наступним чином:

1. Одержані від продавця товари одразу поступили в продаж

Дт 282 “Товари в торгівлі” − 120 000

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” − 120 000

Одночасно на суму ПДВ

Дт 641 “Розрахунки за податками” − 24 000

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” − 24 000

2. Відображено торговельну націнку

Дт 282 “Товари в торгівлі” − 42 000

Кт 285 “Торгова націнка” − 42 000

3. Реалізовано товари за готівку

Дт 301 “Каса в національній валюті” − 95 000

Кт 702 “Дохід від реалізації товарів” − 95 000

Одночасно на суму ПДВ

Дт 702 “Дохід від реалізації товарів” − 15 833,3

Кт 641 “розрахунки за податками” − 15 833,3

4. Списано собівартість реалізованих товарів

Дт 902 “Собівартість реалізованих товарів” − 69 825

Кт 282 “Товари в торгівлі” − 69 825

5. Списано торговельну націнку реалізованих товарів методом “червоного сторно”

Дт 282 “Товари в торгівлі” − [25 175]

Кт 285 “Торгова націнка” − [25 175]

Таким чином, залишок на рахунку 282 “Товари в торгівлі” на кінець звітного періоду становить 237000 грн. (170 000 грн. + 120 000 грн.+42 000 грн.-69 825 грн.-25 175 грн.).

Якщо відомо, що у майбутньому підприємство не зможе одержати економічні вигоди від реалізації чи споживання виробничих запасів, МШП та готової продукції, дані активи потрібно списати на витрати періоду.

Приклад 6.15. На складі підприємства “Чіп” знаходяться мікросхеми вартістю 1 200 грн., котрі стали непридатними для використанням у зв’язку із їх моральним старінням. Було прийнято рішення про списання мікросхем.

В обліку ця операції відобразиться наступним чином:

Дт 946 “Втрати від знецінення запасів” − 1 200

Кт 202 “Купівельні напівфабрикати та комплектуючі” − 1 200

При псуванні товарів, облік яких ведеться за цінами реалізації, списувати необхідно також суму торговельної націнки.

Приклад 6.16. Підприємство торгує продуктами в роздріб. Вартість продуктів у обліку відображається за цінами реалізації. Списання зіпсованих продуктів, роздрібна ціна котрих 500 грн. (в т.ч. торговельна націнка 25%) у бухгалтерському обліку відобразиться:

1. Списання торговельної націнки методом “червоного сторно”

Дт 282 “Товари в торгівлі” − [125]

Кт 285 “Торгова націнка” − [125]

2. Списання собівартості зіпсованих товарів

Дт 946 “Втрати від знецінення запасів” − 375

Кт 282 “Товари в торгівлі” − 375

При безоплатній передачі запасів списується їх балансова вартість, а підприємство, що одержує запаси, обліковує їх за справедливою вартістю (див. приклади 6.7, 6.17).

Приклад 6.17. Підприємство безоплатно передало іншому підприємству виробничі запаси, балансова вартість котрих – 5 000 грн., справедлива – 5 500 грн.

Операція з передачі запасів у обліку відобразиться:

Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності” − 5 000

Кт 20 “Виробничі запаси” − 5 000

Одночасно на суму ПДВ

Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності” − 1 000

Кт 641 “Розрахунки за податками” − 1 000

При виявленні нестач виробничих запасів, МШП, товарів та інших запасів, сума відшкодування винною у нестачі особою визначається за формулою:

де БВ – балансова вартість запасів;

Іінф – індекс інфляції.

Приклад 6.18. На складі підприємства виявлено нестачу спецодягу на суму 200 грн. У наступному звітному періоді винною особою встановлено сторожа. Індекс інфляції становить 1,1.

Сума відшкодувань = (200+40)×2×1,1=528 (грн.)

До бюджету вноситься платіж у розмірі різниці між нарахованим зобов’язанням та собівартістю вибулих запасів. Для цього прикладу це 328 грн. (528 грн.-200 грн.)

У бухгалтерському обліку виявлення та відшкодування нестачі слід відобразити такими записами:

1. Списано балансову вартість нестачі спецодягу

Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” − 200

Кт 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” − 200

2. Нараховано ПДВ

Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” − 40

Кт 641 “Розрахунки за податками” − 40

3. Відображено на позабалансовому рахунку суму нестачі до встановлення винної особи

Дт 072 “Невідшкод. нестачі і втрати від псування цінностей” − 200

4. Встановлено винну особу, яка відшкодує суму нестачі

Дт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” − 528

Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів” − 528

5. Списано нестачу з позабалансового рахунку

Кт 072 “Невідшкод. нестачі і втрати від псування цінностей” − 200

6. Внесення винною особою готівки в касу

Дт 301 “Каса в національній валюті” − 528

Кт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” − 528

7. Відображення суми відшкодування до бюджету

Дт 716 “Відшкодування раніше списаних активів” − 288

Кт 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” − 288

Для узагальнення інформації про наявність та проведені операції із запасами використовують регістри:

Журнал 5 (розділ ІІІ – за кредитом рах. 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, розділ ІV – аналітичні дані до рахунка 28);

або Журнал 5А (розділ ІІІ А – за кредитом рах. 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 80, розділ ІІІ Б – за кредитом рах. 20, 22, розділ ІV – аналітичні дані до рахунка 28);

Відомість аналітичного обліку запасів 5.1.

Контрольні запитання

1. Що таке запаси?

2. Як запаси підприємства класифікуються в бухгалтерському обліку?

3. Чим виробничі запаси відрізняються від МШП?

4. Які умови визнання запасів у бухгалтерському обліку?

5. Назвіть методи оцінки запасів.

6. Що таке чиста вартість реалізації запасів?

7. Перерахуйте можливі шляхи надходження запасів на підприємство.

8. Що являють собою транспортно-заготівельні витрати та як здійснюється їх облік?

9. Які витрати включаються до собівартості придбаних запасів?

10. Що являє собою собівартість запасів, одержаних в якості внеску до статутного капіталу підприємства?

11. Як визначається вартість одержаних безкоштовно запасів?

12. Які існують методи розподілу та обліку транспортно-заготівельних витрат, пов’язаних із придбанням запасів?

13. Наведіть приклади обміну подібними та неподібними запасами.

14. Як визначити вартість придбаних запасів при обміні неподібними активами?

15. Як визначається дохід при обміні неподібними запасами?

16. За якою вартістю оцінюються запаси після первісного визнання?

17. У яких випадках здійснюється переоцінка запасів?

18. Які існують системи обліку запасів та чим вони відрізняються?

19. При здійсненні яких операцій відбувається списання вартості виробничих запасів?

20. Які є методи оцінки вибуття запасів?

21. Який з методів оцінки вибуття запасів приводить до меншого розміру прибутку у випадку постійного спадання рівня цін?

22. Що таке незавершене виробництво?

23. У яких випадках вартість запасів підприємства відображається на позабалансовому рахунку?

24. Як розраховується сума відшкодувань винною особою при виявленні нестачі запасів?

25. До яких змін у балансі підприємства призведе безоплатне одержання запасів?

26. Як у балансі відобразиться операція зі списання непридатних для використання виробничих запасів?

27. Як визначається середній відсоток торговельної націнки на товари при їх обліку за цінами реалізації?

Тести

6.1. Чиста вартість реалізації запасів – це:

а) очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію;

б) сума коштів, за якою запаси можна обміняти між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами;

в) сума коштів, сплачених підприємством при придбанні запасів;

г) собівартість запасів, що складається із сум, сплачених постачальнику, за вирахуванням непрямих податків.

6.2. Запаси визнаються активом:

а) якщо вони придатні для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг;

б) якщо їх справедлива вартість може бути достовірно визначена;

в) якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від їх використання та їх вартість може бути достовірно визначена;

г) якщо постачальнику перераховано кошти за одержані запаси.

6.3. За якою оцінкою відображається вартість запасів на дату балансу:

а) за первісною вартістю;

б) за чистою вартістю реалізації;

в) за залишковою вартістю;

г) за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

6.4. Використання якого методу не передбачено П(С)БО 9 “Запаси”?

а) ідентифікованої собівартості;

б) середньозваженої собівартості;

в) собівартості перших за часом надходження запасів;

г) собівартості останніх за часом надходження запасів.

6.5. До первісної вартості запасів не включаються:

а) суми транспортно-заготівельних витрат;

б) суми ввізного мита;

в) відсотки за користування банківським кредитом, одержаним для придбання запасів;

г) суми непрямих податків, пов’язаних із придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству.

6.6. Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається:

а) ринкова вартість;	в) чиста реалізаційна вартість;
б) справедлива вартість;	г) виробнича собівартість.

6.7. Первісною вартістю одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, є:

а) балансова вартість одержаних запасів;

б) балансова вартість переданих запасів;

в) справедлива вартість одержаних запасів;

г) ринкова вартість переданих запасів.

6.8. Сума, на яку первісна вартість запасів на дату складання балансу перевищує чисту вартість їх реалізації

а) відноситься на доходи звітного періоду;

б) списується на витрати звітного періоду;

в) відображається на позабалансовому рахунку;

г) зменшує балансову вартість запасів та не призводить до змін у звіті про фінансові результати.

6.9. Після встановлення осіб, винних у нестачах запасів, належна до відшкодування ними сума відображається:

а) у складі дебіторської заборгованості;

в) у складі кредиторської заборгованості;

г) на позабалансовому рахунку;

д) у складі витрат звітного періоду.

6.10. Який з методів оцінки вибуття запасів передбачає найвищий фінансовий результат в умовах інфляції, якщо нормативи витрат не змінились?

а) середньозваженої собівартості;

б) собівартості перших за часом надходження запасів;

в) ціни продажу;

г) нормативних затрат.

6.11. Чим відрізняються малоцінні швидкозношувані предмети від виробничих запасів?

а) вартістю;	в) МШП є засобами праці;
б) вартістю та строком служби;	г) МШП є предметами праці.

6.12. При оплаті продавцю за одержані раніше матеріали робиться проводка:

а) Дт 201 “Сировина і матеріали”

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”;

б) Дт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”;

в) Дт 371 “Розрахунки за виданими авансами”

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”;

г) Дт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

Кт 201 “Сировина і матеріали”

6.13. При уцінці сировини роблять проводку:

а) Дт 946 “Втрати від знецінення запасів”

Кт 201 “Сировина і матеріали”

б) Дт 442 “Непокриті збитки”

Кт 201 “Сировина і матеріали”

в) Дт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”

Кт 201 “Сировина і матеріали”

г) Дт 80 “Матеріальні витрати”

Кт 946 “Втрати від знецінення запасів”

6.14. При виявленні нестачі запасних частин на складі роблять проводку:

а) Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”

Кт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”

б) Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”

Кт 207 “Запасні частини”

в) Дт 374 “Розрахунки за претензіями”

Кт 207 “Запасні частини”

г) Дт 372 “Розрахунки з підзвітними особами”

Кт 207 “Запасні частини”

6.15. Що означає бухгалтерський запис

Дт 209 “Інші матеріали”

Кт 752 “Інші надзвичайні доходи”?

а) одержано компенсацію за матеріали, що втратили свою цінність внаслідок стихійного лиха;

б) оприбутковано відходи внаслідок списання вартості виробничих запасів, що втратили свою цінність внаслідок стихійного лиха;

в) визначено залишкову вартість виробничих запасів, що частково втратили свою цінність внаслідок стихійного лиха;

г) визнано дохід у розмірі компенсації за матеріали, що втратили свою цінність внаслідок стихійного лиха.

6.16. Підприємство придбало сировину вартістю 60000 грн. (в т.ч. сума ПДВ, що не відшкодовується підприємству – 10000 грн.). Послуги транспортної організації склали 400 грн. Якою є первісна вартість сировини, якщо для її придбання підприємство скористалось банківським кредитом, відсотки за користуванням котрим становлять 5000 грн.

а) 65400 грн.;

б) 50400 грн.;

в) 60400 грн.;

г) 55000 грн.

6.17. Підприємство здійснило передоплату за товари – 24000 грн. При їх оприбуткуванні виявлено нестачу на суму 300 грн. Продавець частково задовольнив претензію, повернувши покупцю 250 грн. Якою є собівартість придбаних товарів, якщо сума непрямих податків, що не відшкодовуються покупцю у ціні товару, становить 4000 грн.?

а) 23700 грн.;

б) 23750 грн.;

в) 19750 грн.;

г) 19700 грн.

6.18. Підприємство одержало матеріали від постачальника вартістю 5000 грн. (без суми непрямих податків) на умовах оплати 3/10, п /30. На 12-тий день постачальнику повернено частину бракованих матеріалів на суму 100 грн. і проведено розрахунок.

Якою є собівартість придбаних матеріалів?

а) 5000 грн.;

б) 4900 грн.;

в) 4850 грн.;

г) 4853 грн.

6.19. ПП “Шанс” безкоштовно передало ТзОВ “Омега” будівельні матеріали. Вартість, за якою вони відображались на балансі ПП “Шанс” – 20000 грн., а справедлива вартість – 18000 грн. Як визначається первісна вартість одержаних будівельних матеріалів?

а) на рівні справедливої вартості 18000 грн., тому що вона є меншою;

б) на рівні справедливої вартості 18000 грн., яка є первісною вартістю безоплатно одержанних запасів;

в) на рівні балансової вартості – 20 000грн.;

г) на рівні погодженої засновниками ТзОВ “Омега” ринкової вартості.

6.20. Підприємство обміняло шерстяну пряжу на акрилову. Балансова вартість шерстяної пряжі – 8000 грн., акрилової – 7800 грн. Справедлива вартість пряжі – 9840 грн. (в т.ч. ПДВ). Якою є первісна вартість одержаної акрилової пряжі?

а) 8500 грн.;

б) 8200 грн.;

в) 8000 грн.;

г) 7800 грн.

6.21. Яким бухгалтерським записом відображається оприбуткування надлишків матеріалів, виявлених під час проведення інвентаризації?

а) Дт 041 “Непередбачені активи”;

б) Дт 201 “Сировина і матеріали”

Кт 719 “Інші доходи від операційної діяльності”

в) Дт 201 “Сировина і матеріали”

Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”

г) Дт 201 “Сировина і матеріали”

Кт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”

6.22. При відвантаженні покупцю раніше придбаної, але не використаної у процесі виробництва сировини здійснюється бухгалтерський запис:

а) Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

Кт 201 “Сировина і матеріали”

б) Дт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”

Кт 201 “Сировина і матеріали”

в) Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

Кт 702 “Дохід від реалізації товарів”

г) Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

Кт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”

6.23. Використання якого методу оцінки вибуття запасів передбачає визначення середнього відсотку торговельної націнки?

а) ідентифікованої собівартості;

б) середньозваженої собівартості;

в) ціни продажу;

г) собівартості перших за часом надходження запасів.

6.24. Яким бухгалтерським записом відображається списання торговельної націнки реалізованих товарів:

а) Дт 702 “Дохід від реалізації товарів”

Кт 285 “Торгова націнка”

б) Дт 282 “Товари в торгівлі”