Як в обліку відображаються операції, пов’язані з надходженням, переоцінкою та вибуттям запасів

Облік запасів виробничого підприємства, перш за все, повинен забезпечувати достовірність показників собівартості його продукції (робіт, послуг), оптимізацію складських витрат, формування обґрунтованих показників планових калькуляцій. Відповідно до цих завдань визначається його оперативність та аналітичність, обирається метод оцінки запасів при їх списанні. Для торговельного підприємства організація обліку запасів повинна забезпечувати достовірне визначення залишків товару за вартістю і номенклатурою на складах та прилавках відповідно до інформаційних потреб відділів закупівель, збуту та управлінських структур.

6.1 Поняття та визнання запасів

У процесі виробництва продукції предметами праці виступають сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби та інші види виробничих запасів, які при цьому повністю використовуються і переносять свою вартість на собівартість готової продукції.

Інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та інші матеріальні цінності, що використовуються підприємством не більше одного року або нормального операційного циклу (якщо він триває більше одного року) як засоби виробництва, відносять до малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП).

Втрата часу через відсутність якогось виду виробничих запасів та МШП вважається неприпустимою. Тому для забезпечення безперебійної роботи виробничого підприємства на складах та у виробничих цехах завжди повинні знаходитись запаси в межах норм, передбачених потребою підприємства. Для цього в системі бухгалтерського обліку формується інформація, необхідна для прийняття рішень щодо часу і розміру закупівель.

Крім виробничих запасів та МШП до запасів підприємства відносять:

· незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

· готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

· товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

· поточні біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців;

· сільськогосподарську продукцію і продукцію лісового господарства після її первісного визнання.

Основні засади бухгалтерського обліку запасів визначено у П(С)БО 9 “Запаси”.

Згідно із П(С)БО 9 запаси – це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Організовуючи облік запасів, необхідно забезпечити:

- правильне та своєчасне оформлення первинних документів, призначених для відображення руху запасів підприємства (надходження, вибуття, переміщення всередині підприємства);

- ефективність контролю за їх збереженням та використанням;

- дотримання нормативів запасів на складах, що необхідно для організації безперебійного виробничого процесу.

У бухгалтерському обліку запаси визнаються активами, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням таких активів, та їх вартість може бути достовірно визначена.

При невідповідності цим умовам запаси потрібно вилучати з числа активів, списуючи їх вартість на витрати періоду. Наприклад, якщо після намокання борошно стало непридатним для випікання хліба, то дані втрати від псування слід списати на витрати того періоду, коли було зіпсовано борошно.

Узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів ведеться на рахунках класу 2 “Запаси”:

20 “Виробничі запаси”;

21 “Поточні біологічні активи”;

22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”;

23 “Виробництво”;

24 “Брак у виробництві”;

25 “Напівфабрикати”;

26 “Готова продукція”;

27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”;

28 “Товари”.

За дебетом цих рахунків відображається збільшення балансової вартості запасів внаслідок їх надходження, за кредитом – зменшення вартості запасів внаслідок їх вибуття або уцінки.

Залишок на рахунку 23 “Виробництво” показує обсяг (собівартість) продукції, котра ще не пройшла усі стадії обробки, складання тощо та не готова для реалізації покупцям.

Готовою вважається продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. Випуск готової продукції є кінцевою метою виробничих підрозділів підприємства. На рахунку 26 “Готова продукція” відображається надходження та вибуття продукції за фактичною виробничою собівартістю зі складу підприємства. В аналітичному обліку готову продукцію відображають за її видами.

Облік виробництва та готової продукції розглянуто у розділі 7 навчального посібника.

Облік запасів ведеться у натуральному та грошовому вимірниках.

В бухгалтерському обліку операції, пов’язані із рухом запасів та відображенням їх вартості у балансі поділяють на 3 види:

1) надходження запасів;

2) переоцінка запасів;

3) вибуття запасів.