Захворювань та аварій на виробництві

Розслідування та облік нещасних випадків професій­них захворювань і аварій на виробництві належить прово­дити згідно з ДНАОП 0.00-4.03-01 «Положення про поря­док розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Нещасний випадок - це ушкодження організму людини або порушення стану її здоров'я, що призводить до тим­часової

— 47 —

або постійної втрати працездатності.

Нещасні випадки залежно від обставин і місця, де вони трапляються, бувають виробничі і невиробничі.

Виробничою травмою називається нещасний випадок, який пов'язаний з виконанням трудових обов'язків вна­слідок якого раптово ушкоджується тіло або порушується стан здоров'я працівника (удар, поранення, опік, перелом, струс, ураження електричним струмом тощо).

Невиробничі травми - не пов'язані з виконанням тру­дових обов'язків і підлягають розслідуванню відповідно до «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків не­виробничого характеру» (Постанова Кабміну України від 22.03.2001 р. №270).

На відміну від нещасних випадків, що виникають раптово, професійні захворювання є наслідком три­валої чи постійної дії на організм шкідливих речовин і умов праці (виробничий шум, газ, пил, пара, отрута, недостатня освітленість робочого місця, вібрація, ви­сока чи низька температура тощо). Професійні захво­рювання здебільшого виникають і розвиваються посту­пово й непомітно.

Види і причини нещасних випадків. За ступенем тяжкості розрізняють такі нещасні випадки:

- мікротравми - незначні садна, удари, опіки, подряпини тощо, що не спричиняють втрати працездатності;

- травми, внаслідок яких працівник втрачає працездат­ність на незначний строк і виходить на роботу, не втра­тивши здоров'я;

- тяжкі травми, що призводять до інвалідності чи втрати працездатності;

- травми із смертельним кінцем.

Нещасний випадок, внаслідок якого потерпіло дві осо­би й більше, вважається груповим.

Основними причинами нещасних випадків на будівель­ному майданчику є:

- технічні - недосконалість технологічних процесів; від­сутність захисних засобів, кріплень і запобіжних при­строїв; незадовільний стан або недосконалість устат­кування, інструментів, пристроїв; несправність електро­проводки захисного обладнання; низька якість деталей, виробів чи

— 48 —

проектної документації;

- організаційні - неправильна організація праці (нераціо­нальний режим роботи, надмірна тривалість чи підвище­на інтенсивність робіт, тривале ненормальне положення тіла або окремих органів тощо); неправильне розміщення обладнання; незадовільні організація та утримання ро­бочих місць, проходів, проїздів; недостатня кваліфікація робітників, відсутність інструктажів; використання інстру­ментів, обладнання, пристроїв, що не відповідають нор­мам; порушення технологічного режиму, застосування небезпечних способів виконання робіт, неузгодженість дій працюючих; низька якість або відсутність індивідуаль­них захисних засобів; відсутність попереджувальних зна­ків про небезпеку або недостатність технічного нагляду;

- психофізичні, психічні розлади, фізіологічні захворю­вання.

До професійних захворювань призводять санітарно-гі­гієнічні причини, зокрема: недостатність кубатури і площі виробничих приміщень; ненормальні волого-температурні умови, теплові випромінювання; нераціональне освітлення, шум, трясіння; шкідливі та отруйні речовини; незадовільний стан побутових профілактичних установок і обладнань.