Методичні поради до вивчення теми. Студентам слід детально ознайомитися з Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

Студентам слід детально ознайомитися з Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який уведений в дію 24.02.1994 р. № 27, та внесеними до нього змі­нами у 1997, 1998, 1999 роках. Стаття 7 вищеназваного Закону регла­ментує обов’язки підприємств, установ і організацій у питаннях роз­робки та здійснення заходів, проведення лабораторного аналізу, ін­формування санепідемстанції про надзвичайні події та відшкодування збитків, завданих здоров’ю. При цьому забезпечення благополуччя досягається: гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних факторів середовища; державною експертизою проектів; включенням вимог безпеки у державні стандарти; ліцензуванням ви­дів діяльності, пов’язаних із небезпекою; пред’явленням вимог до про­ектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання но­вих засобів виробництва.

Розглядаючи умови праці, слід звернути увагу на те, що вони по­діляються на соціально-економічні, які розглядаються у широкому розумінні і характеризують ставлення до них суспільства, а також на виробничі, або умови праці безпосередньо на робочих місцях, тобто у вужчому розумінні.

Праця та відповідні умови й охорона праці є реаліями різних сис­тем: з одного боку, «людина – машина (технологічний процес)», «лю­дина – середовище», «людина – машина (технологіч­ний процес) – се­редовище», а з іншого – «людина – колектив – суспільство», «люди­на – суспільство – природа».

Дія перших трьох систем на умови праці стосується робочогоміс­ця, дільниці, цеху, виробництва, а останніх двох – у межах підпри­ємства, галузі, регіону. У рамках цих систем створення нормальних умов праці полягає в забезпеченні сприятливої обстановки на робочих місцях за рахунок скорочення або усунення важких фізичних робіт у небезпечних та аварійних умовах, зниження в межах розумного ін­тенсивності праці, монотонності, нервової напруги, що створюють небезпеку для здоров’я працівників. Щодо вищого рівня, умови праці нині пов’язують з такою системою, як «людина – суспільство – при­рода», тобто соціоекосистемою (включає і штучно створене людиною середовище, в якому відбувається трудова діяльність). Ця система роз­вивається не за природними чи суспільними, а за притаманними лише їй соціоекологічними законами. Саме в нинішній економічній ситуації з’являється необхідність у комплексному розв’язанні проблем поліп­шення умов та охорони праці й навколишнього середовища з метою подолання дедалі частіших протиріч між людиною, результатами її праці та середовищем її існування. Взаємозв’язок згаданих вище систем вказує на те, що розв’язання проблем умов та охорони праці повинно мати комплексний та системний підхід, який би враховувався під час виконання першочергових завдань на виробництві. При цьому поряд із такими факторами формування умов праці, як нормативно-правові, соціально-економічні, технічні, організаційні, потрібно вра­ховувати техногенні та природно-екологічні чинники. Це пов’язано з посиленням в останні роки у виробництві техногенної небезпеки і зростанням екологічної напруженості в середовищі життєдіяльності людини.

За даними Держгірпромнагляду України, кожний третій виробни­чий проект, кожна третя одиниця устаткування, кожне четверте підприємство, яке вводиться в експлуатацію, мають серйозні недоліки у сфері умов і охорони праці. Близько 12 % машин, механізмів, устат­кування, транспортних засобів, які експлуатуються, не відповідають вимогам безпеки та гігієни праці, а понад 22 тис. виробничих будівель і споруд є аварійними. Близько 8,5 млн працівників зайняті в умовах праці, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, з них близь­ко 0,5 млн – жінки.