ііиється

Для очищення від снігу колій і стрілок до керівника прикріп­ім їсться група робітників: на одноколійних ділянках і станцій­них коліях не більше 15 осіб, на двоколійних ділянках не більше '.'() осіб і на стрілках не більше 6 осіб. Монтери колії, що працю­ють першу зиму, повинні бути навчені особливостям роботи в зи­мових умовах і закріплені за досвідченими монтерами колії.

Для кожної станції, яка обладнана електричною централіза­цією стрілочних переводів, мають бути інструкції з організації робіт і забезпечення техніки безпеки при очищенні стрілочних переводів, в якій повинні бути встановлені:

- порядок сповіщення монтерів колії, що виконують роботу з очищення централізованих стрілок, про приймання, відправлен­ня поїздів, маневрових пересуваннях;

- порядок сповіщення локомотивних і складацьких бригад про місця, де виконуються роботи по очищенню стрілок;

- несприятливі з підвищеною небезпекою умови роботи, під час яких бригадир колії і старший групи мають бути звільнені від роботи і вести нагляд за рухом на коліях;

- порядок запису керівника робіт про місце і час виконання колійних робіт на станції в Журналі огляду.

Збір робітників, що залучаються до снігоборотьби, повинен про­водитися в пунктах, прохід до яких не пов'язаний з проходом по станційним коліям. На крупних вузлах і станціях, де намітити такі пункти неможливо, прохід до місця збору має здійснюватися групами під керівництвом керівника з дотриманням вимог п. 4.9.2.

Перед початком очищення на централізованих стрілочних пе­реводах старший групи огороджує місце роботи червоним сигна­лом (вночі і вдень під час туману, заметелі і інших несприятли­вих умовах — ручним ліхтарем з червоним вогнем).

На стрілочному переводі між відтиснутим вістряком і рамною рейкою, а також на хрестовинах з рухомим осердям і вусовиком має бути закладений дерев'яний вкладиш (проти тяги електро­привода).

Під час очищення колії від снігових заметів вручну траншеями або при обробці на 20-25 м одна від іншої з розташуванням їх в ша­ховому порядку для можливості розміщення в них працюючих на час пропуску поїздів. Розміри ніш визначаються в кожному окре­мому випадку кількістю працюючих, але завглибшки не більше 0,75 м і шириною 2 м. При очищенні колії від снігу в виїмках слід вжити заходів для запобігання снігових обвалів. При очи­щенні станційних колій і стрілок необхідно укладати сніг вала­ми, в яких мають бути зроблені розриви (шириною 1 м не рідше ніж через 9 м), або в купи з такими ж розривами для зручності роботи і проходу. Виконуючи колійні роботи під час сильних мо­розів, щоб уникнути обмороження, не допускається торкатися голими руками до металевих предметів і деталей (рейок, інстру­менту тощо).

7.3.8. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах

та перевезенні матеріалів верхньої будови колії

І Іри переміщенні вантажів за допомогою кранів чи інших під­йомних механізмів повинні виконуватися вимоги п. 4.5.

Чезпека при навантаженні та вивантаженні рейок, стрілок, хрестовин і вирівнювальних приладів

Вивантаження і навантаження рейок, стрілок, хрестовин і вирів- и и «кальних приладів проводиться за допомогою вантажопідйом­них механізмів і пристосувань. При цьому керівник робіт повинен стежити за дотриманням працівниками заходів безпеки і вико­нанням усіх операцій тільки за його командою.

Стропування рейок під час навантаження і розвантаження проводиться за допомогою вантажозахоплюючих пристосувань Н усіх випадках необхідно здійснювати захоплення їх не менше ніж в двох місцях. Робота без розчалок забороняється.

Забороняється вивантаження рейок з платформ під час руху поїзда, якщо відсутні для цього спеціальні пристосування.

Безпека при навантаженні та вивантаженні шпал і брусів

Навантаження і розвантаження залізобетонних шпал, перевід- ппх, шпал і брусів, які насичені масляними антисептиками по­винні виконуватися вантажопідйомними механізмами, кранами ми пристосуваннями. Переміщення шпал і брусів, які насичені мас- іі я ними антисептиками, має проводитися тільки за допомогою спеціальних шпалонош.

Забороняється проводити навантаження і розвантаження шпал і брусів, які насичені масляними антисептиками, без рука­виць і спеціального одягу, при цьому керівник робіт має вида­ні працюючим захисну пасту для відкритих частин тіла, а по за- иміченню роботи забезпечити можливість миття теплою водою І милом.

На платформах штабелі і бруси мають укладатися ступінчатими радами, щоб уникнути їх обвалювання. Вивантаження і наванта­ження шпал і брусів вручну має проводитися зверху, при цьому в о жну шпалу чи брус слід зсунути до краю і опустити вертикаль­но. Скидати шпали і витягати окремі шпали зсередини штабеля і а иороняється.

Безпека при навантаженні та вивантаженні баластних ма­теріалів

Вивантаження баласту має виконуватися під безпосереднім керівництвом дорожнього майстра чи виконавця робіт, який зо­бов'язаний забезпечити безпечне виконання робіт, стежити за до­триманням габариту при вивантаженні і безпекою пересування баластного поїзда по фронту робіт. На керівника робіт покладена відповідальність за приведення рухомого складу в транспортне положення після вивантаження баласту. Вивантаження баласту на перегоні може проводитися при русі поїзда зі швидкістю не біль­ше 5 км/год. Про розвантаження баласту під час руху керівник має завчасно попередити працюючих, машиніста і обслуговуючий персонал поїзда та йти поряд з поїздом з того боку і на відстані від поїзда, щоб бути добре видним локомотивній бригаді та мати мож­ливість видати розпорядження про зупинку поїзда при необхідності.

Безпека при перевезенні та розвантаженні колійного інстру­мента і матеріалів на знімних візках і колійних вагончиках

Під час перевезення колійного інструменту і матеріалів на дво­колісних однорейкових чи одновісних візках для супроводження мають бути призначені монтери колії в кількості, достатній (але не менше 2 осіб), щоб завчасно до підходу поїзда зняти вантаж і прибрати з колії візки; інші мають прямувати по узбіччю колії (відповідно до вимог, зазначених в п. 4.9.2). Для швидкого знят­тя з колії двоколісного однорейкового візка та вивантаження на габаритну відстань вантажу, що перевозиться на двоколійних ділянках, необхідно ставити візок на польову (укісну) нитку ру­кояткою в бік осі колії.

При перевезенні матеріалів на колійному вагончику заборо­няється знаходитися попереду вагончика, відставати від нього, пускати вагончик під уклон, сідати на нього, катити вагончик зі швидкістю, більшою за швидкість нормальної ходи людини, поправ­ляти вантаж під час руху. Шпали на вагончик необхідно уклада­ти вздовж колії. При навантаженні та розвантаженні матеріалів і інструментів колійний вагончик необхідно підклинювати.

Безпека при перевезенні і розвантаженні рейок портальни­ми кранами

Перевезення рейок проводиться двома знімними портальними кранами зі швидкістю 3-5 км/год на висоті 20 см від верху постелі шпал, при цьому рейка має розташовуватися по осі портальних п рипів. Установка і зняття портального крана провадиться двома монтерами колії. При пересуванні портальних кранів по колії мої п ери повинні знаходитися із зовнішнього боку колії. Під час переміщення рейки з кінців шпал і зворотно знімні портальні и р.і ни мають знаходитися на одному рівні, а монтери колії розта­шовуватися з боку, протилежному напрямку переміщення рей­ки. При цьому необхідно стежити, щоб ноги працюючих не були поблизу рейки, що підіймається.

7.3.9. Заходи безпеки під час використання петард

Працівники, які користуються петардами, повинні знати пра­вила поводження з вибуховими речовинами.

І Іереносити петарди дозволяється тільки в спеціально призна- чепих коробках.

Забороняється:

припаювати пружини й лапки, що відірвалися; піддавати петарди ударам і нагріву, розкривати; стояти від петард, що укладені на рейки, ближче 20 м під чиє наїзду на них рухомого складу;

зберігати петарди біля вогню чи опалювальних приладів; ко­ристуватися петардами, якщо термін придатності їх закінчився.

7.4. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування та ремонту пристроїв СЦБ

7.4.1. Вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв СЦБ

Централізовані стрілки

Роботи на стрілочних переводах під час ремонту пристроїв СЦБ дозволяється проводити з дозволу чергового по станції (ДСП) після оформлення запису в Журналі огляду. Обов'язково має бути запис п Журналі огляду про необхідність оповіщення ДСП по гучномовно- му зв'язку про всі пересування рухомих складів і маневрових со­ставів по стрілочним ділянкам рейкових кіл, де провадяться роботи.

До початку будь-яких робіт на стрілці, під час яких перевід стрілки може призвести до травми, необхідно виключати можли­вість випадкового переводу стрілочних вістряків з поста центра­лізації. Для цього слід вимкнути курбельний контакт електро­привода і довести до відома ДСП, а на ділянках з ДЦ — черговому диспетчеру центрального поста (ДНЦ).

При знятті та встановленні фундаментного кутників для елек­тропривода, електрозамків, приводозамикачів, а також кришок електроприводів необхідно стежити за тим, щоб їх деталі і конст­рукції залишались за межами габаритів суміжних колій.

Роботи на централізованих стрілках в місцях з поганою видиміс­тю і інтенсивною маневровою роботою, а також під час заметелі, снігопаду і туману повинні виконуватися в дві особи, одна з яких має стежити за пересуваннями рухомих одиниць; при усуненні пошкоджень другою особою може бути призначений працівник іншої служби. Порядок виділення другої особи встановлюється начальником дирекції залізничних перевезень (начальником залізниці) і повинен бути відображений в місцевій інструкції.

При роботах на стрілочних переводах необхідно вставляти де­рев'яний вкладиш між рамною рейкою і відтиснутим вістряком, а на хрестовинах з рухомим осердям між осердям і вістряком. По закінченню робіт вкладиш має бути прибраний.

Рейкові кола

Заміна колійного дроселя або вусовиків, коли одночасно пору­шується безперервність обох рейкових ниток одної колії на елек­трифікованих ділянках, допускається тільки після попереднього встановлення обхідних (поздовжніх та поперечних) перемичок з необхідною площею перерізу.

Робота на колійних дросель-трансформаторах, до яких приєд­наний відсмоктуючий фідер електротяги, дозволяється проводи­ти тільки в присутності і під наглядом працівника дистанції еле­ктропостачання. При цьому від'єднання відсмоктуючого фідеру і з'єднання його з обхідним проводом, що вже закріплений, або з іншою колійною рейкою того ж рейкового кола проводиться працівником дистанції електропостачання.

При роботах на колійних дросель-трансформаторах або в ко­лійних коробках, що знаходяться під напругою, необхідно кори­стуватися інструментом з ізолювальними ручками. Доторкатися голими руками до приладів, що знаходяться в колійній коробці, забороняється.

Під час проведення колійних робіт на електрифікованих ді- л инках з автоблокуванням необхідно стежити за тим, щоб праців- пиками служби колії додержувалися такі вимоги:

- перед заміною рейки на ланках сусідніх тим, що замінюється, 11< шинні укладатися та щільно закріплюватися до підошви рейок струбцинами дві поперечні перемички з мідного дроту площею перерізу не менше 120 мм² при електричній тязі на постійному струмі та не менше 50 мм² на змінному;

- перед заміною рейки у ізолюючого стику поперечна обхідна перемичка має бути укладена і закріплена в дальшій за ним ланці (і 'ерєдня точка дросельтрансформатора повинна бути з'єднана з рей­кою, що залишається);

- замінювати рейки, на яких потребується від'єднання від­смоктуючих фідерів, дозволяється тільки в присутності і під на­глядом працівника дистанції електропостачання;

- не дозволяється вимикати від рейки хоча б одну перемичку дросель-трансформатора, а також середню точку колійного дроселя або порушувати іншим способом коло протікання по рейкам тя­гового струму без попереднього з'єднання обох рейок з середньою точкою дросель-трансформатора свого або сусіднього рейкового кола. Якщо при виконанні колійних робіт неможливо здійснити вищевказані з'єднання, вимкнути перемички дросель-трансфор- маторів можна тільки після зняття напруги з контактної мережі;

- при заміні шпал забороняється порушувати з'єднання дросель- і рансформаторів з рейками, а також інших проводів, підключе- п их до рейок (заземлювальні і з'єднувальні провода, перемички рейкових кіл та інші пристрої електрифікації та автоблокування);

- під час розгону зазорів з розривом рейкового кола в місцях І її >зривів мають бути попередньо встановлені тимчасові перемички.

Перевірка іскрових проміжків заземлювальних пристроїв • шор контактної мережі, а також вмикання та вимикання на цей період заземлень проводиться працівниками дистанції елек­тропостачання в присутності електромеханіка СЦБ.

Світлофори та релейні шафи

Світлофорні щогли повинні встановлюватися за допомогою механізмів або пристосувань, що виключають випадкове падіння щогли. Всі роботи, пов'язані зі встановленням світлофорів, мають проводитися під керівництвом старшого електромеханіка При роз­дільному встановленні світлофора і фундаменту установка щогл може бути розпочата тільки після зміцнення фундаменту, тобто після засипання і утрамбування ґрунту в котловані. Підійматися і підіймати на встановлену щоглу деталі світлофора дозволяється тільки після того, як стакан світлофорної щогли буде закріплений на анкерних болтах фундаменту гайками і контргайками, а на елект­рифікованих ділянках, крім того, стакан має бути заземлений.

Забороняється:

- після встановлення світлофора спускатися до не засипаного котловану для вилучення ґрунту з під фундаменту;

- знаходитися під щоглою під час її підіймання або опускання;

- провадити підіймання чи опускання щогли або знаходитися на щоглі світлофора під час проходження поїздів по сусіднім коліям;

- провадити підіймання чи опускання щогли під час сильно­го вітру, дощу і в темний час доби;

- працювати на одній щоглі двом працівникам, що знаходять­ся на різних рівнях;

- працювати на світлофорній щоглі без запобіжного паска.

Світлофорні містки або консолі, на яких розташовані світло­фори, повинні мати міцні огородження, перила і настил. Під час ремонту настилу, перил і огороджень, фарбування світлофорного містка чи консолі працівники повинні користуватися запобіжни­ми пасками. Всі світлофорні щогли мають бути оснащені лазами або металевими драбинами.

Підіймання щогли на електрифікованих ділянках допускається тільки при знятті з контактної мережі напруги і в присутності працівника дистанції електропостачання.

Під час обслуговування пристроїв СЦБ на ділянках з електрич­ною тягою всі світлофори, релейні шафи та інші металеві конструкції, які розташовані на відстані менше ніж 5 м від частин контактної мережі, що знаходяться під напругою, повинні бути заземлені приєднанням до тягової рейки або до середньої точки дросель- гранс- форматора. Під час робіт з фарбування або монтажу на світлофо­рах та інших пристроях, які розташовані на відстані менше 2 м від частин контактної мережі, що знаходяться під напругою, напругл з контактної мережі повинна бути знята на весь час роботи, а кон­тактна мережа має бути заземлена. Зняття напруги і заземлення і і інтактної мережі виконує працівник дистанції електропоста­чання. Підійматися на опори і спеціальні конструкції контактної ч<ч>ежі, що не мають пристроїв сигналізації та зв'язку, заборо- м а< гься. Перед початком робіт на щоглі світлофора чи в релейній шафі іскровий проміжок необхідно шунтувати знімною мідною перемичкою з площею перерізу не менше 50 мм².

J (,о робіт на опорах і спеціальних конструкціях контактної мере- г-1, на яких розміщені світлофори, допускається тільки спеціально проінструктовані працівники дистанції сигналізації та зв'язку аа умови попередньої пзревірки справності приєднання опор і спе­ціальних конструкцій до рейки. Підійматися на опори і спеціаль- ііі конструкції контактної мережі, на яких розміщені світлофо­ри, непроінструктованим працівникам забороняється.

7.4.2. Вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв механізованих і автоматизованих сортувальних гірок

До початку будь-яких робіт керівник робіт повинен узгодити і \ а черговим по гірці, у разі його відсутності — з оператором роз­порядчого поста. Без узгодження з черговим по гірці (оператором розпорядчого поста) і без запису в Журналі огляду про сповіщення пи гучномовному зв'язку про розпуск вагонів, що має відбутися, пропуски локомотива або подачу рухомого складу з підгіркового парку через зону робіт приступати до виконання робіт заборо- йметься. Про роботи, що пов'язані з вимиканням пристроїв, крім юго, має бути зроблений відповідний запис в Журналі огляду.

Забороняється проводити роботи на вагонних уповільнювачах, централізованих стрілках, світлофорах та інших пристроях СЦБ, що знаходяться на коліях або поблизу них, під час розпуску вагонів; гірки, проходження локомотива або поданні через зону робіт со­става з підгіркового парку.

Черговий по гірці (оператор розпорядчого поста) повинен сповіщати по гучномовному зв'язку всіх працівників, що обслу- п тують та ремонтують пристрої сортувальних гірок, про розпуск нагонів, що відбудеться, пропуск локомотива або подачу состава л підгіркового парку через зону робіт.

При оголошенні по гучномовному зв'язку черговим по гірці або оператором, а також при подачі спеціального звукового сигналу

про розпуск вагонів, проходження локомотива або переміщення состава з підгіркового парка через зону робіт працюючі на гірко вих пристроях повинні:

- негайно зупинити роботу;

- прибрати з місця роботи інструмент, матеріали та запасні частини;

- відійти у безпечне місце.

Для виконання робіт на вагонному сповільнювачі має бути ви­ділено не менше двох працівників. Забороняється виконувати роботу на сповільнювачі, якщо ці роботи можуть спричинити вихід деталей вагонного сповільнювача за габарит наближення споруд та рухомого складу. В цьому випадку сповільнювач повинен бути виключений з дії, закриті відповідні колії або пучок колій та ого­роджено місце робіт таким чином:

- якщо роботи виконуються на першій гальмовій позиції, то з бо­ку горба гірки огородження проводиться за допомогою приведен­ня гіркового сигналу в закрите положення, а з боку підгіркового парка — сигналістом з розвернутим червоним прапором (червоним ліхтарем), що повернутий вбік парка. Сигналіст повинен знахо­дитися біля граничного стовпчика першої від сповільнювача стрілки з боку підгіркового парка;

- під час роботи на другій гальмовій позиції з боку горба гірки огородження проводиться встановленням стрілки, що веде до цьо­го пучка, по напрямку другого пучка і виключенням цієї стрілки з централізації з зашивкою на костилі, а з боку підгіркового парка сигналістом з розвернутим червоним прапором (червоним ліхта­рем), що повернутий вбік підгіркового парка. Для огородження місця робіт на другій гальмовій позиції сигналіст повинен знахо­дитися біля граничного стовпчика першої від сповільнювача стріл­ки з боку підгіркового парка;

- під час робіт на третій гальмовій позиції з боку горба гірки огородження проводиться встановленням відповідних пучкових стрілок в положення, що виключає можливість попадання рухо­мого складу на колію, де проводиться ремонт сповільнювача, та суміжні з ним колії виключенням даних стрілок з централізації з зашивкою на костилі, а з боку підгіркового парка сигналістом з розвернутим червоним прапором (червоним ліхтарем), що повер­нутий вбік підгіркового парку. Сигналіст повинен знаходитися на відстані 50 м від сповільнювача з боку підгіркового парка.

11 ід час виконання робіт на вагонному сповільнювачі, що пра- іі к к, забороняється ставати ногою на головку рейки між гальмо- іпіми шинами та під шток поршня гальмового циліндра.

11 ри укладанні вагонного сповільнювача в колію підйомним крапом забороняється знаходитися на сповільнювачі під час під­йому його краном, під вантажем, стрілою і в зоні переміщення сповільнювача. При встановленні гальмових балок, пружин та інших деталей вагонного сповільнювача вилучати сміття, сніг та інші предмети з-під сповільнювача слід лопатою або скребачкою, а очищувати поверхню деталей металевою щіткою.

Для перевірки співпадання болтових отворів при з'єднанні де­талей працівники повинні бути оснащені спеціальними ломами та борідками відповідного діаметру.

Виконувати роботи на кліщевидних вагових вагонних сповіль- пювачах типу КВ в підготовленому до гальмування положенні можна тільки після встановлення спеціальних упорів, які фіксу­ють підняте положення рами сповільнювача.

При очищенні або продуванні вагонного сповільнювача, забруд­неного цементом, хімікатами, кислотами та іншими шкідливими речовинами, працівники повинні бути споряджені спеціальними захисними засобами (респіраторами тощо).

Роботи з розбирання, усунення дефектів і встановлення елект­ропневматичних і пневматичних клапанів (ЕПК і ПК), регулюван­ня соленоїдів і перевірки їх ізоляції, чищення ЕПК з викручу - аанням нижньої пробки та змащування ущільнень дозволяється проводити тільки після вимикання пристроїв, пов'язаних з робо­тою ЕПК або ПК, а також перекриття повітропроводу і випускан­ня стиснутого повітря з малого повітрозбірника.

Чищення стиснутим повітрям пристроїв СЦБ на сортувальних гірках повинно виконуватися двома працівниками, один з яких виконує необхідну роботу, а інший є сигналістом і перебуває у місці приєднання шлангу біля запірного вентиля повітропровідної ме­режі. Працівник, що знаходиться у запірного вентиля, зобов'я­заний уважно стежити за рухом рухомого складу в зоні робіт і за оголошеннями чергового по гірці або оператора, а також за пода­чею спеціального сигналу про розпуск, що має відбутися, пряму­вання локомотива або поданні состава з підгіркового парка. У разі поганої чутності він повинен, перекрити вентиль і припинити по­дачу стиснутого повітря та слухати оголошення. Якщо в цьому разі оголошення не буде зрозумілим, то без особистого довідуван- ня у оператора гірки забороняється продовження чищення стис­нутим повітрям. Після оголошення про рух, що відбудеться, че­рез зону робіт працівники повинні діяти згідно з вимогами, що викладені вище.

Під час транспортування важких деталей вагонного сповільню­вача та іншого обладнання через гіркові та підгіркові колії керівник робот зобов'язаний через чергового електромеханіка зробити за­пис про цю роботу й сповіщення по гучномовному зв'язку в Журна­лі огляду. Бригада, що виконує роботу, повинна бути огороджена:

- з боку горба гірки — приведенням в закрите положення гір- кового сигналу;

- з боку підгіркового парка сигналістом з розвернутим червоним прапором, що знаходиться від бригади на відстані вбік підгірко­вого парка не менше ніж 50 м та переміщується одночасно з бри­гадою.

Приймально-відправні станції та інше обладнання пневма­тичної пошти дозволяється ремонтувати тільки після вимикання останньої. Монтажні та ремонтні роботи на щитах повітродувок пневматичної пошти повинні виконуватись зі зняттям напруги.

Під час перевірки та регулюванні стрілок гіркової електрич­ної централізації має бути виключена можливості їх переведення з гіркового поста. Для проведення робіт на стрілках гіркової елект­ричної централізації має бути виділено не менше двох працівників.

Електрозварювальні роботи, роботи з використанням пневма­тичного або електроінструменту на напільних пристроях СЦБ, а також будь-які роботи в негабаритних місцях і місцях з обме­женою видимістю або чутністю повинні виконуватися двома працівниками, один з яких виконує роботу, а другий являється сигналістом та в разі наближення до місця робіт рухомої одиниці зобов'язаний забезпечити відхід обох до безпечного місця.

7.4.3. Вимоги безпеки під час виконання робіт на повітряних лініях

Робота на опорах. Підійматися на опору і працювати на ній доз­воляється тільки в тих випадках, коли є повна впевненість в її до­статній міцності і стійкості. Необхідність укріплення опори і безпечні і;и'пГ)и визначаються на місці керівником робіт і відображаються и проекті проведення робіт.

І 'оботи з укріплення опори, механічна міцність і стійкість якої покликає сумніви, виконуються методом закріплення тросів, підтяжок або спеціальних пристроїв для розкріплення на опорі. 11 Іогли, складні опори і опори довжини 10 м встановлюють за до­помогою спеціальних пристроїв (лебідок, посилених блоків тощо). Встановлення залізобетонних опор вручну без застосування ме­ча п і змів забороняється.

І Іід час підіймання на опору слід закріплятися стропом запо­ні ясного паска. Під час заміни деталей опор слід унеможливити і ч зміщення або падіння опори.

Забороняється:

порушувати цілісність проводів і знімати в'язки на проміж - п пх опорах без попереднього укріплення опор;

підіймання на проміжну опору, якщо на ній закріплено мен­ше як два проводи;

- на кутових опорах зі штирьовими ізолятори підніматися і пра­цювати з боку внутрішнього кута;

- під час заміни приставок П і АП-подібних опор, відкопува­ні одночасно обидві стійки опори;

- під час витягування чи спускання приставки знаходитися у котловані.

Обходи і огляд ліній. Забороняється провадити будь-які ремонтні, аідновлювальні роботи, підніматися на опору та її конструкційні елементи під час огляду ПЛ, а також йти під проводами під час огляду ПЛ в темний час доби.

У важкопрохідній місцевості (болота, водяні перешкоди, гори тощо) та за умов несприятливої погоди (дощ, снігопад, сильний мороз тощо), а також в темний час доби огляд ПЛ повинні здійсню­вати два працівники, в інших випадках оглядати ПЛ може один працівник. Під час пошуку пошкоджень ПЛ працівники повинні мати з собою попереджувальні знаки або плакати для встанов­лення їх в разі виявлення пошкодження.

Забороняється на ПЛ понад 1000 В наближатися до проводу, що лежить на землі, на відстань меншу за 8 м. Поблизу такого проводу слід:

- організувати охорону для запобігання наближенню до ньо­го людей і тварин;

- встановити, якщо це можливо, попереджувальні знаки і пла­кати;

- повідомити про те, що сталося, власника лінії;

- дочекатися приїзду ремонтної бригади.

Забороняється наближатися на відстань меншу 8 м до залізо­бетонних опор ПЛ 6, 10, 35 кВ за наявності ознак проходження через стійки опор струму замикання на землю внаслідок пошко­дження ізоляторів, доторкування проводу до опори тощо (інтен­сивне випаровування вологи з ґрунту, виникнення електричної ду­ги на стійках і в місцях безпосереднього закріплення опори в ґрунті).

Розчищення траси ПЛ. До початку звалювання дерев місце роботи повинне бути розчищене. Керівник робіт зобов'язаний пе­ред початком роботи попередити всіх членів бригади про небезпеку наближення до проводів ПЛ дерев, що звалюються, канатів тощо.

Забороняється:

- вилазити на підрубані й підпиляні дерева;

- у випадку падіння дерева на проводи наближатися до нього на відстань меншу 8м до зняття напруги з ПЛ;

- стояти з боку падіння дерева і з протилежного боку;

- валити дерева без підпилювання або підрубування, а також робити наскрізний пропил дерева;

- залишати не поваленим підрубане і підпиляне дерево на час перерви в роботі або в разі переходу до інших дерев;

- групове звалювання дерев з попереднім підпилюванням і зва­лювання з використанням падіння одного дерева на інше.

Про наступне падіння дерева, що звалюється, пильщики мають попередити інших працівників.

Проведення робіт. Проведення робіт на повітряних лініях за­бороняється при наближенні та під час грози, сильного вітру, а та­кож при температурі повітря нижче граничних норм. Як виняток, допускається робота на повітряних лініях з ліквідації аварій, при цьому робота має виконуватися не менше ніж двома працівни­ками. При температурі нижче встановленої норми допускаються, як виняток, роботи з перервами для обігріву; при цьому керівник робіт зобов'язаний забезпечити працюючих пунктом обігріву, розташованим в безпосередній близькості від місця робіт.

Керівниками робіт на особливо відповідальних ділянках можуть бути призначені особи в посаді не нижче старшого електромеханіка, які зобов'язані бути присутні на місці робіт і керувати ними.

11лгаптування пересічень і ремонт проводів ліній зв'язку, що 111 • і»"ги нають провода контактної мережі електрифікованих заліз - пиці,, трамваїв і тролейбусів, повинні виконуватися при вимкненій і заземленій на місці проведення робіт контактній мережі та и присутності представника дистанції контактної мережі. Роботи з влаштування пересічень вище лінії електропередачі провадяться теля зняття напруги з лінії електропередачі і її заземлення про­видів на місці; роботи з влаштування пересічень під лініями елект­ропередачі виконуються без зняття напруги, але обов'язково в діелектричних рукавицях і калошах з використанням інстру­ментів з ізолюючими ручками. В місці зближення і перетину лінії зв'язку з лініями електропередачі керівник робіт перед по­чатком роботи з проводами лінії зв'язку зобов'язаний перекона­тися у відсутності на них напруги (між проводами і землею).

Роботи, що провадяться в місцях перетину ПЛ з лініями зв'язку і провідного радіомовлення, слід узгоджувати з власником.

Під час виконання робіт на дільницях перетину ПЛ з транс­портними магістралями (залізницями, судноплавними ріками і каналами), якщо необхідно тимчасово призупинити рух транс­порту чи на час його руху призупинити роботи на ПЛ, працівник, я кий видає наряд, викликає на місце робіт представника служби руху транспортної магістралі. Цей представник зобов'язаний за­безпечити зупинку руху транспорту на необхідний час або попе­реджати лінійну бригаду про транспорт, що наближається. Щоб пропустити транспорт, проводи, що заважають рухові, підніма­ються на безпечну висоту.

Під час виконання робіт у смузі відведення автомобільної до­роги, вулиці та залізничного переїзду, якщо це загрожує безпеч­ному чи безперебійному руху транспорту і пішоходів, організа­ції, що відповідають за утримання автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, можуть закрити чи обмежити рух на основі ордера, який видається відповідним дорожнім органом, а в містах — службою місцевого державного органу виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Для своєчасного попередження водіїв транспорту за узгоджен­ням з Державтоінспекцією керівник робіт виставляє на шосе або дорозі сигнальників, а також встановлює дорожні знаки «Ремонтні роботи». За необхідності на місце проведення робіт викликається 11 редставник Державтоінспекції. Сигнальники повинні перебувати на відстані 100 м по обидва боки від місця перетину або зближення ПЛ з дорогами і мати з собою вдень червоні прапорці, а вночі — червоні ліхтарі.

7.4.4. Роботи на кабельних лініях електропередач

Земляні роботи. Перед риттям траншей чи котлованів для ка­белів необхідно заздалегідь отримати письмовий дозвіл на вико­нання робіт від підприємства, організації, цеху, на території яких передбачається провадити земляні роботи, і вказівки про точне місце перебування наявних споруд: газових, водопровідних, зв'язку та інших комунікацій. В разі проведення земляних робіт поблизу цих споруд і в охоронній зоні комунікацій необхідно виконувати умо­ви робіт, вказані підприємствами — власниками комунікацій.

Перед початком роботи під наглядом представника організа­ції, що експлуатує кабелі, керівником робіт, що виконує земляні роботи, має бути проведене контрольне розкриття ґрунту для уточнення розташування і глибини прокладання кабелів і вста­новлена тимчасова огорожа для визначення межі роботи землерий­них механізмів. У разі виявлення під час проведення земляних робіт не зазначених на планах і схемах кабелів, трубопроводів, підземних споруд тощо, необхідно призупинити роботи до з'ясу­вання характеру виявлених споруд або предметів та отримання відповідного дозволу і довести це до відома керівника робіт.

За появи шкідливих газів роботи мають бути негайно припинені, а робітники виведені з небезпечних місць до виявлення джерела загазування і його усунення. Подальше проведення земляних ро­біт за появи шкідливих газів допустиме лише за наявності індика­торів для визначення газу і забезпеченні працівників протигазами. Працівники мають бути проінструктовані про порядок виконан­ня робіт в таких умовах.

Під час копання траншей в слабкому або вологому ґрунті, коли є загроза обвалу, їх стінки мають бути надійно укріплені. В сипу­чих ґрунтах роботи можна вести без укріплення, але з укосами, що відповідають куту природного укосу ґрунту. В місцях тран­шеї, де необхідне перебування людей, мають бути влаштовані укріплення або виконані укоси. Під час копання траншей та кот­лованів будівельні матеріали і земля, що викидається з траншей і а котлованів, по можливості розміщуються в межах огородже-

... о місця або осторонь від нього, але так, щоб не заважати рухові

транспорту і пішоходів. Місце проведення робіт в разі копання котлованів, траншей або ям огороджується зі встановленням по­переджувальних написів і знаків, а у нічний час на огородженні не-тановлюється сигнальне освітлення. Для пішоходів і проїзду транспорту через траншеї перекидаються містки відповідної ван­ті І жопідйомності.

Розкриття муфт, розрізання кабелю. Перед розкриттям муфт аоо розрізанням кабелю необхідно впевнитися в тому, що ці опе­рації будуть провадитися на тому кабелі, на якому потрібно, що цей кабель відключено і вжито технічних заходів, необхідних для до­пуску до робіт на ньому.

На KJI перед розрізанням кабелю або розкриттям з'єднуваль­ної муфти необхідно перевірити відсутність напруги за допомо­гою спеціального пристосування, яке складається з ізолювальної ш танги і стальної голки або різального наконечника. Пристосу­вання має забезпечити прокол або розрізування броні і оболонки до жил із замиканням їх між собою і на землю. Кабель у місці проколу заздалегідь прикривається екраном. В тунелях, колекторах, ко­лодязях таке пристосування допускається застосовувати тільки аа наявності дистанційного керування. Якщо внаслідок пошкоджень кабелю відкриті всі струмовідні жили, то відсутність напруги мож­на перевірити безпосередньо покажчиком напруги без проколу.

Прокол кабелю виконує керівник робіт або допускач під його наглядом. Проколювати кабель слід в діелектричних рукавицях і користуючись захисними окулярами. Стояти під час проколю­вання потрібно на ізолювальній основі зверху траншеї, якнайдалі від проколюваного кабелю.

Для заземлення пристосування для проколу використовують спеціальний заземлювач, що заглиблюється в ґрунт на глибину, не меншу 0,5 м, або броня кабелю.

Розігрівання кабельної маси і заливання муфт. Кабельна ма­са для заливання муфт розігрівається в спеціальному металевому посуді з кришкою і носиком. Забороняється підігрівати нероз- криті банки з кабельною масою. Під час заливання кабельної ма­си належить надягати брезентові рукавиці та захисні окуляри.

Розігрівати і переносити ківш або казанок з припоєм, а також посуд з кабельною масою слід в брезентових рукавицях і захисних окулярах. Рукави одягу зав'язуються біля зап'ястя поверх рука­виць або використовуються рукавиці довжиною до ліктя. Заборо- няется передавати казанок або ківш з припоєм чи посуд з масою з рук в руки; під час передачі необхідно ставити їх на землю або на міцну основу.

Перемішувати розплавлену масу слід металевою мішалкою, а знімати нагар з поверхні розплавленого припою — ложкою. Мішалка і ложка перед використанням підігріваються. Попадан­ня вологи в гарячу масу неприпустиме.

Прокладання, перекладання кабелів і перенесення муфт. Під час перекочування барабану з кабелем необхідно вжити заходів проти захоплення його частинами одягу працівників, що висту­пають. Перед початком перекочування закріплюють кінці кабелю і видаляють цвяхи, які стирчать з барабана. Барабан з кабелем допускається перекочувати тільки по горизонтальній поверхні по твердому ґрунту або міцному настилу. Забороняється розміщу­вати кабелі, порожні барабани, механізми, пристосування та інст­румент ближче ніж за 1 м від краю траншей.

Забороняється стояти всередині кутів повороту, а також підтри­мувати кабель вручну на поворотах траси. З цією метою встанов­люються кутові ролики. Працювати слід у брезентових рукави­цях. Під час ручного прокладання кабелю кількість працівників має бути такою, щоб на кожного припадала дільниця кабелю ма­сою, що не перевищує встановлену норму

Перекладати кабелі і переносити муфти можна тільки після від­ключення кабелю та його заземлення. Працювати слід в діелект­ричних рукавицях; зверху рукавиць для їх захисту від механіч­них пошкоджень одягаються брезентові рукавиці.

Роботи в підземних спорудах. Огляд колодязів і роботи в них слід проводити за нарядом-допуском не менш ніж двома особами, одна з яких повинна чергувати біля люка. В цьому разі біля від­критого люка колодязя встановлюється попереджувальний знак або робиться огородження. Огляд тунелів допускається проводи­ти одній особі з групою IV.

Спускання в колодязь і робота в ньому без рятувального паска та страхувального каната, виведеного назовні, не допускається.

В підземних спорудах, не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, перед початком огляду або роботи перевіряється відсутність горючих і шкідливих для людини газів. Перевірка пі дгутності газів за допомогою відкритого вогню забороняється. \ разі появи газу роботу в колодязях, колекторах і тунелях слід припинити, працівників вивести з небезпечної зони до виявлення д і грела загазування і його усунення. Перед початком роботи в під­земних спорудах, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, метання вводиться в дію на термін, що визначається місцевими умовами. Відсутність газу в цьому випадку не перевіряється.

11 ід час робіт в колекторах і тунелях повинні бути відкриті два люки або двоє дверей, щоб працівники розміщувалися між ними. Палити (курити) в колодязях, колекторах і тунелях, а також по­близу відкритих люків забороняється.

Для освітлення робочих місць в колодязях і тунелях слід за­стосовувати світильники напругою 12 В або акумуляторні ліхтарі у вибухозахистному виконанні.

Питання до розділу

1. Вимоги до працівників залізничного транспорту.

2. Безпека під час перебування на залізничних коліях.

•і. Загальні положення безпеки під час виконання робіт на за­лізничних коліях. І. Заходи безпеки на електрифікованих ділянках. Г>. Обов'язки працівників під час виконання робіт на залізнич­них коліях.

6. Загальні вимоги безпеки під час виконання колійних робіт.

7. Загальні вимоги безпеки під час виконання робіт з застосу­ванням колійних машин.

Н. Загальні вимоги безпеки під час очищення колій і стрілок від снігу.

9. Загальні вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних

роботах та перевезенні матеріалів верхньої будови колії. 10. Заходи безпеки під час використання петард. І І. Загальні вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв СЦБ. І 2. Загальні вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв

механізованих і автоматизованих сортувальних гірок. І3. Загальні вимоги безпеки під час виконання робіт на повітря­них лініях.

М. Загальні вимоги безпеки під час виконання робіт на кабель­них лініях електропередач.

Розділ 8 ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

8.1. Загальні положення при наданні першої допомоги потерпілим

Перша допомога — це комплекс заходів, що направлений на від­новлення або збереження життя і здоров'я потерпілого. Допомогу повинен надавати той, хто знаходиться поруч з потерпілим, або сам собі потерпілий (самодопомога) до прибуття медичного працівника.

Від того, наскільки вміло і як швидко надана перша допомога, залежить життя потерпілого і, як правило, успіх наступного лі­кування. Тому кожний повинен знати і вміти надати першу допо­могу потерпілому і самому собі.

Для надання першої допомоги потерпілим на всіх робочих міс­цях повинна бути аптечка.

Той, хто надає допомогу, повинен вміти звільняти потерпілого від дії небезпечних і шкідливих факторів, оцінювати стан потер­пілого, визначати послідовність застосування засобів першої до­помоги, при необхідності використати підручні засоби при наданні допомоги і транспортуванні потерпілого.

Послідовність дій при наданні першої допомоги потерпілому:

- усунення дії на організм потерпілого небезпечних і шкідли­вих факторів (звільнення його від дії електричного струму, пере­несення із зараженої атмосфери, гасіння одягу, що горить, вилу­чення з води тощо);

- оцінка стану потерпілого;

- визначення характеру травми, що створює найбільшу загро­зу для життя потерпілого, і послідовність дій по його спасінню;

- виконання необхідних заходів по спасінню потерпілого в за­лежності від терміновості (відновлення прохідності дихальних шляхів, проведення штучного дихання, зовнішнього масажу сер­ця, зупинка кровотечі, іммобілізація місця перелому, накладан­ня пов'язки тощо);

- підтримання основних життєвих функцій потерпілого до прибуття медичного персоналу;

- виклик швидкої медичної допомоги чи лікаря або вжиття заходів для транспортування потерпілого до найближчої лікарні.

І Іеревозити потерпілого можна тільки при стійкому диханні І пульсі.

У тому випадку, коли стан потерпілого не дозволяє його транс­портувати, необхідно підтримувати його основні життєві функції до прибуття медичного працівника.

ІІри перенесенні потерпілого на носилках піднімати та класти його на носилки необхідно узгоджено по команді. Щоб носилки не колихалися, носильники повинні йти в ногу.

ІІри перенесенні та перевезенні необхідно забезпечити таке по­ложення тіла потерпілого, при якому максимально буде усунуто шкідливий вплив від транспортування.

У випадку розладу дихання внаслідок ураження електричним струмом або отруєння необхідно негайно зробити штучну вентиля­цію легень. Перед її початком необхідно відновити прохідність ди­хальних шляхів, так як проходженню повітря в легені можуть за­важати западання язика, рідина, чужорідні тіла або зубні протези.

Для відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів необ- хідно потерпілого покласти на тверду поверхню обличчям догори, розстебнути одяг, що стискує грудну клітку, і, підтримуючи знизу аа шию, максимально відкинути голову потерпілого назад, щоб ви­нести язик, якщо він запав, очистити порожнину рота пальцем.

Якщо після відновлення прохідності дихальних шляхів не з'являться ритмічні дихальні рухи грудної клітки або передньої стінки живота, необхідно негайно приступити до штучної венти­ляції легень методом «із рота в рот».

Якщо у потерпілого є ушкодження на обличчі, які заважають здійснювати вдування повітря через його рот, у таких випадках штучну вентиляцію роблять за методом «із рота в ніс».

Показниками ефективності вентиляції легень є розширення грудної клітки, почервоніння шкіряних покровів і відновлення достатньо глибокого і ритмічного самостійного дихання.

Якщо після 2-3 вдихів потерпілий не почне дихати самостійно (не з'являться ритмічні рухи грудної клітки або передньої стінки живота), необхідно перевірити, чи є у потерпілого ознаки крово- (ібігу. Відсутність дихання є одним із симптомів зупинки крово­обігу. Про зупинку серця свідчать розширені зіниці, які не реагу­ють на світло звуженням. Для перевірки цього симптому слід швидко підняти верхні повіки потерпілого. При відсутності кро­вообігу зіниці будуть широкі і під впливом світла не звузяться.

Іншими ознаками зупинки серця є блідість або синюшність шкірних покривів і слизових оболонок (губ), судоми, які можуть з'явитись у момент втрати свідомості й бути першою помітною для оточуючих ознакою зупинки серця.

Якщо у потерпілого немає ознак кровообігу, необхідно виконати зовнішній масаж серця. Масаж серця завжди необхідно робити одночасно із штучною вентиляцією легень.

Перед масажем серця потерпілого кладуть спиною на тверду ос­нову, звільняють від предметів туалету, які заважають руху тіла, а також оглядають, чи немає перелому ребер, бо їх осколками мож­на пошкодити легені, печінку, кишки та інші внутрішні органи.

При масажі серця необхідно стати на коліна збоку від по­терпілого, покласти руки одна на одну перпендикулярно на по­верхню грудної клітки (рис. 8.1) і натискати всім корпусом тіла з частотою 60 разів на хвилину. При цьому необхідно слідкувати, щоб пальці не торкались поверхні грудної клітки.

На грудину слід натискати так, щоб вона зміщувалась у гли­бину до хребетного стовпа на 4-5 см, а потім швидко відпускати руки. При швидкому відпусканні рук грудна клітка прийме по­чаткове положення і серце знову заповниться кров'ю.

Рис. 8.1. Місця дотику при закритому масажі серця

Якщо допомогу надає одна людина, то через кожних п'ятнад­цять стискань грудної клітки припиняється масаж серця на одну секунду і в цей час робиться два сильних штучних вдихи за мето­дом «із рота в рот» або «з рота в ніс». Якщо оживлення проводять

ііодини, то одна здійснює штучну вентиляцію легень, а інша — масаж серця. У цьому випадку один вдих супроводжується 5 на­тискуваннями на грудину.

Через надзвичайно сильний біль, велику втрату крові, утво­рення в уражених тканинах шкідливих продуктів, що виклика­ють виснаження захисних можливостей організму? У результаті чого виникає порушення кровообігу, дихання, обміну речовин, може статися шок.

Ознаками шоку є блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості (непритомність), прискорене ди- х а пня і пульс, різке падіння артеріального тиску, а при важкому тоці — наявність блювоти, спраги, попелястого кольору облич­чя, посинілих губ, мочок вух.

Якщо виник шок, необхідно надати першу допомогу, яка від­повідає виду поранення. Потім потерпілого необхідно покласти v горизонтальне положення з трохи опущеною головою.

Ні в якому разі потерпілому не можна давати їсти і пити.

Через ушкодження мозку, кровотечу, вплив нервово-емоцій- ііих хвилювань, страх, біль, нестачу свіжого повітря і таке інше може статися непритомність.

Ознаками непритомності є поява блідості, нудоти, позиву до блю­воти, слабкості, позіхання, підвищеного потовиділення. У цей пе­ріод пульс стає частішим, артеріальний тиск знижується. У час непритомності пульс сповільнюється до 40-50 ударів за одну хвилину. Основну небезпеку при непритомності являє собою за­купорювання дихальних шляхів.

Тому, перш за все, необхідно перевірити у знепритомнілого наявність дихання та вільність дихальних шляхів і, якщо дихан- пи відсутнє, негайно зробити штучне дихання.

При можливості треба підстелити під потерпілого пальто або щось інше і вкрити його, щоб зменшити втрату тепла.

Якщо непритомність сталася у результаті падіння або зіткнен- ня і можлива травма хребта, не слід класти потерпілого в пра­вильне положення, за виключенням тих ситуацій, коли трапилася о іювота. У цьому випадку намагайтеся не згинати хребет потер­пілого.

8.2. Перша допомога при кровотечі

Причини кровотечі — пошкодження цілісності кровоносних судин у результаті механічного або патологічного порушення.

Розрізняють кровотечу артеріальну, венозну і змішану.

При венозній кровотечі темно-червона кров повільно витікає з рани безперервним струмочком.

Венозну кровотечу з ран кінцівок, тулуба та голови зупинити неважко. Для цього достатньо рану, що кровоточить, туго забин­тувати. При пораненні кінцівок венозну кровотечу можна зупи­нити накладенням джгута. Якщо його немає під рукою, можна звести на 5-10 хв. краї рани пальцями, не торкаючись пораненої поверхні. Щоб не було припливу крові до пошкодженої судини, доцільно підняти кінцівку.

Артеріальна кровотеча виникає при порушенні цілісності артерій.

Особливо небезпечна кровотеча із великих артерій: стегнової, підключичної, сонної, плечової, підколінної. Смерть при їх по­шкодженні може настати через 3-5 хв. Ознаки кровотечі при по­шкодженні артерій — кров яскраво-червоного кольору витікає із рани сильним пульсуючим струмком.

Для припинення зовнішньої артеріальної кровотечі існує чо­тири основних методи:

- притискання пальцями великих артерій в місцях, де вони проходять близько до поверхні тіла;

- накладання стискальної пов'язки;

- накладання кровоспинного еластичного джгута або закрут­ки (рис. 8.2, 8.3);

- максимальне згинання кінцівки у вище розміщеному суг­лобі (рис. 8.4).

У потерпілих, одягнутих у зимовий одяг, притискання артерії повинно проводитись після звільнення пораненої кінцівки від верхнього одягу і білизни.

Після тимчасового припинення артеріальної кровотечі, шля­хом пальцевого притискання пальцем великої судини, необхідно накласти гумовий джгут, закрутку або інший засіб.

Джгут може бути імпровізованим — з паска, пояска, тасьми, мотузки, краватки та інших предметів, що є під руками. Джгут накладають на шар марлі або поверх одягу, щоб не защемити шкіру та нерв. Його підводять під кінцівку та розтягують так, щоб тури лежали поряд один з одним, не защемляючи шкіри. 'Тугішим повинен бути перший тур, другий — з меншим натягом,.і інші — з мінімальним, але так, щоб не допустити розслаблення перших турів. Кінці джгута зав'язують вузлом.

ГІри накладенні закрутки із підручного матеріалу роблять петлю та зав'язують кінці тканини міцним вузлом. Діаметр петлі повинен бути в 1,5-2 рази більше діаметра кінцівки у тому місці, до накладають закрутку. Петлю розташовують на кінцівці вуз­лом догори та за допомогою важеля закручують до зупинки кро­вотечі з рани. Кінець важеля прив'язують до кінцівки.

Важелями закручування використовуються палички, гілки, металеві стрижні, шматки товстого дроту (рис. 8.3).

Забороняється використовувати для закрутки тонкі шнурки та мотузки, різні дроти, кабелі, щоб не травмувати м'які тканини.

Після накладання джгута на рану накладають антисептичну пов'язку; для запобігання сповзання джгута і виникнення повтор­ної кровотечі кінцівка фіксується в нерухомому стані (іммобілі­зується); взимку кінцівку з накладеним джгутом за можливістю утеплюють; термін перетискання кінцівки не повинен перевищу­вати двох годин в теплу та однієї години в холодну пору року. Че­рез кожні півгодини взимку і годину влітку потрібно на декілька

крутки: а — зв'язування вузла;.2. Етапи накладання g — закручування за допомогою палички; джгута в — закріплення палички

хвилин послаблювати джгут, водночас притискаючи пальцями пошкоджену артерію. Якщо після закінчення максимально мож­ливого терміну перебування джгута немає можливості його зня­ти, то він повторно накладається дещо вище попереднього місця накладення. Час та хвилини накладання джгута записують в за­писку, яку підкладають під джгут.

При сильних кровотечах з ран, коли накладання джгута за- труднене або неможливе, припинення кровотечі здійснюється шляхом максимального згинання кінцівки в розміщеному вище рани суглобі (при відсутності переломів кісток — рис. 8.4).

Рис. 8.4. Фіксація кінцівок у положенні максимального згинання у суглобах: а — in передпліччя; б — із плеча; в — із гомілки; г — із стегна

Обов'язково в таких випадках у ямку, що утворюється при зги­нанні суглоба, покласти ватно-марлевий валик, грудку вати або будь-якої тканини.

У такому положенні ноги або руки необхідно зв'язати або при­в'язати до тулуба потерпілого косинкою, шарфом або паском.

8.3. Перша допомога при ураженні електричним струмом

Причини ураження електричним струмом — робота з техніч­ними електричними засобами, пряме доторкання до електричного провідника або джерела струму чи дія потужного розряду атмо­сферної електрики — блискавки.

Електричний струм викликає зміни в нервовій системі, її дра­тування, параліч, спазми м'язів, опіки тканин в місцях входу і виходу електричного струму. Може виникнути судорожний спазм діафрагми (головного дихального м'яза) та серця. Особли­во небезпечні безпосередні ураження струмом ділянки голови, хребта, серця. Потерпілий миттєво втрачає свідомість, розвива­ються судоми, параліч дихальної мускулатури і, як наслідок, зу- 11 инка дихання.

При ураженні електричним струмом необхідно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму, тому що від тривалості йо­го дії на організм залежить важкість електротравми.

ШВИДКЕ ВІДКЛЮЧЕННЯ

Якщо потерпілий тримає електричний дріт руками, перш за все необхідно швидко відключити електроустановку, якої торка­ється потерпілий, за допомогою вимикача, рубильника, запобіж­ника, роз'єднання штепсельного з'єднання, створення штучного короткого замикання на повітряній лінії (рис. 8.5).

ПЕРША ДІЯ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ ПОТЕРПІЛОГО ВІД СТРУМУ

Рис. 8.5. Звільнення потерпілого від дії струму шляхом відключення електроустановки

При наданні допомоги потерпілому, який знаходиться на висоті, перед вимкненням мережі від джерел струму необхідно вжити належних заходів, які виключать можливість падіння потерпілого.

Якщо швидке відключення електроустановки неможливе, то необхідно вжити заходів до відокремлення потерпілого від стру- моведучих частин, яких він торкається. При напрузі до 1000 В для відокремлення потерпілого від струмоведучих частин або дроту слід скористатися канатом, палкою, дошкою або будь-якою іншою сухою річчю, яка не проводить електричний струм (рис. 8.6).

Рис. 8.6. Звільнення потерпілого від дії струму при напрузі в електро­установках до 1000 В відкиданням проводу дошкою

Дозволяється відтягнути потерпілого від струмоведучих частин за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла). При цьому слід уника­ти торкання до металевих предметів та частин тіла потерпілого, які не прикриті одягом (рис. 8.7).

Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, повинен надіти діелект­ричні рукавиці або обмотати руку шарфом, надіти на неї картуз із сукна, натягнути на руку рукав піджака або пальта.

При звільненні потерпілого від струмоведучих частин слід діяти однією рукою (рис. 8.7).

Якщо електричний струм проходить у землю через потерпілого і він судорожно стискає в руці провід, перервати дію струму можна підсунувши під нього суху дошку або відтягнувши ноги від землі

Рис. 8.7. Звільнення потерпілого від дії струму при напрузі в електро установках до 1000 В відтягненням за сухий одяг

Рис. 8.7. Відокремлення потерпілого від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою до 1000 В

мотузкою або одягом. Можна також перерубати дріт сокирою з сухою дерев'яною рукояткою або за допомогою інструмента з ізольованою рукояткою (кусачок, пасатижів тощо) розірвати дріт (рис. 8.8). Пе­рерубувати дріт кожної фази треба окремо, при цьому слід ізолюва­ти себе від землі (стояти на сухих дошках, дерев'яній драбині тощо).

При напрузі більше 1000 В для відокремлення потерпілого від струмоведучих частин необхідно використовувати засоби захисту: надіти діелектричні рукавиці і боти та діяти штангою або ізольова­ними кліщами, що розраховані на відповідну напругу (рис. 8.9).

Рис. 8.8. Звільнення потерпілого від дії. струму при напрузі в електро­установках до 1000 В, перерубуючи проводи

установках більше 1000 В відкиданням проводу ізольованою штангою

Якщо струмоведуча частина лежить на землі, слід пам'ятати про напругу кроку. Переміщуватися в цій зоні слід з особливою обе­режністю, використовуючи засоби для ізолювання від землі (діелект­ричні калоші, боти, килими, ізолюючі підставки) або речі, що по­гано проводять електричний струм (сухі дошки, колоди тощо). Без засобів захисту переміщуватися в такій зоні слід пересуваючи ступні ніг по землі і не відриваючи їх одна від одної (рис. 8.10).

Після відокремлення потерпілого від струмоведучих частин слід винести його із цієї зони на відстань не менше 8 м від стру- моведучої частини (дроту).

Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, у нього відсутнє дихання, немає пульсу, його необхідно зручно поклас­ти, розстебнути на ньому одяг, який стягує (пояс, комір), забез­печити надходження свіжого повітря, почати безупинно робити штучне дихання, прямий масаж серця до повного відновлення функцій. Після того, як до потерпілого повернеться свідомість, його потрібно напоїти великою кількістю води, чаю, а потім ор­ганізувати обігрівання потерпілого. Місцеві ураження струмом потрібно закрити стерильною пов'язкою, як при опіках. Викли­кати лікаря.

Рис. 8.10. Правильне переміщення в зоні розтікання струму замикання на землю: а — віддалення від місця замикання на землю струмоведучої частини; б — сліди від взуття

8.4. Перша допомога при пораненні

При пораненні необхідно старанно оглянути рану. Для цього обрізають одяг навколо рани. Потім протирають шкіру навколо рани шматочком марлі або вати, змоченої спиртовим розчином йоду. Чистими руками необхідно розкрити пакет, що призначе­ний для перев'язування, і накласти його на поверхню, що пора­нена, та швидко забинтувати рану. Бинтування необхідно робити за годинниковою стрілкою з тоншої частини і поступово перехо­дити на більш товстішу (на кінцівках переважно від кисті чи від ступні в напрямку до тулуба).

Для перев'язування можна використовувати чисті хустки, сер­ветки тощо. Класти вату безпосередньо на рану не можна.

Невеличкі порізи та садна можна заклеїти лейкопластирем.

Ні в якому разі не можна обмивати рани водою чи будь-якою лікарською речовиною, засипати порошком і мазати маззю. За­бороняється виймати з рани чужорідні тіла та бруд — при цьому можна пошкодити кровоносні судини і викликати ще більшу кровотечу.

Поранення живота — дуже небезпечні, тому що можуть су­проводжуватися пошкодженням внутрішніх органів. При цьому виникає внутрішня кровотеча, а при розриві кишок в черевну по­рожнину попадає їх вміст, що спричиняє розвиток важкого за­хворювання — запалення черева.

При будь-яких пораненнях в живіт потерпілому не можна да­вати пиття, їжі, бо це може викликати важкий перитоніт.

Транспортувати потерпілого з пораненням в живіт треба в лежа­чому положенні з піднесеною верхньою частиною тулуба і зігну­тими в колінах ногами.

При пораненнях голови часто виникають травми головного мозку. Потерпілого з таким пораненням треба покласти на рівну поверхню.

8.5. Перша допомога при переломах, вивихах і розтягненні зв'язок

Перелом — це порушення цілісності кістки.

В місці перелому потерпілий відчуває різкий біль, який зростає при намаганні змінити положення, помітна деформація, що ви­кликана зміщенням кісткових уламків, припухлість. Переломи бувають відкриті і закриті. Відкритий перелом супроводжується порушенням шкіряного покрову.

При переломах, вивихах та розтягах необхідно забезпечити нерухомість травмованої частини тіла, особливо при переломах кіс­ток. Для цього треба забезпечити нерухомість у двох суглобах — вище і нижче місця перелому. Правильна іммобілізація зменшує біль і є протишоковим заходом, вона запобігає зміщенню уламків кісток, кінців ран, а також зменшує небезпеку ушкодження кро­воносних судин, нервів, м'язів гострими осколками кісток.

При наявності відкритого перелому спочатку треба припини­ти кровотечу, а потім на рану накласти антисептичну пов'язку.

Перед накладанням шини необхідно створити найбільш зруч­не (фізіологічне) положення переламаної кінцівки.

Шину доцільно накладати поверх одягу та взуття, а в місцях кіст­кових виступів під неї треба підкласти м'який матеріал. Не мож­на накладати шину в тих місцях, де уламки кістки виступають назовні. Шина закріплюється пасками, смугами тканини, бинтами,
медичними косинками тощо, але їх не можна занадто туго зав'язу­вати, щоб не стиснути кровоносні судини, через що може виник­нути порушення кровопостачання в зафіксованій кінцівці.

Для закріплення кінцівок у нерухомому стані використову­ють як спеціальні транспортні шини (дерев'яні, дротяні, пласт­масові, надувні), так і імпровізовані, із підручних матеріалів — дошок, палок та інших предметів.

Види фіксації при переломах кісток за допомогою шини наве-

Рис. 8.11. Види фіксації при травмах передпліччя, плеча, стегна та гомілки: а — передпліччя; б — плеча; в — стегна; г — гомілки

Якщо шини немає, руку можна підвісити на косинці до шиї або на полі піджака (рис. 8.12).

У тих випадках, коли відсутні всі допоміжні засоби для закріп­лення поранення нижньої кінцівки, її необхідно прибинтувати до здорової ноги в кількох місцях.

При переломах хребта у потерпілих часто виникає параліч кінці­вок. Закріплення у нерухомому стані хребта повинне проводитися якнайшвидше і дуже ретельно. Для цього використовують дошки, фанеру, щити, двері тощо. Потерпілого прибинтовують спиною до дошки або фанери в ділянці грудної клітки, таза, колінних суглобів та гомілки. При пошкодженні шийного відділу хребта голову потер­пілого необхідно також іммобілізувати однією або двома шинами.

Рис. 8.12. Підвішування руки на косинці та на полі піджака

Коли травма хребта супроводжується великими пошкоджен­нями м'яких тканин спини, потерпілого необхідно покласти на носилки на живіт.

При переломах ребер проводиться туге бинтування грудної клітки в період видиху на рівні пошкоджених ребер. Краще для цього використовувати рушник.

При травмі голови можливий перелом черепа і струс мозку Пер­ша допомога має бути в наступному: потерпілого слід покласти на спину, зафіксувати голову з двох боків м'якими валиками з одягу, накласти тугу пов'язку, при наявності рани — пов'язку стерильну (рис. 8.13), покласти «холод» і забезпечити спокій до прибуття лікаря.

8.6. Перша допомога при хімічних опіках