Посвідчення про перевірку знань працівника є документом, що засвідчує право на самостійну роботу в електроустановках на зазначеній посаді за фахом

6.3. Класифікація робіт в електроустановках

Роботи в електроустановках стосовно заходів безпеки поділяють­ся на три категорії:

- зі зняттям напруги;

- без зняття напруги на струмопровідних частинах та поблизу них;

без зняття напруги віддалік від струмопровідних частин, що перебувають під напругою.

У випадку одночасної роботи в електроустановках напругою ді і та понад 1000 В категорії робіт визначаються як для установок понад 1000 В.

J І,о робіт, які виконуються зі зняттям напруги, належать роботи, що провадяться в електроустановці (або її частині), в якій зі стру­мопровідних частин знято напругу і доступ в електроустановки (воо їх частини), що перебувають під напругою, унеможливлено.

До робіт, які виконуються без зняття напруги на струмопровід- іі п х частинах та поблизу них, належать роботи, що проводяться Гіе:шосередньо на цих частинах.

В електроустановках напругою понад 1000 В, а також на ПЛ напругою до 1000 В до цих самих робіт належать роботи, які ви­ковуються на відстанях від струмопровідних частин, менших від вказаних, в табл. 6.1.

Припустимі відстані до струмопровідних частин, що перебувають під напругою, м

Роботи без зняття напруги на струмопровідних частинах та по- г> may них слід виконувати не менше як двом працівникам, з яких керівник робіт повинен мати групу IV, інші — групу III.

Таблиця 6.1 Напруга, кВ Відстань від людини у будь-якому можливо­му її положенні та інструментів і пристосу­вань, що використову­ються нею, від тимчасо­вих огорож, м, не менше Відстань від механізмів та вантажопідйомних ма­шин у робочому та транс­портному положеннях від стропів, вантажозахоплю- ючих пристосувань та вантажів, м, не менше До 1:     На ПЛ,   1,0 іеаїті електро­ 0,6   установок не нормується     (без дотику) 1,0 6-35 0,6 1,0   1,0 1,5   1,5 2,0   2,0 2,5

В електроустановках напругою понад 1000 В роботи без знят­тя напруги на струмопровідних частинах та поблизу них слід ви­конувати із застосуванням засобів захисту для ізоляції працівни­ка від струмопровідних частин або від землі. У випадку ізоляції працівника від землі роботи слід виконувати згідно зі спеціаль­ними інструкціями або технологічними картами, в яких перед­бачено необхідні заходи безпеки.

Роботою без зняття напруги віддалік від струмопровідних частин, що перебувають під напругою, вважається робота, під час якої є неможливим випадкове наближення працівників і ремонтно­го оснащення та інструменту, що застосовуються ними, до струмо­провідних частин на відстань, меншу від зазначеної в табл. 6.1, проведення технічних або організаційних заходів для запобіган­ня такому наближенню не потрібно.

6.4. Оперативне обслуговування

Оперативне обслуговування електроустановок — це ком­плекс робіт з:

- ведення необхідного режиму роботи електроустановок;

- проведення перемикань, оглядів обладнання;

- підготовки до проведення ремонту (підготовки робочого місця, допуску);

- технічного обслуговування обладнання, що передбачене ви­робничими інструкціями працівників.

Оперативне обслуговування електроустановок може здійсню­ватися як місцевими оперативними чи оперативно-ремонтними працівниками, за якими закріплена ця електроустановка, так і виїзним, за якими закріплена група електроустановок.

До оперативного обслуговування електроустановок допускають­ся працівники, які знають оперативні схеми, посадові і експлуа­таційні інструкції, інструкції з охорони праці, особливості облад­нання і пройшли навчання, дублювання та перевірку знань.

Оперативні працівники, які обслуговують електроустановки одноосібно, та старші в зміні чи бригаді оперативні працівники, за якими закріплені електроустановки, повинні мати групу з елект­робезпеки IV в електроустановках напругою понад 1000В і III — в електроустановках напругою до 1000 В.

()перативні працівники повинні працювати за графіком, затвер­дженим особою відповідальною за електрогосподарство підприємст- іні. Оперативні працівники, які заступають на чергування, мають прийняти зміну від попереднього чергового, здати зміну наступ­ному черговому у відповідності з графіком.

І Іід час приймання зміни оперативний працівник зобов'язаний: ознайомитися зі схемою і станом та режимом роботи устат- к у нання на своїй дільниці особистим оглядом в обсязі, встановле­но му інструкцією;

одержати від чергового, який здає зміну, інформацію про стан ус таткування, за яким необхідно вести ретельний нагляд для за­побігання аваріям та неполадкам, а також про стан устаткування, що перебуває в ремонті або резерві;

перевірити і прийняти інструмент, матеріали, ключі від при- мпцень, засоби захисту, оперативну документацію та інструкції;

ознайомитися з усіма записами та розпорядженнями за час, що сплинув з його останнього чергування;

оформити приймання зміни записом у журналі, відомості, а та- колс в оперативні схемі власним підписом та підписом працівни­ка, який її здає;

- доповісти старшому зміни про початок чергування та про не­поладки, виявлені під час прийняття зміни.

Оперативні працівники повинні проводити обходи та огляди устаткування і виробничих приміщень на закріпленій за ними дільниці. Забороняється під час огляду електроустановок викону- і и іти будь-яку роботу. Оперативні працівники під час свого чергуван­ня с відповідальними за правильне обслуговування та безаварійну роботу всього устаткування на закріпленій за ними дільниці. И разі порушення режиму роботи, пошкодженні чи аварії елект­роустаткування оперативний працівник зобов'язаний негайно вжи­ти заходів з відновлення схеми нормального режиму роботи і по- и і домити про те, що сталося, безпосередньо старшому у зміні працівнику або особі, відповідальній за електрогосподарство.

6.5. Організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи

Організаційними заходами, якими досягається безпека робіт в електроустановках, є:

- затвердження переліку робіт, що виконуються за наряда­ми, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;

- призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;

- оформлення робіт нарядом, розпорядженням або затверджен­ням переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації;

- підготовка робочих місць;

- допуск до роботи;

- нагляд під час виконання робіт;

- переведення на інше робоче місце;

- оформлення перерв в роботі та її закінчення.

Оформлення робіт

Роботи в електроустановках стосовно їх організації і оформ­лення поділяються на такі, що виконуються по нарядах-допус­ках (далі — нарядах), за розпорядженням або в порядку поточної експлуатації.

Наряд-допуск— це складення на спеціальному бланку розпо­рядження на безпечне проведення роботи, що визначає її зміст, місце, початок і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бри­гади і осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи.

Наряд на роботу виписується у двох примірниках і передається оперативному працівнику або працівнику, який готує робоче місце, перед початком підготовки робочого місця. Допускається передання наряду по телефону працівником, який видає наряд, старшому в зміні оперативному працівнику зазначеної в наряді електроуста­новки або керівнику робіт. У цьому разі наряд заповнюється в трьох примірниках: один примірник — працівник, який видає наряд, а два — працівник, який приймає його в телефонному режимі.

Наряд виписують на одного керівника робіт (наглядача) з однією бригадою. На руки керівнику робіт видається тільки один наряд.

Наряд видається на термін не більше 15 календарних днів від дня початку роботи. Наряд може бути продовжений один раз на термін не більше 15-ти календарних днів від дня продовження.

11 родовжити наряд може працівник, який видав наряд, або інший 11 рацівник, який має право видачі нарядів на роботи в даній елект­роустановці.

Чисельність бригади та її склад з урахуванням кваліфікації і груп з електробезпеки працівників визначає працівник, який кидає наряд (розпорядження), виходячи зі складності роботи, умов її виконання, а також потреби забезпечення можливості по­їш оцінного нагляду за безпечним виконанням робіт всіма члена­ми бригади з боку керівника робіт (наглядача), але не менше ніж іа двох працівників, включно з керівником робіт.

Підготовка робочого місця і допуск до виконання робіт

Підготовка робочих місць і допуск можуть провадити тільки а дозволу оперативних працівників.

Забороняється змінювати передбачені нарядом (розпоряджен- и а м) заходи по підготовці робочих місць. У разі виникнення сум- ш ну в достатності і правильності заходів з підготовки робочого місця і можливості безпечного виконання роботи ця підготовка мас бути припинена.

Допуск до роботи за нарядами та розпорядженнями проводиться оса посередньо на робочому місці після перевірки технічних заходів і підготовки робочого місця. В цьому разі допуская зобов'язаний: перевірити, чи відповідає склад бригади зазначеному у на­раді або розпорядженні, та наявність у членів бригади посвідчень про перевірку знань;

провести інструктаж: ознайомити бригаду зі змістом наря­ду, розпорядження; зазначити межі робочого місця і підходи до ш.ого; показати найближче до робочого місця устаткування та і і румовідні частини приєднань, що ремонтуються, та суміжних, цо яких, забороняється наближатися незалежно від того, перебу- иають вони під напругою чи ні;

довести бригаді, що напруга відсутня, показом встановлених заземлень та перевіркою відсутності напруги, якщо заземлення не нпдио з робочого місця, а в електроустановках 35 кВ і нижче (де доз- иі поїсться конструктивне виконання) з наступним дотиком рукою зі і струмопровідних частин, після перевірки відсутності напруги.

Після інструктажу допускача бригаду повинен проінструктува- і и керівник робіт щодо безпечного виконання робіт, використання інструменту, пристосувань, механізмів і вантажопідйомних машин.

Без проведення інструктажу допуск бригади забороняється.

Допуск оформлюється в обох примірниках наряду, з яких один залишається у керівника робіт (наглядача), а другий — у допускача.

Нагляд під час виконання робіт за нарядом

З моменту допуску бригади до робіт нагляд за нею, з метою за­побігання порушенням вимог ПБЕЕС, покладається на керівника робіт або наглядача. В залежності від категорії роботи наглядач повинен мати III або IV кваліфікаційну групу з електробезпеки. Керівник робіт і наглядач повинні весь час перебувати на місці робіт, у міру можливості — на тій дільниці, де виконується найвід­повідальніша і найбільш травмонебезпечна робота.

Наглядачеві забороняється поєднувати нагляд з виконанням будь-якої роботи.

Оформлення перерв у роботі

Під час перерв у роботі протягом робочого дня (на обід, за умова­ми проведення робіт) бригада у повному складі виводиться з робочо­го місця. Двері приміщень і огороджень електроустановки замика­ються на замок, а плакати, огородження і заземлення залишаються на місці. Наряд залишається у керівника робіт (наглядача).

Члени бригад не мають права повертатися на робоче місце за відсутності керівника робіт (наглядача).

Допуск бригади до роботи після такої перерви здійснюється ке­рівником робіт без оформлення в наряді.

Під час перерв, пов'язаних із закінченням робочого дня, увесь склад бригади виводиться з робочого місця. Двері приміщень та огородження електроустановки замикаються на замок.

Закінчення роботи кожного дня оформлюється в наряді, а по­вторний допуск в наступні дні на підготовлене робоче місце здійснює допускач. Керівник робіт (наглядач) з дозволу допускача може са­мостійно допускати бригаду до роботи на підготовлене робоче місце, якщо йому це доручено в рядку наряду «Окремі вказівки».

Переведення бригади на нове робоче місце

В електроустановках понад 1000 В, що експлуатуються місце­вими оперативними працівниками, переведення бригади на інше робоче місце здійснюється допускачем. Це переведення може здійснювати працівник, який видав наряд, або керівник робіт, якщо про це є запис у рядку наряду «Окремі вказівки».

І? електроустановках до 1000 В на різних робочих місцях пере­їм дення на інше робоче місце здійснюється керівником робіт без оформлення в наряді.

Закінчення робіт. Закриття наряду

Після повного закінчення робіт робочому місцю слід надати належного стану, для цього послідовно виконуються: виведення бригади з робочого місця; зняття тимчасових огорож і плакатів; зняття заземлень;

встановлення на місце стаціонарних огороджень і плакатів, зняття огороджень і плакатів, вивішених перед початком робіт; зачинення на замки дверей, приміщень.

Наряд може бути закритим лише після огляду устаткування і місць роботи, перевірки відсутності людей, сторонніх предме- пі in і інструменту на робочих місцях, у разі належної чистоти.

Закриття наряду оформлюється керівником робіт записом у на­раді та журналі обліку робіт за нарядами і розпорядженнями.

Оформлення робіт, що виконуються за розпорядженням і «і порядку поточної експлуатації

Усі роботи, які проводяться в електроустановках, що не вимага­ють оформлення наряду, виконуються:

за розпорядженнями осіб, уповноважених на це, з поперед- ііїм оформленням у журналі обліку робіт за нарядами і розпоря­дженнями або в оперативному журналі; у порядку поточної експлуатації.

Розпорядження

Розпорядження — це завдання на безпечне виконання роботи, що реєструється в журналі та визначає її зміст, місце, час, захо­чи безпеки і осіб, яким доручено її виконання.

На розпорядженням можуть виконуватися:

роботи без зняття напруги віддалік від струмопровідних частин, що перебувають під напругою, тривалістю не більше однієї зміни; аварійно-відбудовні роботи тривалістю до 1 години; роботи зі зняттям напруги з електроустановок напругою до І ООО В тривалістю не більше однієї зміни.

Перелік робіт, що можуть виконуватися за розпорядженням, иі.іиачено в ПБЕЕС.

Розпорядження про проведення робіт має разовий характер. Термін його дії визначається тривалістю робочого дня виконавців. За необхідності продовження роботи в разі зміни її умов або скла­ду бригади розпорядження віддається знову.

Працівник, який віддав розпорядження, призначає керівника робіт (наглядача), членів бригади, визначає можливість безпечного проведення робіт і необхідні для цього організаційні та технічні заходи.

Керівник робіт (наглядач) з моменту отримання дозволу на про­ведення робіт за розпорядженням здійснює нагляд за працівни­ками, які входять до складу бригади, щодо дотримання ними пра­вил безпеки.

Після закінчення робіт керівник робіт має вивести бригаду з міс­ця роботи, перевірити робоче місце і повідомити про це працівни­ка, який віддав розпорядження.

Закінчення робіт оформлюється в журналі обліку робіт за на­рядами і розпорядженнями.

Роботи, що виконуються в порядку поточної експлуатації

До таких робіт відноситься виконання оперативними або опе­ративно-ремонтними працівниками самостійно на закріпленій за ними дільниці протягом робочої зміни, які не потребують оформ­лення наряду або розпорядження.

В порядку поточної експлуатації можуть виконуватись:

- роботи без зняття напруги віддалік від струмопровідних ча­стин, що перебувають під напругою;

- роботи зі зняттям напруги в електроустановках напругою до 1000 В.

Організаційними заходами, які забезпечують безпеку робіт в по­рядку поточної експлуатації, е:

- визначення робіт в порядку поточної експлуатації;

- складання і затвердження переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації, та додаткових робіт стосовно до місцевих умов із затвердженням цього переліку керівником;

- призначення виконавців (виконавця) робіт з групою з елек­тробезпеки відповідно до характеру робіт, що виконуються.

Види робіт мають бути постійно дозволеними, для виконання яких не вимагається оформлення будь-яких додаткових розпоря­джень.

Вмикання електроустановок після повного закінчення робіт

Е лектроустановка може бути ввімкнена тільки після закінчення

роИІТ.

Змикати електроустановку можна тільки після одержання на ці- дозволу оперативного працівника або працівника, який має прано віддавати розпорядження на оперативне обслуговування даної електроустановки.

Дозвіл на вмикання електроустановки в роботу може бути ви­даний тільки після одержання повідомлень від всіх допускачів і керівників робіт про повне закінчення робіт на даній електроус- тановці. Оперативні або оперативно-ремонтні працівники, які працюють в зміні і допущені до оперативного керування і опера­тивних перемикань, одержавши дозвіл на вмикання електроус­тановки після повного закінчення робіт, повинні перед вмикан­ії а м упевнитися у відновленні постійних огороджень.

6.6. Технічні заходи, що створюють безпечні умови виконання робіт

До роботи, яка вимагає зняття напруги, слід вжити у вказа­ному порядку таких технічних заходів:

здійснити необхідні відключення і вжити заходів, що пере- 111 коджають помилковому або самочинному ввімкненню комутацій­ної апаратури;

- вивісити заборонні плакати на приводах ручного і на клю­ча х дистанційного керування комутаційною апаратурою;

перевірити відсутність напруги на струмопровідних части­нах, які слід заземлити для захисту людей від ураження елект­ричним струмом;

- встановити заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі, а(тановити переносні заземлення);

обгородити за необхідності робочі місця або струмовідні ча­сти ни, що залишилися під напругою, і вивісити на огороджен­ії а х плакати безпеки. Залежно від місцевих умов струмовідні ча- і піни обгородити до чи після їх заземлення.

Вимикання (зняття напруги)

У разі роботи на струмопровідних частинах, що потребують піаття напруги, повинні бути вимкнені:

струмовідні частини, на яких буде виконуватися робота;

- необгороджені струмовідні частини, до яких можливе набли­ження людей або ремонтного оснащення та інструменту, механіз­мів і вантажопідйомних машин на відстань, меншу від зазначеної в табл. 6.1.

Під час роботи на вимкненій ПЛ, коли не виключена можливість наближення елементів цієї ПЛ на відстані, менші від зазначених в таблиці 6.1 до струмопровідних частин інших ПЛ, що перебува­ють під напругою, останні мають бути вимкнені. ПЛ зв'язку, радіо, підвішені спільно з ПЛ, що ремонтується, також мають бути вимкнені. Якщо зазначені струмовідні частини не можуть бути вимкнені, то вони мають бути обгороджені.

В електроустановках до 1000 В з усіх боків струмопровідних частин, на яких буде проводитися робота, напруга має бути зня­та відключенням комутаційних апаратів з ручним приводом, а за наявності в схемі запобіжників — зняттям останніх. У разі відсут­ності в схемі запобіжників запобігання помилковому ввімкненню комутаційних апаратів мають бути забезпечені такими захода­ми, як замикання рукояток або дверцят шафи, закриття кнопок, встановлення між контактами комутаційного апарату ізольова­них накладок тощо. У разі зняття напруги комутаційним апара­том з дистанційним керуванням необхідно відключити вмикаль- ну котушку.

Вимкнене положення комутаційних апаратів до 1000 В з недо­ступними для огляду контактами (автомати невкочуваного типу, пакетні вимикачі, рубильники у закритому виконанні тощо) ви­значається перевіркою відсутності напруги на їхніх — затиска­чах чи на шинах, що відходять, проводах або затискачах устат­кування, яке вмикається цими комутаційними апаратами.

Вивішування плакатів безпеки. Огородження робочого місця

Плакати вивішують з метою запобігання помилкових дій об­слуговуючого персоналу, випадкової подачі напруги.

На приводах роз'єднувачів, відокремлювачів і вимикачів на­вантаження, напругою понад 1000 В, на ключах і кнопках дис­танційного керування, на комутаційній апаратурі до 1000 В (ав­томатичні та інші вимикачі, рубильники), під час ввімкнення яких може бути подана напруга на робоче місце, мають бути вивішені плакати «Не вмикати! Працюють люди». На приєднаннях напру­гою до 1000 В, які не мають автоматичних та інших вимикачів аііо рубильників, плакати вивішуються біля знятих запобіжників, 11 ід час встановлення яких може бути подана напруга на місце роботи.

На приводах роз'єднувачів, якими відключена для робіт ПЛ чи кабельна лінія (КЛ), незалежно від кількості бригад, що пра­цюють, має бути вивішений один плакат «Не вмикати! Робота и и літі». Цей плакат вивішується і знімається за вказівкою праців- ішка, який віддає розпорядження на підготовку робочих місць і йоде облік кількості бригад, що працюють на лінії.

Невідключені струмовідні частини, доступні для випадково­го доторкання, мають бути на час роботи огороджені.

Для тимчасового обгородження струмопровідних частин, що за­ли шилися під напругою, можуть застосовуватися щити, ширми, екрани тощо, виготовлені з ізоляційних матеріалів. Необхідність встановлення тимчасових огорож, їх вигляд, спосіб встановлен­ня визначаються особою, яка виконує підготовку робочого місця. Па тимчасові огорожі слід написати «Стій! Напруга» або при­кріпити відповідні плакати безпеки. В разі встановлення тимча­сових огорож відстань від нього до струмопровідних частин має рути не меншою за зазначену в табл. 6.1.

На сітчастих або суцільних огородженнях комірок, сусідніх з міс­це -м робіт і розташованих навпроти, мають бути вивішені плакати "Стій! Напруга». Сусідні комірки та комірки, розташовані навпро­ти місця роботи, які не мають зазначених огороджень, а також про­ходи, куди працівникам не слід виходити, мають бути огороджені переносними щитами (ширмами) з такими ж плакатами на них.

На конструкціях, сусідніх з тією, по якій дозволяється підніма­тися, внизу слід вивісити плакат «Не вилазь! Уб'є». На стаціо­нарних драбинах і конструкціях, по яких дозволяється підніма­тися, має бути вивішений плакат «Влазити тут».

В електроустановках, крім ПЛ і КЛ на всіх підготовлених ро- іючих місцях після встановлення заземлення і огородження ро- іючого місця має бути вивішений плакат «Працювати тут».

Після вмикання заземлювальних ножів або встановлення пе­реносних заземлень вивішується плакат «Заземлено».

На час роботи забороняється переставляти або забирати пла­кати та встановлені тимчасові огородження.

Перевірка відсутності напруги

І Іеревіряти відсутність напруги необхідно покажчиком напруги иіводського виготовлення, справність якого перед застосуванням перевіряється за допомогою призначених для цього спеціальних приладів або наближенням до струмопровідних частин, розташо­ваних поблизу, які явно перебувають під напругою.

В електроустановках напругою понад 1000 В користуватися покажчиком напруги необхідно в діелектричних рукавицях.

Якщо покажчик напруги падав або був підданий механічним ударам, то користуватися ним без повторної перевірки заборо­няється.

Перевірку відсутності напруги слід провадити між усіма фазами та між кожною фазою і землею, а також кожною фазою і нульовим проводом, а на вимикачі і роз'єднувачі — на всіх шести вводах, затискачах.

Якщо на місці робіт є розрив електричного кола, то відсутність напруги перевіряється на струмопровідних частинах а обидвох боків розриву.

В електроустановках напругою до 1000 В із заземленою нейт­раллю в разі застосування двополюсного покажчика перевіряти відсутність напруги потрібно як між фазами, так і між кожною фазою та зануленим корпусом устаткування або нульовим прово­дом. Допускається застосовувати попередньо перевірений вольт­метр. Користуватися «контрольними» лампами забороняється.

Перевіряти відсутність напруги в електроустановках дозво­ляється одному працівнику зі складу оперативних або оператив­но-ремонтних працівників з групою IV в електроустановках понад 1000 Віз групою ІІІ-в установках до 1000 В.

На ПЛ перевірку відсутності напруги мають виконувати два працівники: на ПЛ напругою понад 1000 В з групами не нижче IV і III, напругою до 1000 В — з групою III.

Пристрої, що сигналізують про відключений стан апаратів, блокувальні пристрої, постійно ввімкнені вольтметри тощо є тільки допоміжними засобами, на підставі показань або дії яких не до­пускається робити висновки про відсутність напруги. Показання сигнальних пристроїв про наявність напруги е безумовною озна­кою неприпустимості наближення до даного устаткування.

Встановлення заземлень. Загальні вимоги

В електроустановках заземлювати слід струмовідні частини всіх фаз (полюсів) відключеної для робіт дільниці з усіх боків, з яких може бути подана напруга, за винятком відключених для робіт іоірііих шин, на які достатньо встановити одне заземлення. Без­посередньо на робочому місці заземлення додатково встановлю- і п.ся в тих випадках, коли ці частини можуть опинитися під на­веденою напругою (потенціалом), яка може викликати ураження г грумом, або коли на них може бути подана напруга понад 42 В змінного і 110 В постійного струму від стороннього джерела.

Встановлення заземлення не потрібне під час роботи на елект­роустановках, якщо від них з усіх боків від'єднанні шини, прово­ди та кабелі, якими може бути подана напруга; якщо на них не може бути подана напруга зворотною трансформацією або від стороннього джерела і за умови, що на ці установки не наводить­ся напруга. Кінці від'єднаних кабелів в цьому і разі мають бути замкнені накоротко і заземлені.

Встановлювати заземлення на струмовідні частини необхідно г» лпосередньо після перевірки відсутності напруги. Переносні заземлення спочатку треба приєднати до заземлювального при- < ііірою, а потім, після перевірки відсутності напруги, встановити па струмовідні частини. Знімати переносне заземлення необ­хідно в зворотній послідовності: спочатку зняти його зі стру­мопровідних частин, а потім від заземлювального пристрою.

Встановлення і зняття переносних заземлень слід виконувати п діелектричних рукавицях із застосуванням в електроустанов­ках понад 1000 В ізолювальної штанги. Закріплювати затискачі переносних заземлювань слід цією ж штангою або безпосередньо руками в діелектричних рукавицях. Забороняється користува­тися для заземлення провідниками, не призначеними для цього, а також — приєднувати заземлення за допомогою скручування. Заземлені струмовідні частини мають бути відокремлені від стру­мопровідних частин, що перебувають під напругою, видимим розривом (вимкненими вимикачами, роз'єднувачами, відокрем- поначами або вимикачами навантаження, знятими запобіжни­ками, демонтованими шинами або проводами).

В електроустановках напругою до 1000 В усі операції зі вста- п< цілення і зняття заземлень дозволяється виковувати одній особі групою III з числа оперативних чи оперативно-ремонтних праців­ників. В електроустановках понад 1000 В встановлювати і зніма­чі переносні заземлення мають два працівники з оперативних чи пперативно-ремонтних працівників з групами IV і III.

6.7. Виконання робіт в електроустановках без зняття напруги

В електроустановках напругою понад 1000 В роботи без знят­тя напруги на струмопровідних частинах та поблизу них слід ви­конувати із застосуванням засобів захисту для ізоляції працівни­ка від струмопровідних частин або від землі. У випадку ізоляції працівника від землі роботи слід виконувати згідно зі спеціаль­ними інструкціями або технологічними картами, в яких перед­бачено необхідні заходи безпеки.

Під час роботи в електроустановках напругою до 1000 В без зняття напруги на струмопровідних частинах чи поблизу від них необхідно:

- обгородити розташовані поблизу робочого місця інші стру­мовідні частини, що перебувають під напругою, і до яких можли­вий випадковий дотик;

- працювати в діелектричному взутті чи стоячи на ізолюваль­ній підставці або на діелектричному килимі;

- застосовувати інструмент із ізолювальними ручками (у викру­ток, крім того, має бути ізольований стержень); за відсутності тако­го інструменту слід користуватися діелектричними рукавицями.

Під час виконання, робіт без зняття напруги на струмо­провідних частинах за допомогою ізолювальних засобів захисту необхідно:

- користуватися тільки сухими і чистими ізолювальними ча­стинами засобів захисту з непошкодженим лаковим покриттям;

- тримати ізолювальні частини засобів захисту за рукоятки до обмежувального кільця та розміщувати ізолювальні частини засобів захисту так, щоб не виникла небезпека перекриття по по­верхні ізоляції між струмовідними частинами двох фаз чи зами­кання на землю.

У разі виявлення порушень лакового покриття чи інших не­справностей ізолювальних частин засобів захисту, користування ними забороняється.

У процесі роботи із застосуванням електрозахисних засобів (ізолювальні штанги та кліщі, електровимірювальні кліщі, покаж­чики напруги) допускається наближення працівника до струмо­провідних частин на відстань, яка визначається довжиною ізолювальної частини цих засобів. Без застосування електрозахис- п п х засобів забороняється торкатися ізоляторів електроустановки, що перебуває під напругою.

В електроустановках забороняється працювати у зігнутому ста- іі і, якщо в разі випрямлення відстань до струмопровідних частин оуде меншою від вказаної в графі 2 табл. 6.1. В процесі виконан­им робіт біля необгороджених струмопровідних частин заборо­няється розташовуватися таким чином, щоб ці частини знаходи­лися позаду чи з двох боків. Заносити довгі предмети (труби, драбини тощо) та працювати з ними в електроустановках, в яких унеможливлено випадковий дотик до частин, що перебувають під напругою, потрібно вдвох під постійним наглядом керівника робіт.

Риштування та драбини, що застосовуються для ремонтних робіт, мають бути виготовлені за ГОСТ, ДСТУ чи ТУ на них. Опорна частина драбин, що встановлюються на гладких поверхнях, має рути оббита гумою, а на опорних частинах драбин, що встановлю­ються на землі, мають бути гострі металеві наконечники. Драби­ни повинні верхнім кінцем надійно спиратися на міцну опору. V разі необхідності обіперти драбину на провід, вона повинна бути і ібладнана гачками в верхній частині. В разі встановлення пристав- пих драбин на підкранових балках, елементах металевих конст­рукцій тощо необхідно надійно закріпити верхівку і низ драбини па конструкціях. Роботу із застосуванням драбин виконують два працівники, один з яких перебуває знизу. В процесі обслуговуван­ня та ремонту електроустановок забороняється застосування металевих драбин, зв'язаних драбин, а також виконання робіт етоячи на ящиках та інших сторонніх предметах.

Під час наближення грози слід припинити всі роботи на ПЛ, ПЛ ін'язку і відкритих розподільчих установках (ВРУ), а в закритих І к кшодільчих установках (ЗРУ) — роботи на вводах і комутацій- иїй апаратурі, безпосередньо з'єднаний з повітряними лініями.

Під час снігопаду, дощу, туману забороняються роботи, які вимагають застосування захисних ізолювальних засобів.

У темний час доби дільниці робіт, робочі місця і підходи до них понинні освітлюватися. Освітленість має бути рівномірною, без за- с чінлювання працівників. Забороняється виконання робіт у не- освітлених місцях.

Усі працівники, які перебувають в приміщеннях з діючим елект­рообладнанням електростанцій і підстанцій (за винятком щитів керування релейних та їм подібних приміщень), в ЗРУ, ВРУ, в ко­лодязях, тунелях та траншеях, а також на ПЛ, зобов'язані корис­туватися захисними касками.

6.8. Правила безпеки під час обслуговування електродвигунів

Під час роботи, пов'язаної з доторканням до струмопровідних частин електродвигуна або до частин електродвигуна, що обер­тається, і механізму, який вони приводять у рух, необхідно зупи­нити електродвигун і на його пусковому пристрої або ключі керу­вання вивісити плакат «Не вмикати! Працюють люди».

Під час роботи на електродвигуні або механізмі, що приводить­ся ними у рух, пов'язаної з доторканням до струмопровідних, або тих, що і обертаються, частин з електродвигуна має бути знята напруга. У багатошвидкісного електродвигуна, що працює, обмот­ка, яка не використовується, і кабель, що її живить, слід розгля­дати як такі, що перебувають під напругою.

Обслуговувати щітковий апарат електродвигуна, що працює, допускається одноособово оперативному працівнику або виділе­ному для цього навченому працівнику з групою III.

Під час обслуговування електродвигунів необхідно дотриму­ватися таких заходів безпеки:

- працювати в головному уборі і застебнутому спецодязі, ос­терігаючись захвату його частинами машин, що обертаються;

- користуватися діелектричним взуттям або гумовими килим­ками;

- не торкатися руками одночасно до струмопровідних частин двох полюсів або струмопровідних і заземлених частин.

Під час роботи на електродвигуні заземлення встановлюється на кабелі (з від'єднанням або без від'єднання його від електро­двигуна) або на його приєднанні до розподільчої установки (РУ), або на будь-якій дільниці кабельної лінії, що з'єднує електродви­гун з РУ (збіркою). Під час роботи на механізмі, не пов'язаній з до­торканням до частин, що обертаються, і у випадку роз'єднання з'єднувальної муфти, заземлювати кабельну лінію не слід.

Якщо на відключеному двигуні роботи не проводять або їх пе­рервано на кілька днів, то від'єднана від нього кабельна лінія має пути заземлена збоку електродвигуна. В тих випадках, коли пе­речни жил кабелю не дозволяє застосовувати переносні заземлен­ня, допускається у електродвигунів напругою до 1000 В заземлю­вати кабельну лінію мідним провідником, перетином не меншим під перетину жили кабелю, чи з'єднувати між собою жили кабелю та ізолювати їх. Таке заземлення і з'єднання жил кабелю слід вра­ховувати в оперативному журналі нарівні з переносним зазем­ленням.

На однотипових або близьких за габаритом електродвигунах, встановлених поряд з тим, на якому провадять роботи, слід виві­сити плакати «Стій! Напруга» незалежно від того перебувають вони в роботі чи у резерві.

Під час роботи забороняється знімати огородження тих частин електродвигунів, що обертаються, під час їх роботи.

Випробування електродвигуна спільно з виконавчим механіз­мом слід провадити з дозволу начальника зміни технологічного цеху, в якому вони встановлені. Під час видання дозволу робиться запис в оперативному журналі технологічного цеху, а про отри­мання цього дозволу — в оперативному журналі цеху (дільниці), що провадить випробування.

Ремонт і налагоджування електросхем електроприводів, не з'єднаних з виконавчим механізмом, регулювальних органів і запірної арматури, можна проводити за розпорядженням. Дозвіл на їх випробування надає працівник, який надав розпорядження на виведення електроприводу в ремонт, налагодження. Про це слід зробити запис під час оформлення розпорядження. Вмикання електродвигуна для випробування до повного закінчення роботи здійснюється після виведення бригади з робочого місця. Після випробування провадиться повторний пуск з оформленням у на­раді. Під час виконання робіт за розпорядженням на повторний пуск розпорядження дається знову.

Кільця ротора допускається шліфувати на електродвигуні, що ооертається, лише за допомогою колодок з ізоляційного матеріа­лу, із застосуванням захисних окулярів.

6.9. Роботи з вимірювальними приладами, пристроями релейного захисту, автоматики, телемеханіки і зв'язку

Для убезпечення робіт, що їх проводять в колах вимірюваль­них приладів і пристроїв релейного захисту, всі вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів струму і напруги слід постійно заземлювати.

За необхідності розрив кола струму вимірювальних приладів в реле кола вторинної обмотки трансформатора струму попередньо закорочується на спеціально призначених для цього затискачах. Розривати кола, підключені до вторинної обмотки трансформа­тора струму, забороняється. За необхідності розриву цих кіл вони мають бути попередньо замкнуті перемичкою, встановленою до передбачуваного місця розриву (рахуючи від трансформатору стру­му). Під час встановлення перемички слід застосовувати інстру­мент з ізолювальними рукоятками.

Під час роботи на трансформаторах струму або в колах, під­ключених до їх вторинних обмоток, слід виконувати такі заходи безпеки: зажими вторинних обмоток до закінчення монтажу кіл, що до них підключаються, мають бути замкнені накоротко. Після приєднання змонтованих кіл до трансформатора струму закоротку слід переносити на найближчі збірки затискачів і зні­мати тільки після повного закінчення монтажу та перевірки пра­вильності приєднання змонтованих кіл; під час перевірки поляр­ності до подання імпульсів струму в первинну обмотку прилади слід приєднувати до затискачів вторинної обмотки.

Під час роботи в колах трансформаторів напруги з подачею напруги від стороннього джерела знімаються запобіжники з боку вищої і нижчої напруги, а також відключаються автомати від вторинних обмоток.

За необхідності проведення будь-яких робіт в колах чи на апа­ратурі РЗАіТ за умови вимкненого основного обладнання слід вжити додаткових заходів щодо запобігання його випадкового відключення. Робота в колах пристроїв релейного захисту, елект­роавтоматики і телемеханіки (РЗАіТ) проводяться за виконавчи­ми схемами.

Під час робіт в пристроях РЗАіТ слід користуватися слюсар­но-монтажним інструментом з ізолювальними рукоятками.

Забороняється на панелях або поблизу розміщення релейної апаратури провадити роботи, які викликають сильний струс релей­ної апаратури, що може спричинити до помилкових дій реле.

І Іеремикання, вмикання і вимикання вимірювачів, роз'єднувачів та іншої комутаційної апаратури, пускання і зупинення агрегатів, ре­гулювання режиму їх роботи, необхідні під час налагодження або пе­ревірки пристроїв РЗАіТ, провадять тільки оперативні працівники.

6.10. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої

Акумуляторне приміщення слід завжди замикати. Особам, які оглядають ці приміщення і працюють в них, ключі видаються на загальних підставах на час роботи або огляду.

Працювати в акумуляторних приміщеннях дозволяється працівникам з групою III, які спеціально підготовлені і пройшли перевірку знань та інструктаж з безпечного поводження з кисло­тою, лугами і свинцем.

Забороняється палити в акумуляторному приміщенні, входи- ііі и до нього з вогнем, користуватись електронагрівальними прила­дами, апаратами і інструментами, що можуть креснути іскрою.

На дверях акумуляторного приміщення робляться написи: «Аку­муляторна», «Вогненебезпечно», «Забороняється палити» і ви- чіпіуються відповідні знаки безпеки про заборону користування иідкритим вогнем,

В акумуляторних приміщеннях, що мають припливно-витяж- ку вентиляцію, останню вмикають перед початком зарядки і ви­микають після видалення газу, але не раніше ніж через 1,5 годин після закінчення зарядження.

У кожному акумуляторному приміщенні мають бути: - скляний або фарфоровий кухоль з носиком (або глечик) міст- кіетю (1,5-2) л для приготування електроліту і доливання його и посудину;

нейтралізувальний розчин питної соди (5%-ний) для кис- іо гних батарей і борної кислоти або оцтової есенції (одна частина на вісім частин води) для лужних батарей.

На всіх посудинах з електролітом, дистильованою водою і нейт­рал ізувальними розчинами мають бути відповідні написи (вказа- ні назви речовин).

Кислоту зберігають в скляних бутлях з притертими пробками і бирками з її назвою. Бутлі з кислотою в кількості, необхідній для експлуатації батарей, і порожні бутлі повинні розміщуватися на підлозі в корзинах або на дерев'яних латах в окремому примі­щенні біля приміщення акумуляторної батареї.

Під час транспортування скляні бутлі з кислотами і лугами повинні переносити два працівники. Бутлі разом з корзиною слід переносити в спеціальному дерев'яному ящику з ручками або на спеціальних носилках з отвором посередині, а також латами, в які бутль має входити разом з корзиною на 2/3 його висоти. За­бороняється переносити скляні бутлі з кислотами та лугами на спіні, плечах та руках.

Для приготування електроліту кислоту слід повільно (для за­побігання інтенсивного нагрівання розчину) вливати тонкою ців­кою з кухля в фарфорову або іншу термостійку посудину з дис­тильованою водою. Переливати кислоту вручну заборонено. Електроліт потрібно весь час переміщувати стрижнем або скля­ною трубкою чи мішалкою з кислототривкої пластмаси. Заборо­няється, готуючи електроліт, вливати воду в кислоту. У го­товий електроліт доливати воду дозволяється.

Під час роботи з кислотою і лугом необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту: костюм, гумові чоботи (під шта­ни) чи калоші, гумовий фартух, захисні окуляри і гумові рука­виці. Грудки їдкого лугу слід подрібнювати в спеціально відведе­ному місці, попередньо загорнувши їх в мішковину.

Уразі попадання кислоти або лугу на відкриті частини тіла необхідно негайно промити цю ділянку тіла спочатку водою, а потім нейтралізувальним розчином (соди чи борної кислоти).

Розміщувати кислотні і лужні батареї в одному приміщенні забороняється.

У проходах між стелажами з акумуляторами забороняється класти (постійно чи тимчасово) будь-які предмети та матеріали.

Вимикачі, штепсельні розетки і запобіжники мають бути роз­ташовані поза акумуляторної. Для огляду акумуляторів викори- j стовується герметична лампа напругою не більше 12 В з запобіж­ною сіткою.

Забороняється зберігати і вживати їжу у приміщенні акуму ляторної.

11 ід час монтажу і обслуговування акумуляторних батарей п, похідно дотримуватися таких застережних заходів:

усі роботи з переміщення і вирівнювання стелажей і розта- ии/наних на них акумуляторних банок необхідно виконувати до іа./іивки в акумулятори електроліту;

перед включенням змонтованої батареї на заряд керівник робіт зобов'язаний ретельно перевіряти правильність і надійність ■ і'єднань між окремими акумуляторами і з батарейними шинами.

Обслуговування акумуляторних батарей повинні проводити спеціально підготовлені працівники з групою III.

6.11. Вимоги до робіт із застосуванням ручного електрифікованого інструменту

Електрифікований інструмент■ за умовами безпеки поділяєть- ея на такі класи:

I — електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під на- 11 ругою, ізольовані і штепсельна вилка має заземлювальний контакт.

У електроінструмента класу І всі деталі, що перебувають під напругою, можуть бути з основною, а окремі деталі — з подвій­ною або посиленою ізоляцією;

II — електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під напругою, мають подвійну або посилену ізоляцію. Цей електро­інструмент не має пристроїв для заземлення.

Номінальна напруга для електроінструмента класів І і II має пути не більше 220 В для електроінструмента постійного струму; 380 В — для електроінструмента змінного струму;

Тії — електроінструмент на номінальну напругу не вище 42 В, v якого ні внутрішні, ні зовнішні кола не перебувають під іншою напругою.

Електроінструмент класу III призначений для живлення від пезпечноїнаднизької напруги.

Електроінструмент, який живиться від електромережі, слід ' ійладнувати незйомним гнучким кабелем (шнуром) зі штепсель­ною вилкою.

Незйомний гнучкий кабель електроінструмента класу І повинен чати жилу, яка з'єднує заземлювальний затискач електроінстру­мента із заземлювальним контактом штепсельної вилки. Кабель в місці введення до електроінструмента класу І слід захищати від стирань і перегинів еластичною трубкою з ізоляційного матеріалу. Трубку слід закріплювати в корпусних деталях електроінстру­мента, вона повинна виступати з них на довжину не менше п'яти діаметрів кабелю. Закріплення трубки на кабелі поза інструмен­том забороняється.

Для приєднання однофазного електроінструмента шланговий кабель повинен мати три жили: дві — для живлення, одну — для заземлення. Для приєднання трифазного електроінструмента за­стосовується чотирижильний кабель, одна жила якого слугує для заземлення. Ці вимоги стосуються тільки електроінструмен­та із таким корпусом, який слід заземлювати.

Доступні для доторкання металеві деталі електроінструмента класу І, які можуть опинитись під напругою у випадку пошкоджен­ня ізоляції, повинні бути з'єднані із заземлювальним затискачем. Електроінструмент класів II і III не заземлюють. Заземлення корпусу електроінструмента здійснюється спеціальною жилою живильного кабелю, яка не може одночасно бути провідником ро­бочого струму. Використовувати з цією метою нульовий робочий провід забороняється.

Штепсельна вилка повинна мати відповідну кількість робочих і один заземлювальний контакт. Конструкція вилки повинна за­безпечувати випереджальне замикання заземлювального контак­ту під час ввімкнення та більш запізнене розмикання його під час вимикання. Конструкція штепсельних вилок електроінструмен­та класу III повинна унеможливлювати з'єднання їх з розетка­ми на напругу понад 42 В.

Працівники, допущені до роботи з електроінструментом, повин­ні спочатку пройти навчання і перевірку знань щодо безпечного виконання робіт з застосуванням електроінструменту. До роботи з електроінструментом класу І в приміщеннях з підвищеною не­безпекою та поза приміщеннями допускаються працівники з II гру­пою електробезпеки. До роботи з електроінструментом II і III класу достатньо І групи з електробезпеки.

Під час кожного чергового видавання електроінструменту на виробництві особою, відповідальною за збереження та справність електроінструменту, в присутності працівника мають бути перевірені:

- комплектність і надійність кріплення деталей;

справність деталей корпусу, рукоятки та кришок щіткотри- лілчів, наявність захисних кожухів та їх справність (зовнішнім ■ а л ядом);

надійність роботи вимикача;

- задовільна робота на холостому ході.

У електроінструмента класу І, крім того, має бути перевірена справність кола заземлення мілс його корпусом і заземлювальним контактом штепсельної вилки. Працівнику мають бути видані засоби індивідуального захисту (діелектричні рукавиці, калоші, килими) або розподільчий трансформатор, чи перетворювач із ок­ремими обмотками, чи захисно-вимикальне устаткування.

Забороняється видавати для роботи електроінструмент, який не відповідає хоча б одній із перелічених вимог або електроінст­румент з простроченою датою періодичної чергової перевірки.

Безпосередньо перед початком роботи необхідно перевіряти:

- відповідність напруги і частоти струму електричної мережі до напруги і частоти струму електродвигуна електроінструмента, зазначених в паспортних даних;

- стан кабелю і штепсельної вилки;

- цілісність ізоляції;

- надійність закріплення робочого виконувального інструменту (свердел, абразивних кругів, дискових пил, ключів-насадок тощо).

Під час роботи електроінструментом класу І застосування за­собів індивідуального захисту (діелектричних рукавиць, калош, килимів тощо) обов'язкове за винятками:

- тільки один електроінструмент одержує живлення від роз­подільчого трансформатора безпеки;

- електроінструмент одержує живлення від перетворювача час­тоти з окремими обмотками;

- електроінструмент одержує живлення через захисно-вими- кальний пристрій.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження праців­ників електричним струмом достатньо застосувати діелектричні рукавиці, а в приміщеннях зі струмовідними підлогами — також і діелектричні калоші або килими.

Електроінструментом класів II і III дозволяється працювати оез застосування індивідуальних засобів захисту в приміщеннях оез підвищеної небезпеки ураження працівників електричним сгрумом.

Забороняється:

- підключати електроінструмент напругою до 12 В до електрич­ної мережі загального користування через автотрансформатор, резистор або потенціометр;

- натягувати, перекручувати та перегинати кабель, ставити на нього вантаж, а також допускати перетинання кабелю живлення електроінструменту з тросами, кабелями та рукавами газозварки;

- вставляти робочу частину електроінструмента в патрон і вий­мати її із патрона, а також регулювати інструмент без відключення його від електромережі штепсельною вилкою та повної зупинки обертальних частин;

- розбирати і ремонтувати інструмент, кабель, штепсельні з'єд­нання та інші частини самостійно, якщо ці роботи не входять до службових обов'язків;

- вилучати стружку або тирсу під час роботи електроінстру­мента;

- працювати електроінструментом з приставних драбин;

- обробляти електроінструментом обмерзлі та мокрі деталі;

- торкатися до різального інструменту, що обертається;

- працювати електроінструментами, які не захищені від дії кра­пель або бризок і не мають знаків відзнаки (крапля в трикутнику, або дві краплі), в умовах дії крапель і бризок, а також на відкри­тих майданчиках під час снігопаду, дощу; працювати таким еле­ктроінструментом поза приміщеннями дозволяється лише в суху погоду, а під час снігопаду чи дощу — під навісом на сухій землі або настилі;

- залишати без нагляду електроінструмент, приєднаний до електромережі, а також передавати його особам, що не мають пра­ва з ним працювати;

- працювати електроінструментом, у якого закінчився термін періодичної перевірки.

Забороняється працювати інструментом у разі виникнення хоча б однієї із таких несправностей:

- пошкодження штепсельного з'єднання, кабелю, або його за­хисної трубки;

- пошкодження кришки вимикача;

- ненадійна робота вимикача;

- іскріння щіток в колекторі, що супроводжується круговим вогнем на його поверхні;

витікання масла з редуктора або вентиляційних каналів; поява диму або специфічного запаху, характерного для ізо- іі н ції, що горить;

поява підвищеного шуму стукоту, вібрації;

- зіпсування або поява тріщин у корпусній деталі, руків'ї, за- х исному огородженні;

- пошкодження робочої частини інструмента;

- зникнення електричного зв'язку між металевими частина- ми корпусу та нульовим захисним штирем штепсельної вилки.

Забороняється продовження робіт електроінструментом:

- у разі найменших ознак його несправності;

- якщо особа, що працює з ним, раптом відчує хоча б слабку дію електроструму.

У вищезазначених випадках робота має бути негайно припинена, и несправний електроінструмент зданий для перевірки і ремонту.

У разі раптової зупинки електроінструменту (зникнення напру­ги, заклинювання рухомих частин тощо) він має бути вимкнений вимикачем.

Електроінструмент, розподільчі трансформатори безпеки та знижувальні трансформатори, перетворювачі частоти, захисно- иимикальні пристрої та кабелі — подовжувані підлягають періо­дичній перевірці не рідше як 1 раз на б місяців. До періодичної перевірки входять:

- зовнішній огляд;

- перевірка роботи на холостому ході не менше 5 хв.;

- вимірювання опору ізоляції мегомметром на напругу 500 В протягом 1 хв за умови ввімкненого вимикача, в цьому разі опір кюляції має бути не менше 1 МОм;

- перевірка справності кола заземлення (для електроінстру­мента класу І).

Зберігати електроінструмент та допоміжне обладнання до ньо­го слід у сухому приміщенні, обладнаному стелажами, полиця­ми, скринями, що надійно забезпечують його збереження, згідно з вимогами до умов зберігання, зазначеними в паспорті елект­роінструмента. Забороняється складати електроінструмент в два рвди і більше без спеціального упакування.

Під час перенесення електроінструменту з одного робочого місця на друге, а також під час перерви в роботі та її закінченні електроінструмент обов'язково має бути відімкнений від мережі штепсельною вилкою.

Під час транспортування електроінструмента слід вжити за­стережних заходів, що унеможливлюють його пошкодження. За­бороняється перевозити електроінструмент разом з металевими деталями та виробами.

6.12. Вимоги до робіт із застосуванням переносних електричних світильників

Переносні ручні електричні світильники (далі — світильники) повинні мати рефлектор, захисну сітку, гачок для підвішування та шланговий провід з вилкою. Сітка повинна бути закріплена на рукоятці гвинтами або хомутами. Патрон повинен бути вбудова­ний в корпус світильника так, щоб струмовідні частини патрона і цоколя лампи були недоступні для дотику. Вилки напругою 12 і 42 В не повинні підходити до розеток 127 і 220 В. Штепсельні розетки напругою 12 і 42 В повинні візуально різнитися від розе­ток 127 і 220 В.

Для живлення світильників в особливо небезпечних приміщен­нях і у приміщеннях з підвищеною небезпекою слід застосовувати напругу не вище 12 і 42 В відповідно.

Для підключення до електромережі електросвітильників слід застосовувати гнучкий провід з пластмасовою або гумовою ізоля­цією в полівінілхлорид ній або гумовій оболонці. Провід у місцях введення у світильник має бути захищений від витирання та пере­гинів. Переносні світильники слід зберігати у сухому приміщенні.

Під час видавання світильників відповідальні особи, які вида­ють та приймають їх, зобов'язані переконатись у справності ламп, патронів, штепсельних вилок, проводів і тощо.

Якщо під час роботи виявиться несправність електролампи, про­воду або трансформатора, то їх необхідно замінити справними, спочатку відімкнувши від електромережі. Ремонт світильників повинні виконувати електротехнічні працівники у майстерні. У сві­тильників, що експлуатуються, слід періодично, не рідше 1 разу на 6 місяців, проводити вимірювання опору ізоляції мегомметром на напругу 1000 В; в цьому разі опір ізоляції має бути не меншим ніж 0,5 МОм.

6.13. Вимоги до електрозварювальних робіт і обладнання

Електрозварювальні роботи слід виконувати згідно з вимога- м и «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії під час елект­розварювальних робіт», «Правил пожежної безпеки в Україні», в електрозварювальне обладнання має відповідати вимогам ПУЕ.

До електрозварювальних робіт допускаються робітники, не мо­лодші 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальну підготов­ку та перевірку теоретичних знань і практичних навичок, знань і інструкцій з охорони праці та мають кваліфікаційне посвідчення з записом про допуск на виконання цих робіт, спеціальне навчання (иожежно-технічний мінімум) та щорічну перевірку знань з одер­жанням спеціального посвідчення згідно з вимогами «Правил по- лсежної безпеки в Україні». Працівники повинні бути проінструк­товані про шкідливий вплив на зір та шкіру ультрафіолетових та інфрачервоних променів, що виділяються під час електрозварю­вання.

Електрозварювальники повинні мати II групу з електробезпеки. Електрозварювальним, яким надано право самостійного підклю­чення зварювального обладнання до електромереж, повинні мати III групу з електробезпеки.

Місця проведення електрозварювальних робіт можуть бути постійними або тимчасовими. Площа окремого приміщення для е лектрозварювальних установок має бути не менше 10 м², при чому площа, вільна від обладнання та матеріалів, має бути не менше 3 м² для кожного зварювального поста. Стіни кабіни мають бути заввиш- ки 2 м, зазор між стінкою і підлогою — 50 мм, а під час зварюван­ня у середовищі захисних газів — 300 мм. У приміщенні для електрозварювальних установок слід передбачити достатні за шириною проходи (не менше 0,8 м), які забезпечують зручність та безпеку виконання зварювальних робіт та доставки виробів до місця зварювання та у зворотньому напрямку. В разі виконання електрозварювальних робіт у виробничих приміщеннях робочі місця зварювальників мають бути відокремлені від інших робо­чих місць і проходів негорючими екранами (ширмами, щитами) з висотою не менше 1,8 м. Під час зварювання на відкритому по­вітрі такі огорожі слід ставити у випадку одночасної роботи де­кількох зварювальників поблизу один від одного та на дільницях інтенсивного руху людей. Над переносними і пересувними елект­розварювальними установками, які застосовуються на відкритому повітрі, мають бути споруджені намети з негорючих матеріалів.

Приєднання зварювальних установок до електричної мережі провадиться тільки через комутаційні апарати. Як джерело жив­лення зварювальної дуги використовують одно- і багатопостові трансформатори, генератори і випрямлячі. Забороняється безпо­середнє живлення зварювальної дуги від силової, освітлювальної та контактної мереж. Схема приєднання декількох джерел зва­рювального струму під час роботи на одну зварювальну дугу має унеможливлювати виникнення між виробами та електродом на­пруги, що перевищує найбільшу напругу холостого ходу одного із джерел зварювального струму. Напруга холостого ходу джерел струму для дугового зварювання в разі нормальної напруги ме­режі не повинна перевищувати:

- 80 В — для джерел змінного струму ручного дугового та на­півавтоматичного зварювання;

- 140 В — для джерел змінного струму автоматичного зварю­вання;

- 100 В — для джерел постійного струму.

Одно- та багатопостові зварювальні установки повинні бути захищені запобіжниками чи автоматичними вимикачами з боку живильної мережі. Установки для ручного зварювання повинні бути оснащені покажчиком значення зварювального струму (ам­перметром або шкалою на регуляторі струму). Багатопостові зва­рювальні агрегати, крім захисту з боку живильної мережі повинні також мати і автоматичний вимикач або контактор (для підклю­чення джерела струму до розподільчої цехової мережі) у загально­му проводі зварювального кола та запобіжника на кожному про­воді до зварювального поста.

Електрозварювальну установку на весь час роботи заземлюють. Заземлення здійснюється через спеціальний болт, що має бути на корпусі установки. Крім того, заземлюється той затискач вторин­ної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний дріт). Заземлення елект­розварювальних установок слід виконувати до їх підключення до мережі і зберігати до вимикання від мережі.

Проводи, підключені до зварювальних апаратів та іншого облад­нання, а також у місцях зварювальних робіт, повинні бути надійно ізольовані, а в необхідних місцях — захищені від дії високої тем­ператури, механічних пошкоджень та хімічної дії.

J (овжина первинного кола між пунктом живлення і пересувною зварювальною установкою має бути не більше 10 м.

Як зворотний провід, який з'єднує вироби,що зварюються, з дже­релом зварювального струму, можуть використовуватися сталеві, а л к <мінієві або мідні шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі та сама зварювальна конструкція за умови, що їх переріз заоезпечує безпечне (за умов нагрівання) протікання зварюваль­ного струму.

З'єднання окремих елементів, які застосовуються як зворотний провід, слід виконувати болтами, струбцинами або затискачами.

Забороняється використовувати як зворотний провід знутрішні залізничні рельси, мережі заземлення чи занулення, а також про- в< >ди та шини первинної комутації розподільчих пристроїв, металеві конструкції будівель, комунікацій та технологічне обладнання.

Зварювання слід провадити із застосуванням двох проводів.

І Іриєднання і вимикання від мережі зварювальних установок, а також нагляд за їх справним станом в процесі роботи здійснює електротехнічний персонал.

Перед початком електрозварювальних робіт необхідно зовніш­нім оглядом перевірити справність ізоляції зварювальних прово­дів та електродотримачів, а також надійність з'єднання усіх контактів.

Забороняється: користування електродотримачами, у яких по­рушена ізоляція держаків, а також застосування саморобних електродотримачів. Струмопровідні частини електродотримача мають бути ізольовані, крім того має бути забезпечений захист від випадкового дотику до них рук зварювальника чи виробу, що зва­рюється. Різниця температур зовнішньої поверхні руків'я і на­вколишнього повітря на ділянці, що охоплюється рукою зварю­вальника за номінального режиму роботи електродотримача, має пути не більше 40°С. Допускається застосовувати для зварювання постійним струмом електродотримачі з електричною ізоляцією тільки рукоятки. В цьому разі її конструкція повинна виключати можливість створення струмопровідних містків між зовнішньою поверхнею рукоятки та деталями електродотримача, що перебу­вають під напругою, та безпосереднього контакту зі струмовідни- ми деталями під час охоплення рукоятки. На електродотримачі має бути попереджувальний напис «Застосовувати лише для постійного струму».

Ремонт зварювальних установок слід виковувати тільки після зняття напруги. Огляд та чищення зварювальної установки та її пу­скової апаратури слід провадити не рідше 1 разу на місяць. Опір ізо­ляції обмоток зварювальних трансформаторів та перетворювачів струму слід вимірювати після усіх видів ремонту, але не рідше 1 ра­зу на рік. Результати вимірювання опору ізоляції та випробування ізоляції зварювальних трансформаторів і перетворювачів струму особа, яка проводила вимірювання чи випробування, повинна зано­сити у «Журнал обліку, перевірки та випробувань електроінстру­мента». На корпусі зварювального трансформатора чи перетворюва­ча слід зазначити інвентарний номер, дату наступного вимірювання опору ізоляції та належність до цеху (дільниці тощо).

Під час ручного зварювання всередині ємності та зварювання великогабаритних виробів слід застосовувати переносне місцеве відсмоктувальне устаткування, оснащене пристроями для швид­кого та надійного закріплення поблизу зони зварювання.

Для виконання зварювальних робіт всередині барабанів кот­лів та інших резервуарів і підземних споруд має бути призначено не менше 3 працівників, із яких двоє є наглядачами, повинні пе­ребувати поза резервуаром (спорудою) біля люка (лаза) і страхувати зварювальника за допомогою рятувальної мотузки, закріпленої за його запобіжний пасок. Наглядачі не мають права відходити від люка резервуара чи підземної споруди доти, поки у резервуарі пе­ребуває зварювальник. Другий кінець рятувальної мотузки має бути протягом усього часу виконання робіт у руках наглядача на­зовні. За необхідності спуску до постраждалого один із наглядачів має одягти шланговий протигаз та рятувальний пасок і передати кінець від рятувального каната наглядачу, який залишився зовні.

Зварювання в замкнених та важкодоступних просторах слід виконувати з дотриманням таких умов:

- наявності люків для прокладання комунікацій та евакуації працівників;

- безперервної роботи системи місцевої витяжної вентиляції та устаткувань (повітроприймачів тощо), які видаляють шкідли­ві речовини в повітрі, до гранично допустимих концентрацій та підтримують вміст кисню в замкнених та важкодоступних про­сторах не менше 20% об'єму;

наявності у зварювальному обладнанні пристроїв припинення пидаиання захисного газу, у разі відключення чи зникнення на­пруги у зварювальному колі;

наявності обмежувача напруги холостого ходу під час руч­ного дугового зварювання змінним струмом.

■' іамкненими просторами (приміщеннями) вважаються просто­ри, обмежені поверхнями, що мають люки (лази) з розмірами, що

i ієреї пкоджують вільному та швидкому руху через них працівника та обмежують вільний повітрообіг; важкодоступними просторами (при міщеннями) слід вважати такі, в яких через малі розміри усклад- июсться виконання робіт, а природний повітрообмін недостатній).

11 ід час виконання робіт всередині газонебезпечних підземних споруд та резервуарів застосування рятувальних пасків і канатів оіюіі'язково.

ІІід час електрозварювальних робіт зварювальник та його під- 1>і/ч ні повинні користуватись індивідуальними засобами захисту: захисною каскою із струмонепровідних матеріалів. Каску слід аручно сполучувати а щитком, який служить для захисту облич- 'і >і та очей;

захисними окулярами з безкольоровим склом для оберіган-