Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Витрати домогосподарств



Домогосподарства виступають як основні витрачальники доходів. Частина доходів домогосподарств надходить державі у вигляді індивідуальних податків (податків із доходів громадян), а залишок розподіляється на особисте споживання та особисте нагромадження. У США особисті податки становлять біля 15%, видатки на особисте споживання — 82% і особисте нагромаджен­ня — 3—4% всіх доходів домогосподарств.

Як бачимо, основна частина витрат домогосподарств пов'я­зана з особистим споживанням. Споживацька поведінка домо­господарства визначається такими особливостями:

—домашнє господарство виступає єдиним економічним суб'єктом і реалізує свої потреби як єдине ціле, єдиний спо­живач;

—допускається, що домашнє господарство отримуючи до­ходи від продажу послуг факторів виробництва витрачає їх по­вністю (після сплати податків) на споживання і заощадження;

—вважається, що домашнє господарство може споживати всі споживчі блага, які на даний момент виробляються; ці блага уявляються нескінченно подільними і є повна інформація про їх споживчі властивості.

Споживач (домогосподарство) ставиться в умови економі­чного вибору: йому потрібно розподілити свої доходи між різними благами, що задовольняють його потреби. При прид­банні благ він повинен одержати набір максимальної корис­ності.

У мікроекономіці та макроекономіці детальніше розглядається споживацький вибір домогосподарства та споживання як макроекономічна категорія.

Тут ми зупинимось лише на найзагальніших поняттях, що характеризують домогосподарство як споживача вироблених у суспільстві благ.

По-перше, споживні витрати домогосподарств складаються з:

1. Витрат на придбання товарів тривалого користування;

2. Витрат на придбання товарів нетривалого користування;

3. Витрат на послуги.

Про структуру витрат на особисте споживання домогоспо­дарств у США свідчить така таблиця:

Як видно з таблиці, в розвинутих країнах більшу половину споживчих витрат домогосподарств становлять витрати на по­слуги.

По-друге, поведінка споживача (домогосподарства) на рин­ку визначається збігом його бажань із можливостями. Бажан­ня може бути описане так званою кривою байдужості, тобто лінією, що відображає набори товарів однакової корисності. Можливість може бути представлена так званою бюджетною лінією, яка відображає різні комбінації продуктів X та У, що можуть бути придбаними споживачами за фінансового обсягу його доходу за не змінними цінами товарів. Величи­на оптимального набору товарів знаходиться в точці дотику Е кривої байду­жості з бюджет­ною лінією (мал. 11.2).

По-третє, при купівлі одного товару X споживач (домогосподарство) розподіляє свій доход І між витратами на придбан­ня певної кількості цього товару X — X, за ціною Рх і витратами на решту товарів: І = X × Рх = С; таким чином, доход домо господарства складається з двох доданків: І = Х×Рх + С.

Тоді його бюджетна лінія має вигляд, поданий на мал.11.3: точка А відповідає величині доходу І, яка не витрачається на придбання ніяких товарів,

Точка Б0 відповідає кількості товару X, яку споживач може придбати за весь свій доход І, тобто коли не буде купувати інших товарів. Лінія АБ0 містить точки з координатами (X,; С), де Х, - кількість товару X, яку споживач купує, а С - частина доходу для придбання решти товарів. Якщо ціна товару Х зменшується, бюджетна лінія набуває вигляду АБ,,якщо ж ціна товару X зростає — відповідно АБ2 (Хо - С0). Величина оптимальної кількості товару X визначається точками дотику бюджетних ліній до кривих байдужості (X,, С,) (мал. 11.4).

Як зображено на мал. 11. 4, зниження ціни товару X дає змогу домогосподарству придбати більшу його кількість, причому загальний ефект від зниження ціни ( - Х0) складається з ефекту доходу та ефекту заміщення.

По-четверте, витрати домогосподарств на споживання благ та і послуг обумовлюються спеціальною функцією споживання, се­редньою та граничною схильністю до споживання, їх впливом на обсяг виробництва ВВП завдяки так званому мультиплікативно­му ефекту.

На думку одних, ця функція є функцією лише одного аргу­менту - сукупного доходу: С = Г(У); на думку інших - це функція багатьох змінних — поточного доходу, нагромадження багат­ства, очікуваного доходу в майбутньому, процентної ставки. (Де­тальніше про погляди щодо функцій споживання див.: Мзнкью Н. Г. Макроэкономика: Пер. с англ. — М: Изд-во МГУ, 1994.-С. 373-614).

11.5. Місце домогосподарства в обігу товарів, ресурсів і доходу

Щоб зрозуміти місце домогосподарств в економіці, розгля­немо мал. 11.5.


Ресурси

Ресурси

Товари

Товари

Мол. 11.5. Обіг товарів, ресурсів, доходів і витрат

Обіг представлений двома потоками за годинниковою стрілкою — ресурси, товари, послуги; проти годинникової стрілки —доходи, витрати.





Дата публикования: 2015-01-04; Прочитано: 569 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.006 с)...