Походи домогосподарств

Як зазначено вище, доходи домогосподарства одержують від реалізації на ринку основних ресурсів — праця, капітал, зем­ля та підприємницька здатність.

Існують два підходи до цієї проблеми:

1. Функціональний, який вказує на спосіб, за допомогою яко­го грошовий доход домогосподарств ділиться на заробітну плату, ренту, процент і прибуток. Тут сукупний доход розподіляється відповідно до функції, яку вказує одержувач доходу. Заробітна плата виплачується за працю (найманим працівникам), рента і процент за ресурси, що перебувають у власності і передаються в тимчасове користування. У США доходи за функціональною оз­накою розподіляються приблизно таким чином:

Заробітна плата.......................................................... 73%

Доходи власників........................................................... 8%

Прибуток корпорацій...................................................... 8%

Процент...................................................................... 10%

Рента............................................................................ 1 %

Усього....................................................................... 100%

Як бачимо, найважливішим джерелом доходів домогосподарств є заробітна плата, що виплачується робітникам і служ­бовцям підприємствами і організаціями, в яких вони працюють.

2. Особистий підхід — спосіб, згідно з яким сукупний доход суспільства розподіляється між окремими домогосподарствами. В теорії і практиці розподіл доходу оцінюється у такий спосіб; усі домогосподарства (сім'ї) розподіляють на п'ять рівних за чисельністю груп; питома вага кожної з груп стано­вить 20%. Групи такі: найбідніша, далі йдуть заможніші ідо п'я­тої групи потрапляють найбагатші. В США найбідніша група одержує близько 4,6% доходів, за ними йдуть друга, третя та четверта групи, які одержують відповідно 10,8% 16,9% та 24, ] %. А найбагатші (п'ята група) отримують 43,7% усіх доходів у суспільстві.

Для оцінки цього явища використовують так звану криву Лоренца. Якби всі групи займали відповідно до чисельності частку доходів, то була б рівність і крива Лоренца виглядала б як бісектриса. Однак на 20% найбідніших сімей припадає лише 4,6% доходів суспільства, на 40% сімей - 4,6% + 10,8% = 15,4%, на 60% населення - 15,4% + 16,9% = 32,3%, на 80% - відповідно 32,3% + 24,1% = 56,4%. І звичайно на 100% сімей - 100% до­ходів: 56,4% + 43,7% = 100%(приблизно).

Проблеми рівності і нерівності в розподілі доходів серед домогосподарств (населення) детально розглядатимуться у наступних темах курсу. Тут же слід зауважити, що доходи домогосподарства одержують не лише від продажу виробничих ре­сурсів, а й у вигляді соціальних трансфертів — пенсій, соціальних допомог тощо,

а також доходів від особистих підсобних гос­подарств, індивідуальної трудової діяльності та інших.

Останнє, звичайно, стосується насамперед колишніх постсоціалістичних країн, у тому числі й України.

Про нерівномірність доходу від реалізації ресурсу праця в Україні свідчать дані щодо рівня заробітної плати в різних га­лузях економіки. Зокрема у листопаді 2000 р. найбільшу но­мінальну заробітну плату в 694 грн одержували працівники авіа­ційного транспорту, трохи нижчу - 638 грн працівники морсь­кого транспорту та 624 грн - працівники банківських установ, тоді як найменша заробітна плата була у працівників культури - 127 грн, соціального забезпечення -128 грн, охорони здоро­в'я - 143 грн, освіти - 166 грн.

Оплата в найбільш оплачуваних галузях перевищувала се­ред ньореспубліканський рівень (258 грн) у 2,69 - 2,42 разу, оп­лата в найменш оплачуваних галузях становила лише 49,3 % — 55,8 %. Таким чином, різниця між найвищою і найнижчою оп­латою праці становила більше ніж п'ять разів.