Р о з д і л 3. Клініка та діагностика захворювань пародонта. Крім того, є праці, в яких не відзначено помітної різниці в рівні вітамі­ну е у сироватці крові у хворих із захворюваннями пародонта і здорових осіб

Крім того, є праці, в яких не відзначено помітної різниці в рівні вітамі­ну Е у сироватці крові у хворих із захворюваннями пародонта і здорових осіб. Отримані дані автори пояснюють тим, що концентрація токоферолу в крові досить стабільно може підтримуватися його надходженням із жиро­вої тканини (М.К. Horwitt, 1962; E.W. Slade et al., 1976).

Застосування вітаміну Е в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту та інших захворювань пародонта детально розроблено й отри­мані позитивні результати. Після проведеного лікування спостерігають під­вищення вмісту токоферолу в тканинах пародонта і сироватці крові хворих (М.Ф. Данилевський, 1968, 1981; Г.М. Вишняк, 1972, 1974; J.M. Goodson, D. Bowels, 1973, та ін.).

Вітамін А (ретинол) також має широкий спектр біологічної дії. У разі експериментального А-авітамінозу спостерігають значні порушення в орга­нізмі з виникненням ураження пародонта: резорбція коміркової кістки, па-родонтальні кишені, рухомість зубів тощо (J.D. King, 1940; D.C. Miglani, 1954: А.М. Frandsen, 1963, та ін.). A.L. Russel (1963) виявив певний зв'язок між вмістом вітаміну А у сироватці крові та станом пародонта в обстеже­них хворих. У 75 % хворих із запальними захворюваннями пародонта був знижений вміст вітаміну А у сироватці крові (A. Schneider, 1965). Уведення ретинолу в комплекс медикаментозного лікування захворювань пародонта сприятливо впливає на стан тканин пародонта (Г.Н. Варава, 1976, 1980; А.В. Борисенко, 1984).

Вітаміни групи В. У разі їх нестачі можливе виникнення ураження па­родонта. Патологічні прояви в порожнині рота рідко є наслідком недостат­ності одного з них, частіше — всього комплексу в цілому. При їх нестачі в експериментальних тварин діагностують ураження пародонта (гінгівіт, па-родонтит) і слизової оболонки порожнини рота у вигляді виразкових стома­титів (В.Р. Окушко, 1964; D. Afonsky, 1955; AH. Astaff et al., 1956). В осіб з генералізованим пародонтитом спостерігають дефіцит вітамінів групи В (Я.К. Шеметова, 1971). Після проведеного у клініці комплексного лікуван­ня захворювань пародонта з використанням вітамінів групи В отримано позитивні результати (Г.М. Вишняк, Б.З. Епштейн, 1975; В.Ф. Кохановсь-кий, 1977; О.Т. Єфанов та співавт., 1977, та ін.).

Імунологічні механізми патогенезу генералізованого пародонтиту. Розви­ток генералізованого пародонтиту супроводжується послідовним зростан­ням імунологічних змін в організмі хворих. Під час прогресування захворю­вання зміни неспецифічних факторів захисту набувають різнонаправленого характеру залежно від віку, характеру перебігу та тривалості захворювання (М.Ф. Данилевський та співавт., 1975, 1984, 1986; В.В. Хазанова, О.А. Зем­ська, 1976; А.М. Заверна, 1976; Т.М. Лемецька, 1979; І.С. Мащенко, 1980, та ін.). За даними цих авторів, напруження імуногенезу найбільш виражене на початковій стадії захворювання, при подальшому прогресуванні збіль­шується спектр антитіл до різних видів мікробів та патологічно змінених тканин пародонта. При цьому різко знижуються локальні фактори антимік­робного захисту, наприклад лізоцим слини.