Висновок. 1. Задачу, поставлену на початку глави, на якісному рівні розв’язано

1. Задачу, поставлену на початку глави, на якісному рівні розв’язано. Користуючись порівняно простими ідеями, ми отримали різноманітні траєкторії рухів паперового літачка у повітрі, незважаючи на те, що строге аналітичне розв’язання задачі про планер засобами шкільної математики абсолютно неможливе.

2. В межах прийнятих припущень побудована модель на якісному рівні непогано відтворює реальні рухи. Основна таблиця за кількістю виведених змінних виявилася досить інформативною, але при бажанні можна добавити стовпці для спостереження за поведінкою миттєвих значень модуля прискорення та рівнодійної всіх сил, що діють на тіло.

3. Та все одно видається випадковим везінням, що порівняно проста модель здатна давати такі цікаві результати, нехай і на якісному рівні. Тим більше, що про конкретну форму рухомого тіла в ній взагалі не говориться нічого. Невже і насправді так легко примусити тіло невизначеної форми описати «мертву петлю»?

Справа в тому, що використані нами формули математичного запису теореми Жуковського вже передбачають наявність відповідних аеродинамічних характеристик (форми та розмірів) рухомого тіла – планера. Дійсною проблемою є саме створення реального об’єкту з необхідними характеристиками.