Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Постановка задачі. Природні супутники планет мають маси, якими не завжди можна нехтувати в порівнянні з масами самих планет



Природні супутники планет мають маси, якими не завжди можна нехтувати в порівнянні з масами самих планет, тому моделювання руху компонентів таких систем («планета – природний супутник») є більше трудомістким завданням. Знову розпочнемо аналіз із найбільш простого випадку – руху уздовж колових орбіт (рис. 8.5).

1. Обидва ці тіла – центральне масою m 1 і супутник масою m 2 – обертаються навколо нерухомої точки С – їх загального центру мас. При цьому вони увесь час знаходяться на одній прямій, яка сполучає тіла і проходить через точку С. Ця точка (центр мас) ділить відстань R між тілами на відрізки r 1 і r 2 у відношенні

. (4)

З (4) випливає або ,

 
 

Рис. 8.5.

звідки

.

Переходячи до проекцій, отримуємо для моменту часу t = 0:

, (5)

де х 1, х 2– координати тіл у системі відліку, пов’язаній зі спільним центром мас – точкою С.

2. Певних уточнень потребують вирази для прискорень.

Сила тяжіння надає прискорень обом тілам:

, звідки .

Для моменту часу t = 0 у відповідності з рис. 8.5 отримуємо:

(6)

Із задачі про штучний супутник нам відомо, що вигляд траєкторії рухомого тіла визначається початковими умовами, і зокрема,
початковими швидкостями v 1 y (0) і v 2 y (0).

За аналогією зі згаданою задачею прискорення, що їх надає сила всесвітнього тяжіння, є нормальними (доцентровими) і спрямованими до спільного центру мас. Зокрема, для а 2 x (0) із (6) маємо .

Це прискорення забезпечує стійке обертання тіла m 2 навколо
загального центру мас з лінійною швидкістю v 2 y (0). Таким чином,

а 2 x (0) = у відповідності з добре відомою формулою . Отже, а 2 x (0) = , або , звідки і, нарешті,

(7)

Виразимо v 1 y (0) через v 2 y (0) за допомогою наступних міркувань.

Знаходячись увесь час на одній прямій, обидва тіла мають однакові періоди обертання Т 1 = Т 2: , звідки

, (8)

що для t = 0 у проекціях дає

. (9)

З (8) і (9) маємо .

І остаточно отримуємо:

. (10)

Завдання. Покажіть, що для довільного моменту часу вираз (6) набуває вигляду:

(7)

де (x 1, y 1), (x 2, y 2) – відповідно координати першого і другого тіл у довільний момент часу, а – відстань між тілами.





Дата публикования: 2015-01-13; Прочитано: 269 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.008 с)...