Підсумки

1. Задачі моделювання виникають з практики, але на момент появи вони не бувають чітко сформульованими. Тому перед створенням моделі завжди повинен пройти процес постановки задачі.

2. Створення математичної моделі завжди розпочинають з ідеалізації об’єкту на основі спрощуючих припущень. Проте з метою більш глибокого вивчення об’єкту до попередньої спрощеної версії його моделі вводять нові чинники (параметри) з числа тих, якими до цього нехтували, які вважалися несуттєвими, другорядними, і які
тепер розглядаються як суттєві.

3. Якщо в процесі створення моделі комп’ютер може безпосередньо і не використовуватись, він все одно стане кінцевою ланкою в
роботі з моделлю. Тому слід враховувати дискретний принцип його дії, а також неминучість появи похибок округлення.

4. Центральне місце в моделюванні посідає обчислювальний
експеримент, метою якого є дослідження поведінки моделі в результаті зміни вхідних даних: саме так виявляють особливості процесу або явища за різних умов.

5. Оскільки ніколи немає повної упевненості в тому, що побудована модель правильно відбиває описуване нею явище (процес), то необхідною є перевірка моделі на адекватність.

6. Завершальним етапом у моделюванні є аналіз результатів і формулювання висновків. Слід розуміти, що ці висновки справедливі лише в межах прийнятих припущень, і поширювати їх за ці межі, строго кажучи, не слід. Якщо ж і вдаються до такого кроку, щоб
«заглянути» в минуле або майбутнє, то роблять це вкрай обережно, щоб не приписати об’єкту властивості хибної моделі.

7. Для подальшої практичної роботи з моделлю – її дослідження засобами обчислювального експерименту – необхідно вирішити проблему вибору середовища для моделювання кожної конкретної задачі. Найчастіше воно має задовольняти таким вимогам:

- результати дослідження повинні виводитися на екран у
вигляді таблиць із довільною кількістю доступних для перегляду
рядків і, зокрема, з таким, яке може перебільшувати один екран;

- користувач повинен мати можливість за цими результатами будувати графіки залежностей між величинами, що характеризують досліджуваний об’єкт (явище, процес).

Найпростішим середовищем, що повною мірою задовольняє цим вимогам, є електронні таблиці, на яких ми й зупинимо свій вибір.